Програма пам’яті вірянина Санктуарію Бога Отця Милосердного, запорізького волонтера, правозахисника, адвоката, добровольця Дениса Тарасова, який загинув захищаючи Батьківщину. Його головними принципами були: віра, родина, справедливість, незламність та милосердя. 

В ефірах Радіо Марія ми згадували акцію Папа для України. Саме під час організації цієї акції ми й познайомилися з Денисом Тарасовим, – розповідає викладачка УКУ, блогерка, журналістка та волонтерка Олена Кулигіна.

Я зараз знаходжуся в Санктуарії Бога Отця Милосердного в Запоріжжі де поховано Дениса Тарасова. На похороні я чула багато свідчень від його друзів та побратимів. Всі знають його, як людину з глибокими християнськими цінностями, що проявлялися в різних сферах його життя. Його оптимізм та правдивість надихали та притягували до себе людей. 
Він був борцем за нове та чесне Запоріжжя. У нашій памяті він залишається світлим та чесним. Денис мав твердий стрижень всередині себе, був настирливим, допомагав багатьом людям із парафії та побратимам.

Для мене честь бути тут, в колі близьких для нього людей. Під час похорону, коли ми чули слова побратимів, друзів та Єпископа Яна Собіло, у мене було відчуття, що він закликає нас не сумувати, а вірити в перемогу. Наша подруга в США також засвідчила, що відчуває як Денис немов би поруч утішає її не сумувати. Таких свідчень багато. Ми тримаємося й далі за його стійкість та твердість

Для мене сьогодні – це перспектива спілкуватися з Денисом як зі Святим, який допомагає нам уже сьогодні з небес .

Викладачка УКУ, блогерка, журналістка та волонтерка Олена Кулигіна.

Денис був чудовим чоловіком, сім’янином та був орієнтованим на родину. Він намагався приділяти увагу усім своїм рідним. Намагався завжди дізнатися, які захоплення у дітей та про що вони мріють, – розповідає дружина Дениса Тарасова, Катерина Тарасова. 

Він неділю вважав днем присвяченим Богу та родині. Усі його однопартійці знали, що Денис із сім’єю в неділю знаходиться на службі Божій. Колеги поважали його принципи.

В Запоріжжі тривали 2 дні памяті. Людей, які прийшли вшанувати Дениса було дуже багато, а в місті закінчилися троянди та гвоздики. Присутніми були однопартійці, опоненти та люди, яких Денис захищав у судах.

Свій день Денис розпочинав з молитви. Він довго молився за тих, кому обіцяв. Багато часу приділяв роботі та працював, як звичайна людина. Наш відпочинок ми планували так, щоб завжди бути на службі Божій де б не були.

Ми були членами руху Світло Життя.  Щомісяця, 7-го числа організовували побачення нагадуючи собі про наш день весілля. 
Після трагедії нам зателефонували із міськради та запропонували встановити білборд де на світлині Денис тримає розарій. Зауважу, що чоловік завжд тримав у руках Розарій – таким його пам’ятають усі. Також, наразі розглядається пропозиція перейменувати парк Яланського на парк громади імені Дениса Тарасова. За цей парк Денис боровся і в апеляційному суді виграв цю справу.

Денис все життя боровся з корупцією. Він міг не йти на війну. Після 24 лютого він вступив до лав Тероборони.

Дружина Дениса Тарасова – Катерина Тарасова.   

Джерело