Накупольні хрести на Трапезному храмі Києво-Печерської лаври темні вже багато років, і їхній колір не має ніякого стосунку до «богослужінь ПЦУ» або до недавніх «перевірок монастиря». Про це свідчать численні фотографії храму, зроблені у різні роки. Більше того, представник заповідника «Києво-Печерська лавра» заявив, що хрести реставрували ще в 60-х роках минулого століття і вони темні вже багато років – як через багаторічний інтервал, що пройшов після реставрації, так і через постійну взаємодію з атмосферними опадами.

У соціальних мережах і на російських сайтах масово поширюють інформацію про те, що хрести на Трапезному храмі Києво-Печерської лаври «потемніли в той день, коли комісія заповідника розпочала роботу з перевірки монастиря». У соціальних мережах таке явище також пов’язують із нещодавнім переходом храмів Києво-Печерської лаври до Української православної церкви (УПЦ ПЦУ).

«12 березня 2023 року на Трапезному храмі Києво-Печерської лаври почорніли накупольні хрести. Про це розповів намісник обителі митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павло. Ієрарх УПЦ пов’язує це явище з «богослужінням» розкольника Думенка в Успенському соборі. “Сьогодні навіть на Трапезному храмі потемніли хрести після “богослужінь” таких “великих” горе-українців”, – сказав він», – пишуть користувачі соцмереж.

Скриншот – facebook.com

Насправді колір хрестів на Трапезному храмі Лаври не змінювався останніми роками. Про це свідчить безліч фотографій храму в відкритих джерелах, зроблених у різний час. Представник заповідника «Києво-Печерська лавра» заявив, що хрести темні вже багато років, оскільки востаннє їх позолотили ще у 60-ті роки минулого століття.

На офіційному сайті заповідника «Києво-Печерська лавра» на вкладці «Трапезна церква» чітко видно фотографію цієї церкви з уже потемнілими накупольними хрестами. Також на туристичному сайті КиївФото у публікації від 4 січня 2023 року розміщено архівні світлини Трапезної церкви з темними хрестами.

Скриншот – kplavra.kyiv.ua Скриншот – kiev-foto.info

Крім того, митрополит Білоцерківський Євстратій (Євстратій Зоря) на своїй сторінці у Фейсбук  спростував цю новину, яку поширюють прихильники Московського патріархату в Україні. Він назвав такі заяви «брехливим шаманством замість православ’я».

«На фото, зроблених 7 січня, видно, що хрести на Трапезному храмі мали той самий вигляд, що й у березні. Якщо пошукати в мережі, то можна побачити таких фото безліч — саме з тих часів, коли в Трапезному господарювали Павло і МП. Тобто вони залишили храм уже з потемнілими хрестами», – пише митрополит Білоцерківський, і як доказ також публікує кілька зроблених у різні роки світлин храму з потемнілими хрестами.

Більше того, в коментарі сайту tsn.ua заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Костянтин Крайній заявив, що хрести темні вже багато років, бо їх позолотили ще у 60-х роках минулого століття. «Остання реставрація проходила наприкінці 60-х – на початку 70-х років. Останніх 20 років вони мають  такий вигляд. Позолотити їх – це дуже дорога робота. Наприклад, років десять тому позолотили хрест на великій Лаврській дзвіниці, тому він такий яскравий. Хрести на Трапезному храмі не оновлювали останнім часом. Минулого року ми їх вирівняли, бо вони трохи нахилилися», – сказав Крайній в інтерв’ю українському виданню. При цьому він додав, що покриття на хрестах неодноразово взаємодіяло з атмосферними опадами, зокрема, з кислотними дощами, що могло змінити їхнє забарвлення. Також має значення і те, під яким кутом дивитися на хрести і з якого боку в цей час знаходиться сонце. Отже, інформація про те, що хрести на Трапезному храмі лаври потемніли в березні у зв’язку з перевірками монастиря та богослужіннями в ньому УПЦ ПЦУ, є черговим фейком.

StopFake неодноразово спростовував схожі заяви у матеріалах «Фейк: На Волині горів храм, у якому «настоятель відмовився переходити з МП в УПЦ КП» – відео», «Фейк: На першій різдвяній службі ПЦУ в Лаврі були тільки «бойовики і преса»», «Фейк: Парафіянам УПЦ МП доведеться «перехрещуватися» у Православній церкві України».

Джерело