З початком повномасштабного вторгнення багато екоактивістів стали на захист України від ворога

В Україні, попри війну, екоактивісти у 2022 році не полишили боротьбу за збереження природи. Вони домоглися створення нових заповідників, сприяли популяризації багаторазових речей та сортуванню сміття, прибирали озера та ліси, рятували тварин з-під обстрілів тощо.

Сортування сміття

У Вінниці екоактивісти запустили мобільний додаток “Екомобіль”, який допоможе зменшити кількість відходів на полігонах і озеленити місто. На гроші отримані від здачі вторинної сировини громадська організація “Еко-Сервіс” двічі на рік висаджуватиме дерева. 

Попри війну мобільні пункти прийому небезпечних відходів (екобуси) продовжили безкоштовно приймати небезпечні відходи у населення у Полтаві, Хмельницькому, Львові.

Сортувальний корабель у Львові для 6 видів відходів

Екоактивісти Харківщини відкрили у місті Люботин громадський компостер та готуються до відкриття центру перевикористання. Зона перевикористання вже успішно функціонує в Харкові в екохабі громадської організації Kharkiv Zero Waste. Окрім того, в екохабі функціонує футбанк та станція сортування.

Окрім того, станції сортування сміття по всій країні продовжили роботу, як тільки змогли відновити ланцюжки поставок.

Озеленення та прибирання

З початком повномасштабного вторгнення багатьом українцям довелося покинути свої домівки та шукати прихистку в більш безпечних регіонах, або за кордоном. Щоб віддячити за прихисток люди висаджували дерева та прибирали парки від сміття.

Переселенці висаджують у Дніпрі павловнії в парку “Новокодацький”

Вимушені переселенці спільно з місцевими жителями проводили екоакції. Зокрема у місті Берегове, що на Закарпатті, вони прибрали територію каналу Верке, нацпарк “Синевир”, узбережжя озера в Чехії тощо. Також суботники проводили і місцеві мешканці Житомира, Києва та інших громад.

Переселенці та працівники нацпарку “Синевир” зібрали 70 мішків зі сміттям

Окрім того, 17 вересня до Всесвітнього дня прибирання долучилися 74 921 учасник у 24 регіонах України, а також за кордоном. Гаслом дня стала фраза “Хай небо буде мирним, а Україна чистою!”. Учасники зібрали близько 2184 тонн сміття, з яких майже 70 тонн відправили на переробку. А виручені за вторинну сировину кошти волонтери передали на підтримку ЗСУ.

World Cleanup Day 2022

Допомога ЗСУ

Екоактивісти придумали як одночасно дбати про довкілля та допомагати армії. Наприклад у місті Шостка, що на Сумщині, ініціювали екочелендж, в рамах якого протягом 20 днів приймали у людей макулатуру та кришечки від пластикових пляшок. На виручені кошти вони придбали мішковину для виготовлення маскувальних сіток “кікімор” та інші необхідні речі для ЗСУ. Аналогічні акції відбувалися і в інших містах України.

Окрім того, екоактивісти активно долучилися до збирання та виготовлення окопних свічок, зокрема екологічних.

Київські екоактивісти з громадської організації Yapomoga, яка в обмін на пластикові пляшки годує безхатніх тварин, почали віддавати 10 копійок з кожної зібраної пляшки на допомогу ЗСУ та стільки ж на програму United24.

Міжнародні ініціативи з захисту довкілля

Українці долучилися до міжнародної щорічної ініціативи Plastic Free July (“Липень без пластику”), в рамках якої весь місяць відмовлялися від одноразових пластикових речей, обирали товари без пакування та ділилися своїм досвідом у соціальних мережах.

Також Україна долучилася до обʼєднаної акції WorldRiverRun, що присвячена Всесвітньому дню бігу та Всесвітньому дню довкілля. Акція була покликана привернути увагу до збереження вільної течії річок.

Заповідання природи

Громадський діяч Роман Ратушний, який боровся за створення ландшафтного заказника “Протасів Яр” у Києві загинув на фронті. Проте справа його життя все ж таки була втілена і у липні Київська міська рада підтримала рішення щодо створення ландшафтного заказника на обох схилах Протасового Яру.

Щоб вшанувати памʼять героїв влада Києва вирішила створити Національне меморіальне військове кладовище в  урочищі “Лиса Гора”, що є об’єктом природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини. Проте екоактивісти розкритикували таку ідею, і назвали її “однією з найбільших спекуляцій на темі війни”. Наразі захисники природи борються за її збереження.

Захист України

З початком повномасштабного вторгнення багато екоактивістів стали на захист України від ворога. 

Також до лав ЗСУ, підрозділів тероборони тощо стали працівники лісгоспів, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Державної екологічної інспекції та інших інституцій.

“Лісник” з парку природи “Беремицьке” на Чернігівщині

Боротьба зі “старими” проблемами

Окрім викликів воєнного стану українці також приділяли увагу і традиційним екологічним проблемам, які загострилися після повномасштабного вторгнення. Так була створена петиція щодо заборони викошування трави в Києві, адже це завдає шкоди довкіллю та потребує значних фінансових затрат. Окрім того, в період активного викошування газонів в Україні тривала паливна криза.

Також в Києві вперше запустили пілотний проєкт з використанням гранітної крихти для боротьби з ожеледицею. Як відомо, сіль та інші хімічні речовини негативно впливають на якість ґрунту та міські рослини. Взимку 2022-2023 років крихтами гравію почали посипати доріжки в зелених зонах міста.

Окрім того, охоронці природи допомогали виявляти екологічні порушення, зокрема незаконні вирубки дерев, браконьєрства, приватизацію та розорання заповідників, забруднення водойм стічними водами тощо. Наприклад, екоактивісти з “Української природоохоронної групи” виявили незареєстрований найбільший скид стічних вод у Бузький лиман за останні 5 років з трубопроводу очисних споруд. 

Також вони слідкували за діяльністю Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Держлісагентства та діяльністю чиновників галузі. Наприклад, викрили дезінформацію деяких чиновників-лісівників щодо негативного впливу старих лісів на біорізноманіття та зміну клімату. 

Zero Waste

У Львові екоактивісти запустили пілотний проєкт для популяризації багаторазових підгузків. Як відомо, синтетичні підгузки складають 2% від загальносвітового сміття та століттями виділяють небезпечні речовини, які отруюють ґрунт та повітря. Багаторазовими підгузками широко користуються в європейських країнах. Батьки можуть або купити їх, або орендувати.

Проєкт Zero Waste Lviv з оренди багаторазових підгузків

Також вони продовжили роботу, щоб зменшити кількість одноразового пластику, мінімізувати відходи, популяризувати багаторазові речі, сортування, компостування, ресайклінг тощо, зокрема під час прийому громадою міста вимушених переселенців. Екоактивісти пропонували напої та їжу в багаторазовому посуді, збирали непотрібні речі для виготовлення маскувальних сіток. Також вони у чат-боті “Львів для тебе бот” створили окремий розділ “Львів і відходи”, який містить інформацію про роздільний збір органіки, міські пункти прийому, контейнерні майданчики, мінімізацію відходів, заміну одноразовому, менструальну та дитячу гігієну тощо.

Захист річок

У Харкові виповнилася перша річниця роботи сміттєвого уловлювача Trash Killer на річці Уди, який за цей час очистив річку від понад 30 тонн сміття. Його очищували від побутового сміття та рослинних рештків 14 разів, навіть після повномасштабного вторгнення, попри систематичні обстріли Харкова.

Екоактивісти з громадської організації “Україна без сміття” спільно зі студією Cutout Festival запустили благодійний аукціон унікальних колажів, створених із паперових відходів зі станції сортування. Прибуток від продажів передали волонтерам, що займаються евакуацією людей із гарячих точок і доставкою продуктових наборів у напівзруйновані багатоповерхівки, де досі живуть люди.

Тварини

Екоактивісти, ризикуючи життям, рятували тварин з-під обстрілів, відвозили для них їжу та годували, а також евакуювали в більш безпечні регіони України та за кордон, зокрема в Польщу. Так у Харкові під час обстрілу екопарку Фельдмана загинули двоє співробітників. Вони приходили годувати тварин раз на 3 дні. Також катастрофічна ситуація була і в інших зоопарках та притулках.

Світ підкорила світлина, на якій волонтерка Анастасія Тиха під час евакуації з охопленого вогнем Ірпеня пішки вивела 15 хворих собак, деяких з інвалідністю.

Зооволонтерка Анастасія Тиха. Фото: Christopher Occhicone.

Джерело: Ecopolitic.com.ua

Джерело