Рік тому росія здійснила відкритий військовий напад на Україну. Бойові дії призвели до серйозних негативних наслідків для довкілля – забруднення ґрунтів, повітря, водойм, лісових пожеж, пошкодження заповідників, руйнування екосистем, загрози ядерної небезпеки тощо.

Крім того, війна в Україні негативно впливає на клімат всієї планети, зумовлюючи значні викиди вуглекислого та інших парникових газів.

Проміжна оцінка викидів парникових газів у чотирьох ключових напрямках, які безпосередньо викликані війною, визначає, що тільки за перші 7 місяців бойових дій викиди становлять щонайменше 100 млн тонн CO2 eкв. Це співставно з річними викидами такої країни як Бельгія.

Екодія взяла участь у дослідженні впливу війни на клімат.  Варто зауважити, що це тільки перша оцінка, а остаточні цифри можна буде дізнатись після завершення війни. Дані про переміщення техніки та кількість використаних снарядів справедливо засекречені, і на сьогодні не дозволяють провести детальну оцінку. Тож, імовірно, цифри, представлені у дослідженні, є нижчими за реальні показники.  Що довше триватиме російська війна, то більш згубним буде її вплив на планету.

Транспортні викиди

Одразу після вторгнення 24 лютого 2022 року багато українців були змушені залишити свої домівки. Більшість людей переїхали на захід, залишаючись в Україні як внутрішньо переміщені особи (ВПО). Мільйони людей виїхали за кордон до інших європейських країн або навіть далі. Вже за 7 місяців близько 40% людей повернулися до своїх домівок.

Таке масштабне одночасне переміщення мільйонів людей призвело до збільшення викидів вуглецю на понад 1 млн 300 тис тонн CO2 eкв. Варто зауважити, що майже 40% всіх викидів спричинив транспорт, що повертався порожнім.

Викиди від бойових дій

Достеменно невідомо, скільки саме снарядів за весь цей час використали російська та українська армії. За оцінками експертів, сторони можуть використовувати від 5 000 до 60 000 снарядів на день в залежності від інтенсивності бойових дій. Крім того, деякі запаси снарядів знищуються під час ударів по складам. Тож, з високою долею імовірності, така інтенсивність потребує додаткового виробництва боєприпасів. А це призводить до значного збільшення викидів парникових газів. Також викиди відбуваються під час транспортування боєприпасів до місця бою, згоряння пропеленту (метального заряду) під час стрільби боєприпасами, детонації бойової частини снаряду в місці попадання.

За попередніми розрахунками, загальні викиди внаслідок використання боєприпасів становлять приблизно 1 млн тонн CO2 eкв.

Слід зауважити, що ці оцінки включають лише використання артилерійських снарядів. Дослідники вважають, що іще 30% викидів можуть бути пов’язані з використанням інших вибухових речовин і боєприпасів, як-от снарядів малого калібру, середніх і важких мінометних снарядів, наземних мін, ручних гранат і дронів-бомбардувальників, боєприпасів для танкових гармат, артилерійських ракет і авіаційних ракет тощо (включаючи різні боєприпаси, що вибухнули під час ураження бронетехніки й іншої техніки).

Важливим компонентом військових операцій є викопне паливо, оскільки воно використовується для заправки танків та бронетехніки, літаків, інших військових транспортних засобів. Пальне використовується під час підготовки до військових дій, оперативних переміщень, передислокацій військ і навіть у режимі очікування. Наприклад, старі танки й бронетанкова техніка не мають допоміжних блоків живлення для підзарядки акумуляторів, а основні двигуни повинні періодично запускатися для перезарядки акумуляторів. Паливні сховища часто стають мішенями ракетних атак або атак безпілотниками.

Споживання великої кількості палива призводить до значних викидів парникових газів і кліматичних наслідків, пов’язаних із війною. Кількісно оцінити споживання викопного палива дуже складно через обмежену доступність інформації. Експерти називають попередню цифру у 2 млн тонн CO2 eкв.

Пожежі

Значно більшу шкоду як довкіллю, так і клімату наносять пожежі, що спричинені обстрілами, бомбардуваннями та мінуванням. В умовах обмеженого доступу до згарищ, особливо на окупованих територіях і в зоні бойових дій, для моніторингу дослідники використовують супутниковий дистанційний метод спостереження.

Наразі достеменно відомо, що бойові дії призвели до значного збільшення як кількості, так і площі пожеж: за 7 місяців спостережень кількість пожеж площею понад 1 га збільшилася в 122 рази порівняно з аналогічним періодом 2021 року, а їх загальна площа зросла в 38 разів.

Пожежі є потужним джерелом викидів парникових газів. Щільність викидів ПГ від пожеж у зоні ведення бойових дій у 17 разів вища, ніж на решті території України. 79% викидів ПГ від пожеж, пов’язаних із війною, припадає на 20% території України (зона активних бойових дій).

Загальний обсяг викидів парникових газів від пожеж, спричинених війною, за оцінками дослідників становить понад 23 млн 700 тис. тонн CO2 eкв.

Післявоєнна реконструкція

Зруйнована чи пошкоджена цивільна інфраструктура є важливою складовою кліматичної шкоди, спричиненої вторгненням Росії в Україну. Деякі ремонтні роботи відбуваються під час війни, але більша частина відбудови чи реконструкції буде проведена після завершення бойових дій. Ці відновлювальні роботи потребуватимуть значної кількості будівельних матеріалів, а транспортування цих матеріалів до будмайданчиків і проведення робіт потребуватимуть енергії. Загалом, відбудова України призведе до значних викидів парникових газів.

Якщо припустити, що всі пошкоджені за час дослідження будинки, освітні, медичні, культурні та інші заклади будуть відновлені (відбудовані наново чи відремонтовані), викиди парникових газів складуть понад 48 млн тонн CO2 eкв.

Джерело: Екодія

Джерело