У Забайкаллі  чиновники переодягли  школярку Анну Кужиніну в «бабусю з радянським прапором», яку прихильники війни проголосили  одним із символів  нападу на Україну. Тепер, після виступу на шкільному концерті, Ганна читає вірші про нацизм на вокзалі та на пунктах зборів, беручи участь у відправленні солдатів на війну. Усюди в російських школах проходять  мілітаристські акції, а патріотичні уроки «Розмови про важливе» з 20 лютого  показують на «Первом канале», щоб із їхнім змістом змогли познайомитися і батьки школярів. Реалии  розповідають про те, як дітей в Росії привчають до війни.

«Вони автомат навіть не збирали, не хвилюйтеся»

Тува –  найнеблагополучніший регіон Росії  і водночас – один із найбільш мілітаризованих: там народився очільник Міноборони  Сергій Шойгу, а мотострілецька бригада в місті Кизил та військові частини прикордонної служби – одні з головних роботодавців у регіоні. Третину будинків у республіці  не обладнано  теплими туалетами, натомість «патріотична робота» у місцевих школах ведеться активніше, ніж у більшості інших регіонів. Наприклад, у лютому там стартував так званий «оборонно-масовий місячник»: першокласники пишуть листа бійцю на фронт, старшокласники зустрічаються з учасниками війни в Україні, всі разом вони ліплять пельмені, щоб потім надіслати військовим. Управління освіти Улуг-Хемського кожууна тепер використовує в назві букву Z.

У рамках місячника проходить конкурс краси «Міс Юнармія», де дівчата 14-17 років змагаються у творчості, дефіле, а також у збиранні та розбиранні автомата Калашникова. Муніципальні етапи вже відбулися, а головний регіональний конкурс заплановано на 4 березня.

– Так, дівчатка готуються постояти за свою Батьківщину, а чому ні? – каже мама однієї із учениць школи у селищі Шагонар. – Ніхто не знає, що буде завтра, як обернуться події в Україні. Можливо, нам доведеться захищатись, якщо вони нападуть. Батьківщину завжди потрібно бути готовим захистити, погодьтеся. Я не думаю, що їм доведеться бігти в бій із автоматом, але бути, наприклад, медиками – чому ні? Допомагати нашим солдатам, такі навички точно знадобляться. Але раптом і їм воювати доведеться? Вони в конкурсі автомат толком і не розбирали, не хвилюйтеся. Але, як кажуть, хочеш миру – готуйся до війни. Чи хоче Росія миру? Звісно, ​​хоче.

Дівчинка збирає автомат на конкурсі «Міс Юнармія» у селищі Туран

У селищі Туран дівчата розбирали автомати на конкурсі, який пройшов під гаслом «Юна краса, елегантність та грація». Також у лютому в тувинських школах пройшла акція «Бліндажна свічка». Діти виготовляли для військових свічки, а також розігрували символічні сценки: учні Ерзинської середньої школи у військовій формі вдавали, що сидять в окопі при свічках з автоматами. У цій самій школі пройшли навчання «Вогневий рубіж», де хлопчики вчилися повзати з макетом автомата. У Шагонарі юнармійські загони взяли участь у конкурсі пісні та стройового вишколу «Служити судилось тобі і мені»: оцінювалися зовнішній вигляд, дисципліна строю – «серйозний настрій та дух патріотизму», а також чіткість виконання команд і стройова пісня.

Урок «Вогневий рубіж» в Ерзинській школі в Туві

– Я сподіваюся, нікому з них не доведеться взяти участь у війні, – каже одна з викладачок з Улуг-Хемського кожууна. – Війна – це взагалі погано, і швидше б вона закінчилася. Але ви теж маєте розуміти: у Туві можна нормально жити, тільки якщо ти працюєш у держструктурах. Армія, МНС, прикордонники – це всі установи, де треба вміти ходити строєм. Інший шлях – мати заможних родичів, але мало кому так щастить. У Туві давно є й кадетські класи та класи, якими опікується МНС. Війна, напевне, скінчиться, а жити цим дітям якось треба. Звичайно, я хотіла б, щоб у нас просто більше грошей виділяли на освіту, у всіх школах теплі туалети з’явилися. Але зараз ситуація така, що треба готуватися до армії. Плюс, у соціальному плані це добре: діти захоплені чимось.

Школярі пишуть «Лист солдату» у Шагонарі, Тува «Підпорядкування суспільства»

Більшість заходів «військово-патріотичного» спрямування у Туві відбуваються за участю активістів «Юнармії» – руху, створеного у 2016 році з ініціативи Міноборони. У Забайкаллі – іншому неблагополучному регіоні країни – шість колишніх юнармійців уже загинули в Україні, а двоє – зникли безвісти. Зараз юнармійці також активно беруть участь в акціях «Руху перших» («Движения первых» -рос.) – організації, яку у 2022 році вигадали у Кремлі, щоб виховувати молодь «на основі традиційних російських духовних та моральних цілей». «Рух перших» просуває «Розмови про важливе» і традицію, коли вранці в російських школах піднімають прапор.

ЦЕ СПРАВЖНЄ НАСИЛЬСТВО НАД ДИТИНОЮ

Даниїл Кен

– Довгий час ці відділення «Юнармії» створювалися переважно для галочки, – каже керівник профспілки «Альянс вчителів»  Даниїл Кен. – Ми спостерігали, як вони з’являються, але активності там не було. За останній рік ця робота стала набагато інтенсивнішою. Водночас я не думаю, що в «Юнармії» дітей у буквальному розумінні готують для воєнізованих загонів, які мають стати путінськими солдатами. Просто тому, що в Кремлі, та й  Путін особисто, не планують на стільки років наперед. Думаю, річ в іншому: нинішньому політичному режиму необхідна тотальна підтримка суспільства. Їм уже недостатньо отримати прихильність пенсіонерів, які дивляться телевізор. Діти також мають виказувати лояльність. З іншого боку, це й спосіб підпорядкування суспільства. Багатьом людям війна не подобається, але іноді такі люди дізнаються, що їхня дитина в школі стояла у формі з муляжем автомата і відкривала чергову «Парту героя». Це справжнє насильство над дитиною, але й дорослі, дивлячись на таке, не знають, як чинити опір. Дорослі починають думати: ну, гаразд, зібрали посилку солдатові, зрештою, йому ж там, правда, холодно. У такий спосіб виховують конформізм та моральне підпорядкування суспільства.

Конкурс «На старт, хлопчиші» у ЗОШ №41 Борзі

Воєнізовані заходи для дітей відбуваються і в забайкальській Борзі – депресивному військовому містечку: у школі №41, наприклад, пройшли змагання «На старт, хлопчиші». Шестикласники розділилися на чотири команди: «Російські ведмеді», «Десантники», «Патріоти» та «Браві хлопці». Під час змагань вони «бігали, надавали медичну допомогу, знаходили терористів за вказаними прикметами, намагалися швидше та гарніше одягнути фронтових подруг». Змагання присвятили пам’яті випускника школи  Сергія Зайцева, який загинув в Україні 19 березня.

У Забайкаллі школярка  Анна Кужиніна  виступає у костюмі «бабусі з червоним прапором», проводжаючи солдатів на війну.

Ганна Іванівна з передмістя Харкова або «бабуся із радянським прапором» стала відома у квітні 2022 року. Вона вийшла з червоним прапором до українських солдатів, переплутавши їх з росіянами. Російська пропаганда використовувала «бабусю з прапором», їй навіть поставили пам’ятник. Проте сама Ганна Іванівна  пізніше заявила, що підтримує Україну. «Краще війни не було б. Паршиво, що Росія пішла на нас війною», – казала мешканка Харкова.

Дівчинка в костюмі «бабусі з червоним прапором»

У Забайкаллі всієї історії, схоже, не знають. І ось юна Аня у костюмі бабусі проводжає на фронт солдатів. На вокзалах та пунктах збору, звідки забайкальців відправляють в Україну, школярка читає вірш: «Не дрогнула она перед нацистом, когда он знамя стал ее топтать. Сегодня стала символом России, а Запад весь не стоит и гроша». («Не здригнулася вона перед нацистом, коли він стяг її почав топтати. Сьогодні стала символом Росії, а Захід весь не вартий і гроша» – укр.). Понад триста військових із Забайкалля вже загинули на цій війні.

– У багатьох «на передку» родичі, – каже мешканець Борзи Сергій. – Багато хто там загинув. Знову ж таки, я не згоден, що Забайкалля – якийсь особливо войовничий регіон. Тут є військові частини, але багато з них розформовано або перекинуто кудись. Це традиційний регіон. Звичайний, просто бідний. Люди так само намагаються вижити, знайти роботу, виховують дітей. Діти хочуть бути десантниками, але коли вони не хотіли? Це нормально.

14 лютого у дитячому садку «Планета дитинства» у красноярському Уярі пройшло заняття на честь майбутнього Дня захисника вітчизни. Юнармійці з Громадської середньої школи показали вихованцям гуртів «Кольорові долоньки» та «Дзвіночки», як розібрати макет автомата, а також виконали творчий номер. Вони заспівали пісню «Морфлот» Дениса Майданова, а потім марширували по колу, скандуючи: «Мы не дрогнем нигде, ни в холодной воде, нам любая вода дорога. А не хочешь идти, ты не стой на пути, мы тебя разорвем, как врага» («Ми не здригнемося ніде, ні в холодній воді, нам будь-яка вода дорога. А не хочеш іти, ти не стій на шляху, ми тебе розірвемо, як ворога» – укр.). Потім вихованці дитсадка також станцювали під музику та промарширували по колу під команди вихователя «лівою, лівою». Батьки школярів, які взяли участь у перфомансі, прочитали повідомлення від журналіста  Сибирь.Реалии, але не відповіли.

Нормалізація війни у ​​свідомості суспільства – те, чого й намагається досягти сьогодні російська влада, вважає кандидат історичних наук, засновник і директор з розвитку Новоколеджу в Новосибірську  Сергій Чернишов.

ПАТРІОТИЗМ – НЕ тотожно МІЛІТАРИЗМ. ЩОБ БУТИ ПАТРІОТОМ, НЕ ТРЕБА НІКОГО ВБИВАТИ

Сергій Чернишов

– Дітям вселяють думку, що померти за Батьківщину – нормально, – каже він. — І, звісно, ​​те, що відбувається – абсолютно ненормальне. Патріотизм – не тотожно мілітаризм. Патріотизм буває і творчий: йди, пофарбуй паркан, наведи лад біля свого під’їзду. Щоб бути патріотом, не треба вбивати нікого. Але, наприклад, Тува та Забайкалля – це ще історія про величезну кількість мобілізованих та контрактників. Якщо в селі зі 100 осіб 10 мобілізованих, то всі вони, швидше за все, думають, що все не даремно.

Досить сумно думати, що ваш син загинув не за велику ідею, а просто так. Ймовірно, і чоловіки вчителів служать в армії. І в цьому випадку діє звичайна компенсаторика: ви що нам хочете сказати, що наші чоловіки там помирають даремно? На мій погляд, засуджувати їх загалом теж не зовсім правильно. З іншого боку, вони роблять жахливу справу, оскільки розмивають межі добра і зла. Це, а не мілітаризм – найстрашніше, що зараз робить російська школа. У школі називають добром те, що є злом. І з людьми, які перебувають у цій системі, дуже важко розмовляти. Їх неможливо ні в чому переконати.

«Вони зрозуміли, що перестаралися»

«Розмови про важливе», які тепер показують по телевізору, офіційно з’явилися у шкільній програмі з 1 вересня. Втім, вже у перші місяці вторгнення вчителі почали проводити класну годину, на якій пояснювали необхідність так званої «спеціальної операції». Наприклад, у березні в Красноярську вчитель математики  розповідала учням 8 класу, що в Україні живуть «нацисти» чи «біндерівці», про яких вона знає не з чуток, бо проводила дитинство в одному з українських сіл. За її версією, нацистами стали жителі України, які співпрацювали з «поліцаями» під час ВВВ та отримали тюремні строки, але після оголошеної Хрущовим амністії вийшли на волю та «затаїли зло, мріяли помститися». «І ось Зеленський в принципі просуває те, що від нього вимагають ці “біндерівці”, і дійшло до того, що російську мову в Україні заборонили», – розповіла вчителька.

Розмови про важливе у селі Іштії-Хем у Туві

У лютому 2023 року на спеціальних уроках дітям розповідають, що «Росія – найкраща країна у світі, і ми нею пишаємось».

– Ідея в тому, щоб кожного понеділка за однаковими методичками давати для школярів усієї країни однакові уроки. Усі після цього мають думати однаково і бути однаково патріотами, – каже Сергій Чернишев. – Водночас слід розуміти, що хоча сама ідея розмов про важливе дуже погана, зараз такі уроки дуже відрізняються від того, що було, наприклад, навесні. У березні там був відвертий фашизм. Зараз нагорі, певне, зрозуміли, що перестаралися, що вчителі не готові це просувати, а учні – слухати. Ну, і об’єктивно розповідати таке у школах, наприклад, у великих містах – це маячня. Тому зараз «Розмови про важливе» – це історія про велику російську культуру, берізки та інше. Тобто розмови начебто на нешкідливі теми.

Водночас «Розмови про важливе» – не найстрашніше у сучасній школі. На них можна просто не ходити. У Росії є добрі школи, навіть муніципальні, і досить багато. Але 70% російських шкіл – це досить недалекі вчителі, які вірять у фашистські цінності і нічого не знають про гуманістичну педагогіку та мають за ніщо учнів. Вони поводяться з учнями, як із худобою, і воля начальства для них важливіша, ніж дитина. Якщо їм начальство доручило вивести весь клас на мороз зустрічати якийсь черговий Олімпійський вогонь, вони виведуть. Сучасна російська школа – це про лизоблюдство.

У російських школах із нового навчального року також з’явилася традиція урочисто піднімати прапор. Федеральна влада планує витратити на прапори, герби, флагштоки для шкіл 970 млн рублів. Крім того, дорослі намагаються долучити дітей до війни й «розважальними» методами: у Томській області третьокласники  вчать пісню  «Дядьку Вово, ми з тобою», у Хакасії діти катаються  в іграшкових танках, на Кіровщині школярам роздали стікери з написами «Перемога буде за нами», «Прийняти чоловіка таким, як він є, може лише військкомат», «Справжньому герою».

Вихованців дитсадка у Калузької області змусили робити «обереги» для тих, хто воює в Україні.  Фігурки зробили вихованці дитячого садка «Почемучка» в Обнінську, їх відвезли військовим у Білгородській області до Дня захисника вітчизни. У грудні «обереги» для військових пошили школярі у Костромській області. Як повідомив місцевий телеканал, ідея нібито надійшла від самих дітей, повідомляє видання  «7х7 – Горизонтальная Россия». А орловських школярів підрядили шити для фронту Z-чебурашок, про це з гордістю  розповів місцевий телеканал.

Стікери, які роздали дітям у школі в Кіровській області

– Після оголошення війни голова батьківського комітету регулярно писала про українських біженців, які прибули до міста, – каже мама третьокласника з Кіровської області. – Вона про них спочатку розповідала з негативом, мовляв, будьте обережні, приїхали стільки людей, житимуть в нас у місті. Потім почалися канікули. Три місяці тиші на цю тему. Потім «Розмови про важливе», підняття-опускання прапора та регулярні збори для солдатів. Плюсом до цього стали розповіді класного керівника дітям про те, що їм можуть зателефонувати українці та «вмовити собі нашкодити». Схоже, що вона сама в це вірить, навряд чи їй хтось порадив поширювати цю нісенітницю. Діти регулярно малюють листівки для військових, але всерйоз усю цю тему не сприймають.

Часто жартують: «Нашій вчительці потрібні лише листівки для солдатів, за будь-яку ставить п’ятірку». Нещодавно робили свічки, тим, хто не принесе банку, обіцяли поставити двійку. Спеціальні наклейки запропонувала подарувати хлопчикам 23 лютого голова батьківського комітету. Класний керівник ідею підтримала, більшість батьків теж. «Прийняти чоловіка таким, яким він є, може тільки військкомат», «Своїх не кидаємо» – не розумію, навіщо це хлопчикам 9-10 років. Але, якщо безкоштовно – звичайно ж, більшість візьме. Куди їх ліпити – незрозуміло. Раніше школа привчала дітей до доброти: збирали макулатуру, робили під час уроків праці годівниці для птахів, допомагали тваринам із притулків тощо. Дітям подобалося, вони почувалися корисними. Зараз такого немає.

Стікери дітям на 23 лютого в одній зі шкіл Кіровської області «Діти гуманісти, на це вся надія»

Фахівці зазначають, що більшість російських дітей не мають альтернативи державній школі, тому вони змушені існувати за умов, які нав’язує держава.

Даниїл Кен

– Поки незрозуміло – приймуть учні ідеї держави чи через кілька років відмахнуться від них, як від шкільного примусу, – каже Кен. — Думаю, у провінції така пропаганда виявиться більш ефективною з точки зору цілей, які ставить держава: люди живуть бідніше, вони менше знають свої права, менше користуються інтернетом чи читають незалежні ЗМІ. Крім того, мені здається, що більший ефект такі уроки чинять на молодших школярів та дітей із середньої ланки, які не здатні критично сприймати інформацію. Плюс до них застосовують більш витончену пропаганду: їм можуть не розповідати прямо про бойові дії, про «героїзм» російських солдатів, але проводять такі «гуманітарні» акції, як «Лист солдату». Їм розповідають, що померти за Батьківщину не страшно, що є захисники Вітчизни. А для дитини до 10 років – це й Ілля Муромець, і учасник «спецоперації» із буквою Z на грудях.

Коли влада Гітлера впала, люди у віці 15-20 років дуже швидко позбулися установок Рейху. А ті, кому було 7-10 на момент розквіту нацистської Німеччини, зберегли погляди й у зрілому віці. До нас в «Альянс вчителів» потрапляють, наприклад, аудіозаписи з уроків у 8 класі, де вчитель несе відверту пропагандистську брехню. По реплікам та хихотінню зрозуміло, що клас сприймає це як нісенітницю. А бувають сумні приклади: старшокласники пишуть, п’ять осіб у класі підтримують війну, а решті – байдуже. Дитина переживає, але поговорити в класі їй немає з ким. І яка течія переможе – поки що складно судити. Дуже хочеться вірити, що пропаганда виявиться неефективною. Можливо, і ваш учитель також не зацікавлений у тому, щоб відтворювати пропаганду. Але відкрито виступити проти цього він не може, оскільки це загрожує доганами і навіть кримінальними справами. Іноді залишається можливість просто тихо саботувати.

У грудні 2022 року Міністерство освіти Росії  затвердило  програму шкільної освіти, до якої увійшли початкова військова підготовка на уроках ОБЖ та блок про війну Росії проти України. Військова підготовка має з’явитися в російських школах з 1 вересня 2023 року. Повернення до шкіл ПВП підтримало Міноборони, рекомендувавши приділити їй не менше 140 годин у старших класах. Враховуючи, що у старших класах школярі мають пройти не більше 1122 навчальних годин (у п’ятиденному навчальному тижні), початкова військова підготовка займатиме близько 12% загального навчального часу.

Сергій Чернишов

– Слід ще враховувати, що справа не лише у школі, – наголошує Сергій Чернишов. – Умовно дві третини російських батьків підтримують усе, що відбувається, половина – точно. Вони вірять у нацистів, «наші діди воювали» тощо. Тому хороша школа чи погана – треба ще з батьками розібратися. Наприклад, в умовній Туві яку школу не побудуй, все одно діти чутимуть певні речі вдома. І якщо взяти покоління дітей, яким зараз 10-15, то вони з 2014 року це все чують. Там уже все давно сформовано. З іншого боку, я вірю, що діти більші гуманісти, ніж дорослі. У мене синові 9 років, і пояснити йому, з яких розумних причин одна людина має вбивати іншу, неможливо. Значна частина цього покоління набагато краща, ніж їхні нинішні вчителі. Вони розвиваються як нормальні люди в усьому світі. На них зараз уся надія.

Тим часом у місті Єфремов Тульської області  під домашнім арештом  знаходиться  Олексій Москальов  – батько учениці шостого класу  Маші, яка намалювала антивоєнний малюнок на уроці образотворчого мистецтва: російський та український прапори; російською було написано «Ні війні», українською – «Слава Україні»; також на малюнку були жінка з дитиною, у яких летіли ракети з боку Росії. На Машу донесли вчителі школи. Щодо Олексія Москальова порушили кримінальну справу за статтею про повторну «дискредитацію» російської армії. Машу відправили ​​до дитячого притулку.

Джерело: Сибирь. Реалии

Джерело