Те, що віддаємо іншим, ми насправді отримуємо. Це важлива аксіома здорового духовного шляху. Але одне знати про це, зовсім інше – мати досвід дарування себе. Властиво лише це і можна впевнено назвати духовним досвідом. Тому Ісус запрошує нас зробити широким наше серце. Для цього потрібне внутріше усвідомлення і маленькі щоденні кроки аби служити людям. Такий шлях – пряма антитеза причесаним теологічним теоріям, уяві. Щоби почати жити для інших – треба спочатку припинити жити у своїй голові. Беручи це за основу свого духовного руху ми отримуємо глибоке внутрішнє насичення. І це насичення буде нам все більше і більше здаватися недостатнім, бо душа прагнутиме знову і знову, щоби цілковито поєднатися з Отцем щедрот і милосердя. Цей внутрішній процес – безконечний. Він триватиме і після переходу за поріг вічності, де освячена Святим Духом душа невпинно пізнаватиме таїнство Божої любові.

Фейсбук-сторінка Luka Mykhaylovych

Джерело