​​9 лютого депутати Київської міської ради перейменували 31 вулицю, провулок, проспект, бульвар та площу, назви яких пов'язані з російською імперською чи радянською спадщиною. Зокрема історичні назви отримали площа Перемога у Шевченківському районі Києва та проспект Перемоги, який простягається Шевченківським, Солом’янським та Святошинським районами столиці.

Площа Перемоги відтепер називається Галицька. Цю назву отримала 1869 року, бо звідси починався шлях із Києва до Галичини. У більш пізніх згадках також трапляється назва Галицький базар.

Інша неофіційна назва площі – Єврейський базар, скорочено Євбаз. У районі Галицької площі жили та працювали представники єврейської громади. До 1930-х років там функціонувала синагога, яку радянська влада перетворила в їдальню заводу «Транссигнал». Площею Перемоги це місце стало 1952 року на честь перемоги СРСР у радянсько-німецькій війні. А в 1982-му до ще однієї річниці перемоги на площі з’явився обеліск на честь міста-героя Києва.

Проспекту Перемоги також повернули історичну назву. Відтепер він називається Берестейським. Таку ж назву отримали прилеглі до нього Брест-Литовське шосе та Брест-Литовський провулок.

Історично проспект теж називався Брест-Литовський. Обидві назви позначають одне й те ж місто, однак Брест-Литовськ – це імперська назва Бреста, а питомо український варіант – Берестя.

Символічно, що історичну назву проспекту повернули у 105-ту річницю підписання Берестейського миру 1918 року, який де-факто визнав самостійність та суб’єктність Української Народної Республіки в міжнародних відносинах.

Брест-Литовський проспект довгий час існував і в радянський період. На проспект Перемоги його перейменували з пропагандистською метою 1985 року з нагоди помпезного державного відзначення перемоги СРСР у радянсько-німецькій війні.

Серед інших історичні назви отримали узвіз Герцена – він став Реп'яхівим Яром, вулиця Петрівська тепер називається Вознесенським Яром, а вулиця Трудова – Чмелівим Яром.

У столиці загалом перейменували 268 міських об’єктів.