Проповідь Преосвященного владики Тараса, виголошена 4 грудня 2022 року, в день свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, під час Архиєрейської Божественної Літургії в Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Слава Ісусу Христу!

Початком святкування празника Введення у храм Пресвятої Богородиці традиційно вважається подія освячення храму Діви Марії поблизу Єрусалимського храму. Обґрунтуванням святкування є не Святе Письмо, а давні християнські легенди та Протоєвангеліє св. Якова. В ньому говориться, що богобоязливе подружжя Йоакима та Анни не мали дітей. Вони дуже благали Господа про потомство та пообіцяли, що народжену дитину віддадуть на служіння Богу. Господь, котрий чує тих, «хто взиває до нього вдень і вночі», вислухав їхні молитви. У подругів народилася дочка, яку вони назвали Марією. Вірні зробленій обітниці, вони віддали свою трирічну донечку до Єрусалимського храму, щоб там вона виховувалася та непорочно служила Богові. Цей час став для Пречистої Діви Марії доброю школою життя, в якому любов мала була більшою, ніж біль і страждання, котрі їй приготувало майбутнє. Тому, ми сприймаємо цю історію не як легенду, а як передання, котре несе в собі історичні реалії.

Свято Введення у храм є зосереджене на посвяченні Діви Марії, її особистому та цілопальному себевідданні Богові у служінні ділу спасіння людства. Водночас, ми прославляємо Пречисту Діву як живий Божий храм, яким вона була від моменту свого зачаття. Стихири свята говорять, «Сьогодні Непорочна Діва приводиться до оселі царя всіх Бога». Вона є «одуховлений Кивот, що вмістив у собі невмістиме Слово, храм святої слави Христа Бога нашого». «Вона сповіщає всім прихід Христа»… і ангельський хор таїнственно ликує, коли Богородиця входить у Святая святих.

Чим Введення є так важливе? Це подія, з якої трирічна Діва Марія розпочала сповняти своє послання, а Єрусалимський храм є місцем, де вона у молитві та непорочності прожила свою юність. Чи могла Пречиста відігравати якусь очевидну роль у житті храму? Напевно, що ні. Але там вона свідомо прийняла Бога як свого Отця, і послушністю його волі зростала в благодаті перед його обличчям. Саме тому Бог «зглянувся на покору слугині своєї» і обрав її Матір’ю свого Сина і нашого Відкупителя, та заступницею людського роду.

Богородиця є для нас взірцем безумовної посвяти себе Богові. Вона носила Христа у своєму серці раніше, ніж Боже Слово стало тілом у її лоні. В особі Пречистої Діви Марії Церква споглядає таємницю Боговтілення та актуалізує її у сучасності як запрошення для кожної людини у відповідний спосіб посвятити Христу своє життя, вилучаючи його з повсякденності та профанації. Це заохочення до життя, відкритого та чуйного на благодатні натхнення Святого Духа. Тому, особливо сьогодні це є свято богопосвячених осіб.

Всі ми можемо досягти святості незалежно від обставин свого життя. Перед Богом немає різниці, чи хтось копає землю чи править народами. Ні земля, ні політичні чи економічні успіхи не увійдуть в царство Боже. Нас всіх судитимуть виключно за нашими добрими чи поганими намірами.

Кажуть, що актори, які відмовляються грати маленькі ролі, зазвичай в кар’єрі не досягають великих успіхів. Натомість, знамениті актори не гребували маленькими ролями. Тому що не існує маленьких ролей, бувають тільки «маленькі» люди.

Нашою найкращою прославою Богородиці будуть не так співи та молитви, як передовсім наше життя за її прикладом. Господь довірив Діві Марії винятково важливу роль: бути Матір’ю Спасителя світу. Вона сама визнає це словами гімну: «Велике вчинив мені Сильний». Тільки на «сцені» тогочасного, але і сучасного світу, багатьом це зрозуміло?

Такої ролі і таких ласк як Богородиця більше ніхто і ніколи від Бога не отримає. Але це не применшує цінності та вагомості життєвих ролей, які Господь пропонує нам. Ми часто вважаємо, що нам призначені лише невеликі ролі, іноді їх багато, а деякі з них важкі. Але навіть якщо це маленькі ролі, цілком незначні у цьому світі, то пам’ятаймо, що нам їх довірив Господь з надією, що ми їх вірно виконаємо і не порушимо гармонії його планів. Бог не пропонує нам дрібниць, а знехтувати його волею через труднощі або задля власної користі, означає втрату самого себе. Та якщо ми підемо слідами послушності Діви Марії у сповнені Божої волі, то отримаємо від Бога достатньо благодаті, щоб у силі і мужності віри здійснити у своєму житті кожне його покликання. Просто сповняймо сумлінно те, що нам доручено, і тоді наше життя буде милим у Божих очах.

Від Благовіщення і до кінця свого життя, Богородиця сповняла задуми Божого Провидіння з послухом віри та з цілковитою впевненістю, що для Бога немає нічого неможливого. Тому послух став причиною її прослави та спасіння всього людського роду. Бог завжди провадить слухняних людей до добра, тому слухняність Богові окупається. Слухняних Бог мудро провадить у справах земного життя навіть у важких і, здавалося б, неможливих речах, щоб привести до блага життя вічного. І тому чим більше будемо вникати у глибини віри Богородиці та пізнавати дорогу її вірності у сповнені Божої волі, тим краще освоїмо найлегший і найвірніший шлях, яким можемо прийти до Христа. Бог кожному з нас визначив у цій історії, яку творить Він своїм спасінням, а ми дуже часто своїми гріхами, одну дорогу до неба. І попри все, що не ставалося б у нашому житті, довіряймо Богові, бо він вчинив велике всім, хто йому послушний. Амінь.

Слава Ісусу Христу!

 

† Тарас Сеньків,
єпарх Стрийський

Джерело