У статті Deutsche Welle аналізується міжнародне гуманітарне право щодо того, чи є атомні електростанції легітимними військовими цілями. Текст не містить тверджень про обстріли українськими військовими Запорізької АЕС або про плани здійснювати такі атаки у майбутньому.

«Deutsche Welle (німецька некомерційна федеральна медіакомпанія для мовлення за кордоном – прим. ред.) вважає, що обстріл Україною Запорізької АЕС є законним і не порушує Женевські конвенції», – йдеться в однотипних дописах, що масово поширюються в мережі. Деякі російські ЗМІ також заявили, нібито німецьке видання обґрунтувало «законність» обстрілів Запорізької АЕС українськими військовими – «станція забезпечує електроенергією російських військових, а отже, має стати об’єктом нападу».

Скриншот – vz.ru Скриншот – facebook.com

Йдеться про статтю Deutsche Welle «Україна: Чи законні з точки зору міжнародного права атаки на АЕС?» ( Ukraine: Are attacks on nuclear plants legal under international law?) авторства Крістофа Хассельбаха. 

Після ознайомлення зі змістом аналітичної статті Хассельбаха стає зрозуміло, що пропагандисти суттєво спотворили висновки автора, приписавши йому категоричне твердження про те, нібито АЕС є законною ціллю, відповідно, вона й обстрілюється українськими військовими. 

Насправді ж Крістоф Хассельбах не робив таких висновків – у тексті відсутні твердження про те, що українські військові обстрілюють Запорізьку АЕС, як і будь-які оцінки дій України. Автор публікації аналізує міжнародне гуманітарне право щодо того, чи є взагалі атомні електростанції легітимними військовими цілями. 

Автор статті звертає увагу на те, що Україна та Російська Федерація є підписантами Женевської конвенції 1949 року й наступних Додаткових протоколів до неї, які регулюють ведення збройного конфлікту та спрямовані на обмеження його наслідків. Саме ці міжнародні документи регламентують питання, які об’єкти є законними цілями під час військового конфлікту.

Хоча міжнародне гуманітарне право говорить, що атомні електростанції «не можуть бути об’єктом нападу, навіть якщо ці об’єкти є військовими об’єктами, якщо такий напад може призвести до вивільнення небезпечних сил та подальших великих втрат серед цивільного населення», існує низка винятків. Зокрема, у статті наголошується на тому, що при забезпеченні принципу безпеки цивільного населення існує можливість легальної атаки на атомний об’єкт. Про це йдеться у Додатковому протоколі: «Установки та споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби та атомні електростанції не повинні ставати об’єктом нападу навіть у тих випадках, коли такі об’єкти є військовими об’єктами, якщо такий напад може спричинити вивільнення небезпечних сил та наступні тяжкі втрати серед цивільного населення». Тобто, якщо буде збережено принцип безпеки цивільного населення, доступ до атомних електростанцій є законним. 

Водночас автор звертає увагу на іншу «суперечливу» норму, яка дозволяє атаки на атомну електростанцію, «якщо вона забезпечує електроенергією регулярну, значну та безпосередню підтримку військових операцій і якщо такий напад є єдиним можливим способом припинення такої підтримки». Крістоф Хассельбах пише, що ця норма – питання інтерпретацій, оскільки в будь-якому випадку складно довести, чи був повністю дотриманий принцип пропорційності, а напад був «єдиним можливим способом припинення» підтримки військових дій. Але навіть якщо обставини справді виправдовують напад на АЕС, сторона конфлікту мала б зробити все можливе для захисту мирних жителів від радіації – наприклад, евакуювати їх перед тим, як почати атаку на об’єкт.

У публікації також згадується кілька аспектів, які є вкрай актуальними у зв’язку із ситуацією на Запорізькій АЕС. Перший: сторони конфлікту повинні прагнути уникати розміщення будь-яких військових об’єктів поблизу атомних електростанцій. У зв’язку з цим Крістоф Хассельбах згадує, що Україна неодноразово звинувачувала Росію в тому, що та розміщує на території ЗАЕС своїх військових та використовує станцію як щит. Наявність російської військової техніки на території Запорізької АЕС підтверджують також спостерігачі МАГАТЕ, яким на початку вересня вдалося відвідати об’єкт – про що StopFake раніше писав у матеріалі  «Маніпуляція: Експерти з місії МАГАТЕ “побачили” відсутність російської військової техніки на території Запорізької АЕС». 

Другий аспект – це те, що згідно з Додатковим протоколом «установки, зведені з єдиною метою захисту споруд, які охороняються від нападу, не повинні ставати об’єктом нападу». Автор публікації припускає, що «Росія, безперечно, видаватиме свої збройні сили (розміщені на території Запорізької АЕС – прим. ред.) як оборонні». 

Отже, автор доходить висновку, що повністю виключити військову атаку проти атомного об’єкта неможливо, навіть якщо обставини, за яких вона допускається, є дуже вузько визначеними. Проте, як згадувалося вище, у статті не стверджується, що українські військові нібито обстрілюють Запорізьку АЕС або планують здійснювати подібні атаки в майбутньому. Раніше StopFake вже ловив пропагандистів на подібній дезінформації, про що писав у матеріалах «Фейк: Україна «обстріляла» Запорізьку АЕС» та «Фейк: ЗСУ перебили останню лінію передачі електроенергії із ЗАЕС».

Джерело