Протягом року Папа Франциск, кожної неділі під час зустрічі з паломниками закликав не забувати про український народ, який страждає з причини «жорстокої та абсурдної» війни. Не бракувало також цілеспрямованих закликів міжнародної спільноти і до політичних лідерів, як також конкретних жестів солідарності.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Незважаючи на дипломатичні зусилля останніх тижнів, розгортаються дедалі тривожніші сценарії. Як і я, багато людей у всьому світі відчувають тривогу та стурбованість», – говорив Папа Франциск під час загальної аудієнції 23 лютого 2022 року, проголошуючи на 2 березня День молитви і мосту за мир. Провести його довелося вже в трагічних обставинах, а заклики Святішого Отця стали лунати практичної кожної середи і кожної неділі. Вранці 24 лютого масованим ракетним обстрілом об’єктів по всій території країни розпочалося широкомасштабне російське вторгнення в Україну, що відбувалося з кількох напрямків.

Неустанна молитва і великодушна солідарність

І вже в неділю, 27 лютого, промовляючи до прочан, Папа знову заохочує до молитви: «Ми неодноразово молилися за те, щоб не була обрана ця дорога. І не перестаємо молитися, ба більше, ще наполегливіше благаємо Бога», – сказав він, доповнюючи ці заклики також закликами до конкретної солідарності. Вітаючи поляків під час загальної аудієнції 2 березня, Святіший Отець сказав: «Ви перші підтримали Україну, відкривши свої кордони, свої серця та двері своїх домівок українцям, які втікають від війни. Ви великодушно жертвуєте їм все необхідне для гідного життя, незважаючи на драматичну ситуацію. Від щирого серця дякую вам і вас благословляю».

Папа закликав відкрити гуманітарні коридори, чітко назвавши війну війною: «В Україні течуть ріки крові та сліз. Там не йдеться про якусь військову операцію, але про війну, яка сіє смерть, знищення та злидні. Жертв дедалі більше, як і людей, які втікають, особливо, матерів з дітьми. В цій багатостраждальній країні в драматичний спосіб з години на годину зростає потреба в гуманітарній підтримці. Звертаюся з палким закликом, аби були дійсно забезпечені гуманітарні коридори та щоб було гарантовано і полегшено доступ допомоги на території в облозі» (Ангел Господній, 6 березня 2022).

Гуманітарні місії від імені Папи

Того ж 6 березня Папа оголосив, що відрядив в Україну двох кардиналів, щоби від його імені «послужити народові і допомогти». Це були кардинали Черні і Краєвський, який опісля здійснив ще 4 гуманітарні візити, провівши в Києві минулорічні Великий Тиждень і різдвяні свята. Крім того, у травні з візитом в Україні побував архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер, Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами.

Зупинити кровопролиття

Від перших днів Папа Франциск також звертався із неустанними закликами зупинити це кровопролиття. «Браття і сестри, ми щойно помолилися до Діви Марії. Цього тижня місто, яке носить Її ім’я – Маріуполь – стало містом-мучеником лютої війни, яка спустошує Україну. Перед варварством вбивства дітей, невинного та беззбройного цивільного населення, не існує стратегічних причин, якими це можна обґрунтувати: єдине, що потрібно – це припинити неприйнятну збройну агресію, перше ніж вона перетворить міста в цвинтарі», – говорив він у неділю, 13 березня, що збіглася з 9 річницею його обрання. А через кілька днів він відвідав українських дітей у ватиканській педіатричній лікарні «Bambino Gesù».

Тижні минали, але не стихала збройна агресія проти України. «Дорогі браття й сестри, не припиняється, на жаль, сповнена насильства агресія проти України, безглузде кровопролиття, де кожного дня здійснюється спустошення та жорстокість. Немає виправдання для цього. Благаю всіх діячів міжнародної спільноти по-справжньому докладати зусилля для того, щоби припинити цю огидну війну. Також і цього тижня ракети та бомби падали на цивільних, літніх людей, дітей, вагітних матерів. Я ходив відвідати поранених дітей, які перебувають тут, у Римі», – розповів він після молитви «Ангел Господній» 20 березня, скерувавши думку також до ревних душпастирів:

«Мені відрадно знати, що людям, які залишилися під бомбами, не бракує підтримки душпастирів, які в ці трагічні дні життям свідчать Євангеліє милосердя та братерства. Із деякими з них я цими днями розмовляв по телефону, про те, як вони перебувають поруч з Божим людом. Дякую, дорогі браття і сестри, за це свідчення, за конкретну підтримку, яку ви мужньо надаєте багатьом зневіреним людям».

Нищення майбутнього

Через місяць після початку широкомасштабної війни, яку він називає «жорстокою та божевільною», Папа не оминув увагою той факт, що з України виїжджають діти. «Війна нищить не лише теперішнє, але й майбутнє суспільства. Я прочитав, що від початку агресії проти України кожна друга дитина в країні стала біженцем. Це означає руйнувати майбутнє, завдавати болючі травми найменшим і невинним серед нас. В цьому – звірство війни, що є варварською і святотатською дією! Війна не може бути чимось неминучим: ми не повинні звикати до війни!» – сказав він після молитви «Ангел Господній» 27 березня, а два дні перед тим, 25 березня, посвятив Україну та Росію Непорочному серцю Марії.

Невинна кров, що взиває до неба

«Свіжі новини про війну в Україні, замість того, щоби приносити полегшення та надію, засвідчують, натомість, нові звірства, як от різанина в Бучі. Дедалі жахливіші акти жорстокості, скоєні також і проти цивільного населення, безборонних жінок і дітей. Це жертви, невинна кров яких взиває до неба та благає: “Нехай буде покладено край цій війні! Змусьте зброю замовкнути! Нехай більше не сіється смерть і руйнування!” Помолімося разом за це», – сказав Папа наприкінці загальної аудієнції в середу, 6 квітня 2022 р., після чого в залі запанувала молитовна тиша. Того ж дня, підбиваючи підсумки свого візиту на Мальту, Святіший Отець розкритикував безсилля ООН і міжнародних організацій, що не зуміли запобігти цьому жахіттю.

Миру багатостраждальній Україні

Не забракло побажання миру для України в минулорічному великодньому посланні «Urbi et Orbi», в якому цій темі було присвячено кілька абзаців. «Дозвольмо, щоб Христовий мир увійшов у наші життя, в наші домівки, в наші країни! Нехай настане мир для багатостраждальної України, що переживає дуже важке випробування насильством та руйнуваннями жорстокої та безумної війни, в яку вона була втягнута. Нехай над цією жахливою ніччю страждання та смерті якнайшвидше зійде новий світанок надії! Нехай буде обрано мир», – побажав він, додавши також: «Ношу в своєму серці всі численні українські жертви, мільйони біженців і внутрішньо переміщених осіб, розділені сім’ї, похилих віком, які залишилися самотніми, розбиті життя та міста, стерті з лиця землі. Маю перед очима погляд осиротілих дітей, що втікають від війни. Дивлячись на них, не можемо не пройнятися їхнім криком болю, разом з криком багатьох інших дітей, які страждають у всьому світі».

«Якщо хочемо, щоби було Різдво, Різдво Ісуса та миру, дивімося на Вифлеєм і зосередьмо погляд на обличчі Дитини, яка народилася для нас! І в цьому малому невинному обличчі розпізнаймо обличчя дітей, які в кожній частині світу прагнуть миру. Нехай же наш погляд наповниться обличчями братів і сестер українців, які переживають це Різдво в темряві, холоді, далеко від своїх домівок через знищення, спричинені десятьма місяцями війни. Нехай же Господь учинить нас готовими до конкретних жестів солідарності, щоби допомагати тим, хто страждає, та просвітить уми тих, хто має владу, щоби змусити замовкнути зброю та негайно покласти край цій безумній війні!» – закликав Папа у різдвяному посланні, звернувшись кілька тижнів перед тим із закликом до вірних скромніше відзначити свята, а заощаджені кошти скерувати на солідарність.

Заклик до обох президентів

Крім недільних закликів і згадок, у неділю, 2 жовтня, Папа Франциск присвятив усю промову темі миру в Україні. «Мене глибоко мучать ріки крові та сліз пролиті протягом цих місяців. Я засмучений тисячами жертв, особливо, серед дітей, і великими руйнуваннями, що залишили без домівки багато людей і сімей, несучи загрозу холоду та голоду на великих територіях. Певні вчинки ніколи не можна виправдати! Ніколи! Це жахливо, що світ вивчає географію України через такі назви як Буча, Ірпінь, Маріуполь, Ізюм, Запоріжжя та інші місцевості, що стали місцями невимовних страждань та страху», – сказав він, закликавши: «Нехай замовкне зброя та шукаймо умови для того, щоби розпочати переговори, здатні привести до вирішень, які не нав’язані силою, а є узгодженими, справедливими та стабільними. Такими вони будуть, якщо ґрунтуватимуться на пошані до священної цінності людського життя, як також до суверенітету та територіальної цілісності кожної країни». В цьому контексті прозвучало і звернення до президентів: «Мій заклик, насамперед, звернений до Президента Російської Федерації, благаючи його зупинити, також і з любові до свого народу, цю спіраль насильства та смерті. З іншого боку, засмучений величезними стражданнями українського населення внаслідок зазнаної агресії, скеровую такий же сповнений довіри заклик до Президента України бути відкритим на серйозні мирні пропозиції».

Лист до українського народу

Неможливо перерахувати всі звернення та заклики, але не можна не згадати про Лист Папи до українського народу, датований 24 листопада, дев’ятим місяцем від початку широкомасштабного російського вторгнення. «Єднаю мої сльози з вашими і хочу вам сказати, що немає дня, коли б я не був поруч з вами і не носив би вас у моєму серці і в моїй молитві. Ваш біль – це мій біль. На Ісусовому хресті сьогодні я бачу вас – тих, хто страждає від терору, викликаного цією агресією. І справді, хрест, на якому катували Господа, знову проявляється у тортурах, які ми бачимо на тілах загиблих, у братських могилах, виявлених у різних містах», – писав він, вболіваючи за загибель дітей та скеровуючи слова підтримки до молоді: «Я також думаю про вас, дорога молоде: щоб мужньо захистити свою батьківщину, ви були змушені взяти до рук зброю, полишивши мрії про майбутнє, які ви плекали». «Український народ, попри величезну трагедію, яку зараз переживає, ніколи не занепав духом і не впав у розпач. Світ відкрив для себе сміливий і сильний народ, народ, що страждає і молиться, плаче і бореться, чинить опір і надіється: благородний і стражденний народ. Я продовжую бути з вами серцем і молитвою», – запевняв Папа.

Сльози під час молитви до Богородиці

Інколи більше від слів промовляють жести. Усім у пам’яті закарбувався момент, коли підносячи молитву до Непорочної Діви Марії в урочистість Непорочного Зачаття, Святіший Отець не зміг стримати зворушення і розплакався. «Пречиста Діво, я хотів би принести Тобі сьогодні подяку українського народу за мир, про який ми вже довго просимо в Господа. Натомість мушу знову представити Тобі благання дітей, похилих віком, татів і матерів, юнаків і дівчат цієї мученицької землі, що багато страждає. Та в дійсності ми знаємо, що Ти перебуваєш з ними та з усіма стражденними, так само як була біля хреста Твого Сина», – молився того вечора він на Іспанській площі Риму.

Джерело