Апостольський символ віри допомагає знайти сенс життя та довіряти Богу до кінця, – отець Олександр Халаїм

Розпочинаємо цикл катехиз про Апостольський символ віри. Тема першої програми: “Вірую в Бога Отця…”. В ефірі духівник Семінарії Святого Духа, що у Городку Подільському, отець Олександр Халаїм.

Апостольський символ віри допомагає знайти сенс життя та довіряти Богу до кінця, - отець Олександр Халаїм

Коли дорослі готуються до хрещення, що триває близько 3х років то священник запитує, що кандидат просить Церкву? Кандидат відповідає: “Віру. Віра – це вічне життя”, – отець Олександр Халаїм.

Віра – це те, що веде нас до Бога. Це особистий акт та вільна відповідь людини на ініціативу Бога. Таким чином Господь прагне присісти зі мною за бенкетний стіл.

Віра відкриває мені вільний вибір, що є даром. Хтось може запитати, чому ж сьогодні існує стільки зла? Причина в тому, що хтось не хоче відкрити двері Господу та святкувати з Ним за одним столом. Навколо нас багато людей. Чи до кінця ви знаєте своїх близьких: чоловіка, дружину чи дітей? Зауважу, що часто ми не знаємо навіть самих себе. Віра – це дар!

Віра – це коли Бог говорить до людей, як до друзів. Сьогодні жити без віри і досить важко. Тому людина має відкритися на діяння Божі та на цю віру.

Ми проходимо різні рівні віри:
1. Слухаємо Слово Боже. Віра мене відкриває на присутність Бога. Тут я чую Його.
2. Пробуджується серце на слухання Бога.
3. Вступ до віри. Це коли хтось допомагає мені зрозуміти Бога.
4. Приймаємо рішення прийняти Ісуса Христа моїм Господом.
5. Беремо участь уаїнствах: Хрещення, Миропомазання, Євхаристії… А вже потім людина сама починає нести Євангеліє іншим. Коли я насправді вірую то буду проповідувати своїм життям.

Віра є основою та сенсом мого життя. Одним із яскравих прикладів віри є Авраам історію життя якого варто дослідити. Віра цілковито перемінює життя Авраама. Він не боїться робити те, що почув від Господа бо повірив та відповів на це запрошення.
Щоб повірити потрібно відійти, відкинути наших божків та ілюзії. Ця подорож віри вимагає радикального послуху та довіри, як це зробив Авраам. Він прямував цілковито до обітниці Бога.

У молитві “Вірую в Бога Отця Вседержителя” ми маємо навчитися довіряти Богу Отцю до кінця навіть, якщо біль прибиває до землі. Прикладом такої віри є Ісус Христос.

Христос говорить, що не залишає нас сиротами. Дехто почувається покинутим забуваючи про цю обітницю Божу. Тому нам потрібна впевненість, що наш Тато поруч та краще знає, як має бути. Авраам показав нам приклад вибору сторони Бога.

Віра – це без страху втратити щось, що віддаляє мене від Бога. Чи я вірю, як Авраам? Сьогодні, коли кожен із нас захищає своє життя, ми маємо потурбуватися і про захист свого вічного життя. Ми покликані прямувати за Богом.

Марія відповіла ангелу: “Ось я, Господня слугиня. Хай станеться мені за Його словом”. Бог любить нас та завжди думає про нас, турбується. Він посилає нам допомогу та відповіді, але нам варто надати Йму гідну відповідь та вибрати життя, а не смерть.

– Допоки не пробудимося будемо в рабстві неволі та гріха. 
– Віра – це те, що відкриває нас на майбутнє.
– Віра – це перш за все відкривання на Бога.
– Віра вчить нас бути собою, бути людяними та пізнавати Бога

Духівник Семінарії Святого Духа, що у Городку Подільському, отець Олександр Халаїм.

Слухати інші програми

  • Прощення можливе коли пробачили себе
  • Чи виконуємо ми волю Божу?
  • Чи робимо, як молимося?
  • Марія навчає нас живої віри
  • Про поганих людей розповідайте Господу
  • Благоговіння – це доступ Бога до мого серця
  • Віра – це не емоції

Джерело