Перед тим, як визнати, що «Москва» потонула, Росія розповідала, що нібито:

•     корабель на плаву;
•     вибухи боєприпасів припинені;
•     вогонь локалізували;
•     основне ракетне обладнання не постраждало;
•     крейсер з повним боєзапасом буксирується в порт;
•     екіпаж евакуйований.
•       14 квітня 2022 року МО Росії брехало: «Займання на крейсері «Москва» локалізовано. Відкритого горіння немає. Вибухи боєприпасів припинено»

–        Згодом МО РФ визнало, що «крейсер затонув в умовах шторму під час буксирування в порт через пошкодження корпусу, яке сталося від детонації боєзапасу під час пожежі». Жодного слова про те, що стало причиною детонації не було.

–        16 квітня МО РФ опублікувало відеокадри, на яких нібито була показана зустріч головнокомандувача ВМФ Росії адмірала Євменова з екіпажем «Москви». Про кількість моряків, які брали участь у зустрічі, офіційно не повідомлялося, але, ґрунтуючись на приблизному підрахунку людей на опублікованих кадрах, їхню кількість оцінено приблизно в 100 осіб.

–        Говорячи про подальшу долю моряків, Євменов обмовився: «Особовий склад строкової служби, відповідно до закону, з травня по липень місяць буде звільнений і поставлений на військовий облік». Раніше влада РФ заперечувала участь строковиків у вторгненні в Україну, тому була вимушена оголосити це «окремими випадками, які розслідуватимуться».

–        22 квітня МО РФ заявило, що «з членів екіпажу крейсера в ході боротьби за живучість корабля загинула лише одна людина, зникли безвісти 27, евакуйовано 396 осіб».

–        Натомість у соцмережах з’явилося багато повідомлень від російських користувачів про те, що їхні родичі «зникли безвісти» після того, як «Москва» затонула. Загальновідомою стала історія з Дмитром Шкребцом, який довгий час намагався дізнатися правду, що сталося з його сином, який служив на «Москві».

–        До кінця серпня офіційно було визнано загиблими лише трьох моряків із крейсера.

–         «Медуза» із посиланням на джерело «близьке до командування Чорноморського флоту», повідомила що:

–        37 членів екіпажу загинули і вже 15 квітня їх тіла доставили до Севастополя, ще близько 100 людей поранено, точна кількість зниклих безвісти невідома, загалом на судні перебувало близько 500 осіб.

–        У підсумку так званий суд в окупованому Севастополі визнав загиблими лише 17 військовослужбовців із крейсера «Москва», про що стало відомо лише 3 листопада. Раніше вони вважалися «зниклими безвісти». Рішення про визнання моряків померлими виносилося з 23 червня по 20 вересня. Засідання проходили в закритому режимі, жоден вердикт так і не був оскаржений.

–        Визнали загиблими і матросів-строковиків, які (як заявляв Путін), не повинні були брати участь у так званій «СВО». Строковики Леонід Савін та Єгор Шкребець, які загинули на «Москві», отримали посмертно статус «ветеран СВО». При цьому командування ВМФ брехало, що «корабель не перебував у територіальних водах України та не брав участі в бойових діях».

–        У червні 2022 року, за даними ГУР МОУ, стало відомо, що Росія відмовляється визнавати загиблими 27 членів екіпажу крейсера. Чиновники та спецслужби змушували родини моряків приховувати інформацію про своїх загиблих на крейсері родичів.

–        Родичів загиблих моряків відмовлялися приймати в командуванні ВМФ РФ та ЧФ, а також в органах влади та соцзабезпечення.

–        Дізнавшись про бажання родичів оприлюднити інформацію про загиблих у ЗМІ, до них додому та за місцем роботи приходили співробітники ФСБ та проводили «роз’яснювальну роботу» з погрозами про кримінальну відповідальність за розголошення державної таємниці.

Що писала пропаганда?

–        Одразу після повідомлень про удар по крейсеру пропагандисти запевняли, що Київ бреше.

–        За підсумками 2016 року ракетний крейсер «Москва» очолив список найкращих кораблів ЧФ. Але після його загибелі корабель негайно назвали «непотрібним залізяччям, морально застарілим, який взагалі готувався до списання».

–        Після загибелі «Москви» вкотре наголосили, що воюють не з українцями, а з Заходом: «Наш противник – не просто українські війська та нацбати. Ми протистоїмо всій інфраструктурі НАТО – від космічної та авіарозвідки, до різноманітних бойових систем, операторами яких – у випадку з крейсером «Москва» – цілком можливо були люди, які не володіють українською мовою».

–        просувалася теза про те, що «Київ роздмухує історію з крейсером «Москва» лише для того, щоб сховати новину про понад тисячу українських морських піхотинців, які склали зброю в Маріуполі».

–        писали про «поховані сподівання України на затоплення крейсера», і в якості «доказу» публікували фото з супутників Maxar від 10 квітня.

–        із посиланням на Пентагон повідомляли, що «крейсер дійшов Севастополя, де стане на ремонт». НАСПРАВДІ, Пентагон заявив, що «крейсер лише намагається дійти до берега».

–        пропагандист Олександр Коц спочатку запевняв, що «пожежа на крейсері могла стати через коротке замикання або людський фактор», а потім, що крейсер могли вразити норвезькою ракетою.

Зрештою:

–        втрата «Москви» трактувалася пропагандою як «поворотний момент у війні, яку Росія веде проти України» і необхідність у зв’язку із цим подальшої і негайної ескалації;

–        з’явилися прямі погрози Заходу, малювалися нові «червоні лінії»;

Цікаві факти:

–        У березні 2014 року крейсер, спільно з іншими кораблями ЧФ, брав участь у блокаді українських ВМС в озері Донузлав.

–        Наразі у ВМФ РФ залишилося лише два кораблі цього проєкту: «Маршал Устинов» — на Північному флоті та «Варяг» — на Тихоокеанському.

–        Зараз крейсер «Москва»  –  Об’єкт підводної культурної спадщини України № 2064.

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело