Місто Первомайський на півдні Слобожанищини.

Місто, якому намагаються повернути давню назву – Лихачове. Місто, в якому донедавна вияв свідомої української позиції міг наразитися на агресію прихильників «русского міра» та «антимайдану»… Але і місце, де ще в грудні 1917 року відбулося зіткнення між українськими бійцями і червоними російськими безбожниками. Місце, де трохи пізніше бився із тими ж червоними ізюмський отаман Савонов. І місто, мешканці якого нині боронять в лавах українського війська рідні землі. Саме тут, біля місцевого ДК «Хімік» 4 лютого відбулося прощання із загиблим вояком батальйону «Карпатська Січ» Олександром Тучею…
Майоріли синьо-жовті та червоно-чорні прапори. Лунали звуки жалобної пісні «Пливе кача…», а люди ставали на коліна перед труною, вкритою прапором із кольорами неба і пшениці… Славної пам’яті Олександр Туча долучився до українського руху ще перед війною. Зі своїм побратимом Едуардом Цикалом приїжджав і до нашої парафії у Лозовій. З 2015 року – парамедик. Із початком широкомасштабного вторгнення – молодший сержант 49-го окремого стрілецького батальйону «Карпатська Січ» із позивним «Док Кай». Загинув 20 січня 2023 року…
І вперше у місті чин похорону провели українські священники. Такою була остання воля воїна Олександра. Навіть своїм похороном він продовжив боротися проти павутини змосковщення, за утвердження українського ладу на рідній землі. Чин похорону відслужили парох Преображенської парафії УГКЦ ієрей В’ячеслав Труш (м. Лозова) та капелан Харківської окремої бригади територіальної оборони ієрей ПЦУ Юрій Потикун.

Повідомив о. В’ячеслав Труш

Джерело