Разом з тим, учасники дискусії поділились своїм, не завжди простим, досвідом інтеграції у громади та розбудови взаємної довіри із місцевим населенням. У цьому контексті було наголошено, що перше, що робить ворог, – руйнує зв’язки між людьми. Щоб їх зміцнити, пропонують працювати не тільки з переселенцями, а й з представниками приймаючих громад.

Представники освітянської спільноти окреслили проблеми, пов’язані із організацією дистанційного навчання. Зокрема, щодо відсутності у достатній кількості комп’ютерної техніки, як у педагогів, так і у школярів. Проте, було відзначено, що вирішенням цього питання займаються місцеві громади разом із Департаментом освіти та науки облдержадміністрації. Зокрема, для навчальних закладів Сєвєродонецької громади це питання вже вирішене.

Та головне – ставлення до організації навчального процесу: «Школа для дитини, а не дитина для школи. Ми маємо підлаштовуватися під потреби дітей та батьків», – заявив освітній Омбудсмен Сергій Горбачов, учасник форуму.

Неабиякий інтерес викликала доповідь керівника Департаменту документування воєнних злочинів Української Гельсінської спілки з прав людини Сергія Мовчана. Адже кожен житель Луганської області фактично є свідком воєнних злочинів росії в Україні: «І зруйнований будинок, і вбивство людини – є воєнними злочинами і мають бути задокументовані. Не треба знецінювати горе людей», – зазначив він.

Також учасників заходу навчали долати психологічні проблеми за допомогою арт-терапії «Яскраві фарби для душі».

Цього року організаторами «Фестивалю думок» виступили Благодійний фонд Восток SOS в партнерстві з естонською організацією MTÜ Mondo та при фінансовій підтримці ESTDEV – Estonian Centre for International Development

#Фестиваль_думок_2022.

Партнером – Українська Гельсінська спілка з прав людини – УГСПЛ.