«Як після бурі на морі надходить штиль, як після ночі сходить сонце, так прийде світла хвиля перемоги для України, яка освітить усі наші теперішні сумніви, темряви, страждання», — Блаженніший Святослав. 9 лютого в Центрі Шептицького УКУ відбулася презентація книжки «Бог не покинув Україну», яка написана на основі розмови Блаженнішого Святослава з редактором Католицької інформаційної агенції Кшиштофом Томасиком.

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ, посилаючись на матеріали Українського Католицького Університету.

Книжка вийшла польською мовою в найбільшому католицькому видавництві Польщі WAM (Видавництво Апостольства молитви). Українське видання презентувало видавництво «Свічадо». Модерував зустріч Богдан Трояновський, директор видавництва. Подію транслювало «Живе телебачення».

Польський журналіст Кшиштоф Томасик у жовтні 2022 року вирушив із Блаженнішим із Києва до Одеси, Миколаєва, Южноукраїнська і Балти. Вони здолали шлях завдовжки 1 500 км. Дорогою журналіст розмовляв із Главою УГКЦ про те, що досвідчувалося під час відвідин Півдня України і зустрічей із представниками влади, волонтерами, духовенством, пораненими воїнами та простими людьми, які переживають трагедію війни.

«У нашій розмові ми старалися показати, що існує сенс поза абсурдом, що будь-які рани лікуються, що кожне слово має силу і кожен може мати свою участь у порятунку світу, попри всі абсурди, фрустрації, розчарування», — поділився під час однієї із презентацій Кшиштоф Томасик.

Ділимося тезами Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава із презентації книжки в Українському католицькому університеті:

— Нас мало не бути ще 2 роки тому, але ми є — і це чудо. Зараз спільною присутністю ми надихаємо один одного. Тому дякую за можливість бути з вами в цей унікальний, Богом даний момент.

— Господь є з нами. Маємо знати, де є те джерело, що нас надихає, і тоді зможемо побороти різні труднощі. Я надихаюся тими людьми, які свій біль можуть перетворити на добре діло. І для мене також важливо, щоб були люди, на яких я можу опертися. Тими, на кого я можу опертися, є ви, вірні Церкви.

— Церква має залишатися Церквою як спільнота вірних, як Тіло Христове. Якщо вона буде гвинтиком державної машини, тоді перестане бути собою. Інструменталізацію в той чи той час пережили різні релігійні спільноти. Але Церкви в незалежній Україні намагалися бути Церквами громадянського суспільства, у їхній основі завжди була ідея свободи. Натомість московська Церква породила геноцидальну ідеологію. То чи можна вірити такій Церкві і називати її, власне, Церквою?

— Існує поняття праведного гніву. Святий Тома Аквінський каже, що кожна людина може свій гнів трансформувати в чесноту — мужність. Тобто гнів — це матерія для мужності, і цієї матерії у нас вдосталь.

— Без засудження злочинів, без правосуддя не можна зробити крок до примирення. Миру без правди і правосуддя не буває.

— Наші люди мають глибокі рани. Але Господь перебуває саме в тих ранах. Бог не залишив Україну.

— Будьте певні — Україна переможе. Те, що Україна переможе, сказали мені наші захисники Патріаршого собору, воїни Самооборони, які з автоматами в руках відбивали напади російських ДРГ на собор у Києві. Я тоді запитав одного із захисників: «Звідки ти знаєш, що ми переможемо?». А він відповів: «Ми взяли в полон російського десантника і побачили в його очах панічний страх перед нами. В його очах ми побачили перемогу України». Повірте мені, ті слова незворотно, невпинно, день за днем здійснюються.

— Як завжди після бурі на морі надходить штиль, після ночі сходить сонце, так само прийде світла хвиля перемоги України, яка освітить усі наші теперішні сумніви, темряви, страждання.

Фото: Христина Потерейко

Передмову до книжки написав радник ректора УКУ, дисидент, правозахисник Мирослав Маринович: «Війна Росії проти України містить стільки неочікуваних людьми парадоксів, що пророчий голос Церкви є не менш важливим, ніж її душпастирське служіння. Людина прагне зрозуміти сенс цієї війни — особливо в ту мить, коли тримає на своїх руках понівечене тіло рідної істоти. В такі миті людина мусить увиразнити „верх“ і „низ“, правду і брехню, добро і зло, що дасть їй можливість відновити в собі почуття психологічної рівноваги — того, що в християнстві має назву „миру в душі“. Тому можна лише подякувати Блаженнішому Святославу та редакторові Католицької інформаційної агенції, давньому другові України Кшиштофові Томасику, за те, що своєю розмовою вони дають людям оті точки духовної опори», — написав Мирослав Маринович.

Під час презентації книжки п. Мирослав також додав, що той факт, що у світі панічно бояться війни, цілком зрозумілий, українці також її боялися: «Проте, якщо страх перед війною стає визначальним, то християнство підміняють пацифізмом. І тоді добросердне людинолюбство європейців, загальне прагнення миру за будь-яку ціну, чаїть у собі небезпеку, оскільки справедливого миру не досягають ціною зречення правди, ціною етичної поразки… Мені важливо було почути з уст церковного первоієрарха, що сумнозвісна доктрина „русского міра“ — це „нечувана мутація так званого політичного богословʼя“… Як колишнього правозахисника, мене втішає, що, навіть опонуючи цій антихристиянській доктрині, Блаженніший Святослав сміливо обстоює принципи релігійної свободи», — наголошує пан Мирослав.

Ректор УКУ Тарас Добко подякував Блаженнішому Святославу і наголосив: «Національна єдність — крихка, але вкрай важлива для перемоги. Особлива місія Церкви — об’єднувати українців. Дякуємо вам, Блаженніший, що об’єднуєте нас».

Нагадуємо, 23 лютого минулого року книжку, написану польською мовою, презентували у Варшаві.

 

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело