Історична довідка “Яворівщина”

За ініціативи начальника Яворівської районної державної адміністрації Ярослав Коминський продовжуємо рубрику – Спадщина Яворового краю сторінками минулого

Сьогодні історія про пам’ятку архітектурної спадщини, яку варто відвідати, коли перебуваєте на Мостищині – Санктуарій Матері Божої Неустанної Помочі. Височезна будівля чимось нагадує норманські храми на півночі Франції. Велична споруда храму, що налічує понад чотири століття, відреставрована, на вежі встановлено великі дзиґарі, до костелу повернулась чудотворна ікона. У 2001-му році її коронував пана Іван Павло II. Таким чином костел оголосили Санктуарієм Матері Божої Неустанної Помочі. Історія розпочинається з того, як Король Польщі Владислав Ягайло у 1406 р. заснував у Мостиськах чоловічий монастир (кляштор) домініканців. Його побудовано на південному оборонному валі, біля костелу св. Катерини Александрійської, який тут функціонував ще раніше. Отже, він став костелом при монастирі. На початку XVII ст. його будівля вже була мурованою.У 1612–1613 рр. до вже існуючої однонавної структури костелу добудовано дві бокові каплиці, у 1633 році головний вівтар було прикрашено образом св. Катерини та розбудовано у 1636 році, Костел у плані набув хрестоподібної форми. В 1705 році споруду перебудували брати-домініканці. У грудні 1788 року у Мостиськах ліквідовано чоловічий монастир домініканців, а разом із ним костел св. Катерини Александрійської. Замість монастиря влаштовано казарми, потім в’язницю. Приміщення костелу впродовж значного періоду стояло пусткою, згодом перетворено на склад сіна. Мешканці Мостиськ – поляки у 1858 році викупили у держави два приміщення. Однак ще тоді приміщення використовувалось не за призначенням – тут знаходилась школа і податкова служба. У грудні 1862 році у місті створено комітет до справ реставрації приміщення костелу. Споруда костелу, яка має риси оборонного характеру: товсті стіни, міцні контрфорси, високо розташовані та невеликі за розмірами вікна, стрільниці, суворий та неприступний вигляд, частково відновлюється. Згодом у Ватикані на аудієнції в Папи Римського побував редемпторист о. Бернард Лубєнський, який отримав від святішого Отця благословення на відкриття монастиря в Мостиськах, а також доручення розповсюджувати культурні ікони Матері Божої Неустанної Помочі. У 1881 р. ченці-редемптористиз віденської провінції викупили весь комплекс монастирських будинків. 31 травня 1883 р. було відправлено першу Службу Божу, розпочавши таким чином життя монастиря редемптористів у Мостиськах. У 1900 році здійснено перебудову і нове облаштування костелу. Тоді ж зведено вежу з годинником, яка надає споруді величного вигляду. В часи Другої світової війни частину кляштора було переобладнано на шпиталь. У травні 1948 р. радянська влада закрила монастир і костел Матері Божої Неустанної Помочі в Мостиськах, частина монахів покинула свою обитель, частина була заарештована. Чудотворну ікону вивезли в монастир в Тухові. Костел знову стає складом, а кляштор повністю віддають під госпіталь. Деякі лікарняні установи базуються в ньому дотепер. А вже у 90-х роках XX ст. у костелі відновлено відправи. І 27 червня 2002 року костел освячено як Санктуарій Матері Божої Неустанної Помочі, який діє до сьогодні.

Джерело: http://surl.li/esgrt

Джерело