“По слідах Йосафата…”

26 листопада ковельські парафії блаженного Миколая Чарнецького та блаженного Василія Величковського здійснили паломницьку поїздку до міста Володимира. Цим паломництвом ковельчани розпочали святкування ювілею 400-ліття мученицької смерті святого священномученика Йосафата, славного сина Волинської землі, уродженця Володимира. Духовний супровід прощі здійснювали душпастирі обох парафій о. Петро Ковальчук, ЗНІ, та о. Іван Дутка.Прочан гостинно прийняв володимирський монастир отців Василіян. Тут по приїзді була відслужена Божественна Літургія та молебень до священномученика Йосафата. Ігумен монастиря о. Марко Максимів.




ЧСВВ ознайомив ковельчан з історією монастиря і його святинями.
Після короткої гостини, приготованої парафіянами монастирського храму, паломники вирушили в духовно-пізнавальну подорож містом у супроводі о. Йосифа Холода, ЧСВВ. Спершу всі разом відвідали батьківське обійстя Кунцевичів. На місці будинку, де народився святий Йосафат, свого часу було зведено храм, який сьогодні належить московському патріархату. Опісля прочани відвідали місце, де стояла старовинна П’ятницька церква, в якій молився малий Івась Кунцевич. У майбутньому на цьому місці планується звести нову святиню.
Наступна зупинка у маршруті – старовинний храм Різдва Христового, що колись належав отцям Василіянам, а сьогодні є катедральним собором ПЦУ. Тут ковельчани проспівали Господню молитву і колядку, а також приязно поспілкувалися з настоятелем храму о. Миколою Удудом. Відвідавши ще одну ошатну церкву середмістя – храм святих мучениць Софії, Віри, Надії і Любові ПЦУ, ковельчани вирушили до старовинного Успенського собору, зведеного ще в княжі часи. Ця святиня була катедральним храмом єпископа (згодом митрополита) Іпатія Потія, котрий разом з єпископом Кирилом Терлецьким їздив у 1595 році до Риму для укладення Берестейської унії. Сьогодні храм належить московському патріархату. У храмі зберігається визначна святиня – Розп’яття з П’ятницької церкви, перед яким у дитинстві святий Йосафат отримав великий дар покликання: з боку Спасителя упала іскра у серце малого Івася і запалила його любов’ю до Бога. Для вшанування розп’ятого Господа Ісуса Христа паломники перед цим Хрестом заспівали тропарі “Спаси, Господи, людей Твоїх” і “Хресту Твоєму поклоняємось, Владико”.
Насамкінець ковельчани оглянули ще старовинну Василівську церкву-ротонду та Зимненський монастир (колись василіянський, а нині – московського патріархату), де помолились перед чудотворною іконою Божої Матері. Щиро подякувавши отцю Йосифу за чудову духовно-екскурсійну подорож святинями древнього Володимира, прочани з молитвою повернулися до рідного Ковеля.

Джерело