Зазнаючи поразок на полі бою, країна-терорист відповідає брутальними атаками на критичну інфраструктуру України та перетворює зиму на зброю проти українського народу та довкілля.

24 листопада минуло 9 місяців з початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну. За цей час експерти Державної екологічної інспекції України зафіксували 2,263 факти шкоди довкіллю. З них – 562 матеріали передано до правоохоронних органів. Ці злочини не мають кордонів і поширюються на інші держави.

За 9 місяців війни бойові дії велися на площі 3 млн га українських лісів. Окуповані або перебували у зоні бойових дій 450 тисяч га лісів. Загалом з 24 лютого ураження зазнали території 900 об’єктів природно-заповідного фонду площею 1,24 млн га. Шкода довкіллю уже сягає 1 419 млрд гривень. Україна має 7 зареєстрованих у Мін’юсті методик визначення збитків довкіллю за різними напрямами, які допоможуть обрахувати та компенсувати збитки.

«росія – головний екологічний терорист нашого часу. росія має заплатити за кожний зруйнований шматок землі, кожну забруднену краплю води, кожне спалене дерево. росія має заплатити українському народу та всій міжнародній спільноті», – зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

Збройні конфлікти становлять дедалі більшу загрозу реалізації стратегій боротьби зі злочинністю проти дикої природи, програм нарощування потенціалу та інших зусиль із боротьби з незаконною торгівлею дикими тваринами й рослинами.

Під час підсумкової частини 19-ї Конференції Сторін Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES) делегація України виступила із заявою, в якій звернула увагу на порушення положень CITES через російську військову агресію.

«росія спровокувала екоцид усього живого в Україні. Війна знищує середовища проживання тисяч видів дикої фауни та флори. Багато тварин, які перебувають під загрозою зникнення CITES, у зоопарках та інших закладах загинули або отримали поранення через артилерійські та ракетні обстріли з боку російської армії», – наголосив перший заступник Міністра Руслан Гречаник.

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

Ракетні атаки росіян 23 листопада по високовольтних лініях електропередач, трансформаторах і підстанціях спровокували перше в історії одночасне аварійне відключення усіх чотирьох українських атомних електростанцій.

Коли під час атаки вийшла з ладу енергомережа, реактори негайно почали ізолюватися, а дизельні генератори почали працювати, щоб забезпечити циркуляцію води через басейни охолодження, де зберігається відпрацьоване паливо.

Всі механізми безпеки спрацювали належним чином, але в процесі було пошкоджено два генератори, що затримало перезапуск двох реакторів. Повторні зупинки АЕС у разі нових російських ракетних атак можуть завдати значної шкоди з потенційно серйозним впливом на ядерну безпеку.

«Повна та одночасна втрата зовнішнього електропостачання українськими атомними електростанціями демонструє, що ситуація з ядерною безпекою в країні стає все більш нестабільною, складною та потенційно небезпечною», — заявив 24 листопада генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.

Очільник міжнародного агентства наголосив, що це перший випадок, коли всі станції одночасно втрачають зовнішнє живлення. «Це було неможливо уявити до цієї трагічної війни. І це надзвичайно хвилює. Усі військові дії, що загрожують безпеці ядерних об’єктів України, мають бути негайно припинені», — заявив Рафаель Гроссі.

29 листопада після зустрічі в Бухаресті голова МЗС України Дмитро Кулеба та очільник МАГАТЕ Рафаель Гроссі повідомили, що Україна і МАГАТЕ продовжують роботу над впровадженням зони безпеки на Запорізькій АЕС.

«Ми обговорили ситуацію на Запорізькій АЕС, зокрема і безпеку українського персоналу. Я повторив, що росія повинна вийти з ЗАЕС для відновлення ядерної безпеки», – написав український дипломат у Twitter.

Рафаель Гроссі зазначив, що сторони продовжують працювати «над терміновим створенням зони ядерної та радіаційної безпеки навколо Запорізької АЕС». Гендиректор МАГАТЕ також підтвердив, що агентство «посилить свою присутність на всіх ядерних майданчиках України для захисту енергетичної інфраструктури».

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

За даними Міністерства розвитку громад та територій внаслідок російської агресії в Україні пошкоджено 592 об’єкти теплопостачання, а саме: 444 котельні, 13 ТЕЦ, 7 ТЕС та 128 центральних теплових пунктів.

24 листопада:

на Харківщині сталися 3 великі пожежі через російські обстріли: зокрема, у Куп’янську горіла медична установа. Площа пожежі склала 400 кв.м.;

окупанти в черговий раз нанесли ракетний удар по Запоріжжю, внаслідок обстрілу пошкоджень зазнала будівля лікарні;

росіяни здійснили 13 обстрілів житлових кварталів Херсона, спричинивши пожежі.

25 листопада зафіксовані обстріли Запоріжжя та Херсона з систем РСЗВ.

26 листопада у Дніпрі пролунали потужні вибухи. Унаслідок російського ракетного обстрілу пошкоджені близько 20 приватних будинків, а 10 – вщент зруйновані.

27 листопада:

росіяни випустили дві ракети по об’єкту транспортної інфраструктури у Кривому Розі;

внаслідок російського обстрілу загорівся об’єкт агропромислового комплексу в Харківській області.

28 листопада російські окупанти вдарили по Дніпру, ракети поцілили у місцеве підприємство. На місці ракетних ударів зайнялася пожежа, знищені виробничі приміщення.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

Голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус заявив, що повністю відремонтувати енергосистему України цієї зими неможливо. Для ремонту потрібне обладнання, виготовлення якого займає щонайменше 6 місяців.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними Міжнародного координаційного центру з питань гуманітарного розмінування ДСНС, з 24 лютого до 30 листопада 2022 року на території України знешкоджено 293 881 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2154 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 75 745 га. Всього потенційно небезпечних територій залишається 174 тис. кв. км, що становить 30% від загальної площі держави

«За останні 9 місяців Росія завдала понад 16 тисяч ракетних ударів по Україні. 97% російських цілей є цивільними. Ми воюємо проти терористичної держави. Україна переможе і притягне воєнних злочинців до відповідальності», – написав міністр Олексій Резніков у твітері 28 листопада.

За наведеними ним даними, через російські удари пошкоджені, зокрема, близько 220 об’єктів енергетичної інфраструктури, майже 250 транспортних об’єктів.

Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

Загалом з 24 лютого 2022 року ураження бойовими діями зазнали території 900 об’єктів природно-заповідного фонду площею понад 1 млн га.

Наразі 10 національних природних парків, 8 природних та 2 біосферних заповідники залишаються окуповані.

Під загрозою знищення в Україні знаходяться 16 Рамсарських об’єктів площею близько 600 тис. га, рідкісні види рослин та тварин. У тому числі види, занесені до Червоної книги України. Це 600 видів тварин та 750 видів рослин та грибів.

Тварини гинуть або намагаються втекти із зон ведення бойових дій. Більша частина міграційних коридорів тварин зараз проходить над зоною бойових дій.

Приміром червонокнижний орлан-білохвіст раніше постійно зимував на Кінбурнській косі. Через бойові дії птах змушений шукати собі альтернативні місця для зимівлі. І може просто не повернутися на Кінбурнську косу.

Національний природний парк «Нижньодніпровський» на Херсонщині є дуже важливим місцем зупинок для харчування та відпочинку мігруючих птахів.

На території Національного природного парку Меоти́да, що на Донеччині, може зникнути дуже рідкісна рослина «грабельки Бекетова». Вона росте тільки на гранітах Приазовської височини і занесена до Червоної книги України.

Також під загрозою зникнення колоніальні поселення таких видів як мартин каспійський, пелікан кучерявий, кулик-довгоніг.

У кожному природному парку чи заповіднику чимало таких видів рослин чи тварин, які ми можемо втратити. А відновлення популяцій може зайняти десятки років.

Більш детально порахувати втрати по знищенню червонокнижних тварин та рослин та нарахувати репарацію країні агресору можливо буде після закінчення бойових дій. 

Шкода водним ресурсам

Російська збройна агресія проти України щодня погіршує стан водних ресурсів, руйнує очисні споруди, дамби та водосховища. Від пошкоджених обстрілами промислових підприємств міські водойми можуть забруднитися небезпечними речовинами.

Те, як війна позначиться на якості водних ресурсів і як це відіб’ється на здоров’ї українців і чи може Україна у найближчому майбутньому мати чисту воду обговорили експерти під час онлайн-обговорення документальної стрічки «І кожна річка» на Міжнародному фестивалі документального кіно Docudays. Раніше цей фільм показували в павільйоні України на COP27, зараз його можна подивитися онлайн.

У тимчасово окупованому Маріуполі з’явилася ще одна екологічна проблема – місцева річка Кальчик перетворюється на болото через дії загарбників. Про це повідомляє радник мера міста Петро Андрющенко. За його словами, окупанти у Маріуполі розібрали штучну гідротехнічну споруду в районі мосту через річку Кальчик, збудовану близько 20 років тому. Унаслідок руйнування міні-дамби течія річки сповільнилася і водойма набула неприродного кольору. Також по всьому місту у місцях проходження річки відчувається сморід.

Чорне та Азовське моря

З 28 листопада по 2 грудня на Мальті проходить восьма нарада країн-членів Угоди ACCOBAMS про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану.

На полях наради представники країн-учасниць обговорили наслідки військової агресії росії проти України та заслухали щодо цього спільну заяву Міндовкілля та Міністерства закордонних справ України.

“З початком війни збереження китоподібних стало однією з найбільш нагальних проблем природозбереження, оскільки афаліни та інші види дельфінів буквально «сліпнуть» від сонарів російських субмарин та кораблів, що не дозволяє їм нормально харчуватись. Не кажучи вже навіть про масове замінування морів, що є реальною проблемою. На шести кілометрах узбережжя моря було виявлено понад 100 тіл дельфінів, і це далеко не остаточна цифра”, – йдеться у спільній заяві Міндовкілля та Міністерства закордонних справ України.

Важливість уваги міжнародної спільноти – це насамперед розробка та координація разом з іноземними партнерами плану дій, впровадження найновіших систем моніторингу, а також можливе залучення коштів для створення реабілітаційного центру «Афаліна» на базі Національного природного парку «Тузлівські Лимани». Планується, що там будуть проходити реабілітацію тварини, які постраждали внаслідок російської агресії.

Чорноморські види китоподібних і до війни давали потомство раз у 2-3 роки, а зі збільшенням кількості загиблих тварин, відновлення популяцій дельфінів триватиме не один десяток років. Саме тому питання реабілітації китоподібних Чорного моря постає так гостро.

Джерело: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

Джерело