Знищення лісів, забруднення морів, підземних та поверхневих вод, повітря, підвищення глобальної температури. Саме для вирішення цих кліматичних та екологічних проблем, з якими стикається наразі людство, Євросоюз розробив новий план свого розвитку.

Задля досягнення цілі Паризької угоди – не допустити підвищення глобальної температури більш ніж на 1.5 С до кінця сторіччя –  та реалізації Цілей сталого розвитку, 11 грудня 2019 року у Європарламенті був представлений Європейський Зелений Курс (ЄЗК), який затверджує рух до кліматично нейтрального європейського континенту у 2050 році.

Зелений Курс – це дороговказ, який включає стратегії  розвитку сталої, чистої, безпечної та здорової Європи. Він складається з плану дій, спрямованих на те, щоб зробити економіку ЄС стійкою, перетворивши кліматичні та екологічні виклики на можливості в усіх сферах у справедливий та інклюзивний спосіб. ЄЗК охоплює всі сектори економіки, зокрема, транспорт, енергетику, сільське господарство, будівництво та промисловість. Також ЄЗК передбачає підвищення ефективності використання ресурсів, відновлення біорізноманіття та зменшення забруднення. Основною метою Зеленого Курсу є перетворення Європи до 2050 року на перший кліматично-нейтральний континент, тобто місце, де усі викиди парникових газів, спричинені людською діяльністю, поглинатимуться екосистемами та технологіями уловлювання і зберігання вуглецю. Для цього був розроблений Плани дій до 2030 року для різних секторів.

Складові частини Зеленого Курсу:

Кожна частина Плану передбачає затверджені цілі ЄС до 2030 року, які важливо реалізувати для досягнення загальної мети. Тож розглянемо ці напрямки більш детально.

Чиста, безпечна і доступна енергія

Декарбонізація енергетичної системи ЄС має вирішальне значення для досягнення кліматичних цілей у 2030 та 2050 роках. Виробництво та використання енергії в різних секторах економіки генерує понад 75% викидів парникових газів ЄС, тому саме енергоефективність має бути в пріоритеті. Необхідно розвивати відновлювальні джерела енергії (ВДЕ) одночасно зі швидким припиненням використання вугілля та газу. Водночас процес переходу до чистої енергії, має залучати споживачів і приносити користь. Ефективні програми, такі як фінансування домогосподарств для підвищення енергоефективності будинків, можуть зменшити рахунки за електроенергію та допомогти довкіллю.

Перехід до циркулярної економіки

Головна ціль – впровадження нової промислової політики ЄС, заснованої на циркулярній економіці (замкнутих циклах в процесах виробництва). З 1970 по 2017 рік щорічний світове виробництво матеріалів зросло утричі, і продовжує зростати, створюючи серйозний глобальний ризик. Близько половини загальних викидів парникових газів і більше 90% втрати біорізноманіття відбуваються внаслідок видобутку ресурсів і виробництва матеріалів, палива та їжі. Промисловий сектор ЄС змінюється, але на нього все ще припадає 20% викидів парникових газів ЄС. «Циркулярна» складова в ньому досить мала – лише 12% матеріалів, які використовуються в промисловості, надходять із переробки. Пріоритетом має стати повторне використання матеріалів замість їх переробки.

Перехід до циркулярної економіки буде зосереджений, зокрема, на ресурсномістких секторах, таких як текстиль, будівництво, електроніка та пластмаси. Єврокомісія розробила вимоги для забезпечення того, щоб до 2030 року вся упаковка на ринку ЄС була придатною для повторного використання або переробки економічно доцільним способом. План дій також включає заходи для заохочення компаній пропонувати споживачам багаторазові, довговічні та ремонтопридатні товари. Він передбачає стримання вбудованого старіння пристроїв, зокрема електроніки. Передбачається посилення ролі нових стійких і доступних бізнес-моделей, заснованих на оренді та спільному використанні товарів і послуг. Цифровізація також може допомогти покращити доступність інформації про характеристики продуктів, що продаються.

Ключова мета нової політики – стимулювання виробництва кліматично нейтральних і «циклічних» продуктів в ЄС і за його межами.  Повноцінне впровадження «циркулярної економіки» передбачає появу нових видів діяльності та робочих місць.

Енергоефективне будівництво та  реконструкція

Будівництво, експлуатація та реконструкція будівель вимагає значної кількості енергії та мінеральних ресурсів (наприклад, піску, гравію, цементу). До того ж на будівлі припадає 40% споживаної енергії. Рівень щорічного оновлення будівельного фонду в країнах-членкинях ЄС коливається від 0,4 до 1,2%. Щоб досягти цілей ЄС щодо енергоефективності, цю швидкість планується збільшити щонайменше вдвічі. Задля цього потрібно запустити  «хвилю оновлення» державних та приватних будівель. Незважаючи на те, що підвищення темпів оновлення є проблемою, енергоефективність знижує рахунки за електроенергію та може зменшити енергетичну бідність(відсутність доступу до сучасних джерел енергії). Це також може стимулювати будівельний сектор, появу нових робочих місць і підтримати місцеві малі та середні підприємства.

Слід забезпечити, щоб проектування нових і реконструкція існуючих будівель на всіх етапах, відповідала потребам циркулярної економіки та вели до посилення цифровізації та кліматичної стійкості будівельного фонду. Особливу увагу буде приділено ремонту соціального житла, щоб допомогти домогосподарствам, які мають проблеми з оплатою електроенергії. Впровадження енергоефективних заходів для існуючих жилих будівель має охопити 50 млн. споживачів. Слід також зосередитися на підвищенні енергоефективності шкіл і лікарень, оскільки заощаджені кошти будуть доступними для підтримки освіти та охорони здоров’я.

Сталий та “розумний” транспорт

На транспорт припадає близько 25% викидів парникових газів в ЄС. Щоб досягти кліматичної нейтральності, необхідно до 2050 року скоротити викиди від транспорту на 90%. Скорочення мають відбутись в автомобільному, залізничному, авіаційному і водному секторах транспорту. Побудова сталого та розумного транспорту означає надання пасажирам більш комфортних, доступних та “чистіших” альтернатив їхнім поточним засобам пересування.  У першу чергу – значна частина з 75% внутрішніх вантажів, що перевозяться автомобільним транспортом, повинна переміститися на залізницю та внутрішні водні шляхи. Це, в свою чергу, потребує кращого управління та збільшення пропускної здатності залізниць і внутрішніх водних шляхів. Ціна транспортних перевезень повинна відображати вплив, який вони здійснюють на довкілля та здоров’я. Субсидіювання викопного палива повинно припинитися. В контексті перегляду оподаткування енергетики Єврокомісія уважно розгляне поточні податкові пільги, включно з авіаційним і морським паливом,  і повністю усуне будь-які прогалини.

Планується паралельно нарощувати виробництво та розгортання стійких альтернативних видів транспортного палива.  До 2025 року на європейських дорогах очікується поява 13 мільйонів автомобілів з нульовим і низьким рівнем викидів. Для них загалом знадобиться близько 1 мільйона громадських станцій підзарядки та заправки. Забруднення від транспорту має значно зменшитися, особливо в містах. Комбінація заходів має зменшити викиди, подолати затори в містах і покращити громадський транспорт. Будуть також запропоновані більш жорсткі стандарти викидів для автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння.

Збереження та відновлення біорізноманіття

Екосистеми забезпечують такі необхідні речі, як їжа, прісна вода та чисте повітря. Вони також пом’якшують дію стихійних лих, шкідників і хвороб. Запропонована “Стратегія  біорізноманіття  ЄС” спрямована на те, щоб до 2030 року біорізноманіття Європи відновилося завдяки збільшенню площі природно-заповідного фонду до 30%. Європейським  містам також пропонується збільшити частку біорізноманіття в урбаністичному просторі.

Загальна площа лісів Європи складає 45% території і вони зазнають дедалі більшого тиску внаслідок зміни клімату. Для підвищення якості і кількості європейських лісів підготовлена нова “Лісова стратегія ЄС”. Вона передбачає, окрім іншого, посадку нових дерев (3  мільярди  одиниць) та відновлення пошкоджених або виснажених лісів, щоб допомогти збільшити поглинання CO2, зменшити частоту та масштаби лісових пожеж. Також Євросоюз заохочуватиме імпорт, який не створює вирубку лісів за кордоном, щоб мінімізувати ризик для лісів за межами ЄС.

Дедалі більше визнається роль морів і океанів у пом’якшенні змін клімату та адаптації до них. Ми повинні ефективно використовувати ресурси моря, наприклад, водорості та інші рослинні морепродукти  – як джерело білка, що, в свою чергу, може зменшити тиск на сільськогосподарські угіддя.

«Від  ферми до виделки»: справедлива, здорова та екологічна система продовольства

Європейська їжа має залишатися безпечною, поживною та високоякісною, кожен громадянин ЄС повинен мати до неї доступ. Виробництво їжі призводить до забруднення повітря, води та ґрунту, сприяє втраті біорізноманіття та зміні клімату. Виробництво їжі споживає надмірну кількість природних ресурсів, у той час як значна частина їжі витрачається даремно. Щоб зменшити вплив цих процесів на довкілля запропонована Стратегія «Від  ферми до виделки» (From Farm to Folk) . Вона сприятиме досягненню цілей циркулярної економіки – від виробництва до споживання.

Європейські фермери та рибалки є ключовими дійовими особами і цій стратегії. Пропозиція Єврокомісії щодо спільної сільськогосподарської політики(САП) на 2021–2027 роки передбачає, що щонайменше 40% загального бюджету САП та щонайменше 30% Фонду морського рибальства будуть спрямовані на кліматичні заходи. Пропонується покращити управління поживними речовинами для покращення якості води та зменшення викидів. Планується значне зменшення використання хімічних пестицидів, а також зменшення використання добрив і антибіотиків. Стратегія, окрім іншого, передбачає, що імпортовані продукти харчування з третіх країн повинні відповідати екологічним вимогам ЄС. Нова стратегія допомагає боротися з шахрайством у продовольчий сфері через запобігання і виявлення підробок  у координації з державами-членкинями та країнами, що не входять до ЄС.

Нульове забруднення довкілля

Щоб захистити громадян Європи та екосистеми, Комісія прийняла план дій щодо запобігання забрудненню повітря, води та ґрунту. Він має зберегти біорізноманіття в озерах, річках і водно-болотних угіддях, зменшити особливо шкідливе забруднення мікропластиком і фармацевтичними препаратами. Переглянуто стандарти якості повітря відповідно до рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я і надано підтримку місцевій владі для підвищення ступеня чистоти повітря. Планується зменшити забруднення від великих промислових підприємств і поліпшити профілактику аварій на виробництві. Нова  хімічна стратегія захистить громадян і довкілля від небезпечних хімічних речовин  і заохотить інновації для розробки безпечних і стійких альтернатив. До того ж буде удосконалено правила оцінювання хімічних речовин, що надходять на ринок.

Посилення кліматичних амбіцій

ЄС вже давно почав модернізацію та трансформацію економіки з метою досягнення кліматичної нейтральності. У період з 1990 по 2018 рік викиди парникових газів скоротилися на 23%, а економіка зросла на 61%. Однак минула політика дозволяла скоротити викиди парникових газів лише на 60% до 2050 року. Цього замало для досягнення мети. Тому Єврокомісія представила план щодо збільшення цілі скорочення викидів ЄС до 2030 року до 55% порівняно з рівнями 1990 року – це пакет ініціатив Fit to 55. Комісія ухвалить нову, більш амбітну, стратегію ЄС щодо адаптації до зміни клімату. Це важливо, оскільки зміна клімату продовжуватиме створювати значний стрес у Європі, незважаючи на зусилля щодо пом’якшення наслідків. Важливо також забезпечити відповідність оподаткування кліматичним цілям, то ж Єврокомісія пропонує переглянути «Директиву про оподаткування енергетики». Втілюючи в життя Зелений Курс, ЄС прагне стати глобальним лідером у боротьбі зі зміною клімату, щоб заохотити інші держави світу скорочувати викиди. Євросоюз особливо робить наголос на підтримці своїх безпосередніх сусідів. Екологічний перехід для Європи може бути повністю ефективним лише тоді, коли найближчі сусіди ЄС також вживатимуть ефективних заходів.

Окрім основних напрямків, Зелений Курс містить додаткові складові:

Інвестиційний план сталого розвитку Європи

У ЄЗК описано необхідні  інвестиції для реалізації Курсу,  та доступні інструменти фінансування. Зокрема представлено «Інвестиційний план сталого розвитку Європи». Цей план забезпечить перехід до кліматично нейтральної, «зеленої» економіки в трьох кроках:

1. Мобілізація щонайменше 1  трильйона євро інвестицій протягом наступного десятиліття, через бюджет ЄС.
2. Створення сприятливих  умов для приватних інвесторів і державного сектору задля залучення їх до реалізації Курсу.
3. Надання спеціалізованої підтримки державним установам та приватним ініціаторам у реалізації проектів сталого розвитку.

Закон про клімат

Єврокомісія запропонувала закон ЄС про клімат , який перетворює політичне зобов’язання ЄС бути кліматично нейтральним до 2050 року на юридичне. Він також зобов’язує скоротити до 2030 року викиди парникових газів щонайменше на 55% порівняно з 1990 роком. Законом встановлює максимальну межу викидів СО2 – 225 мільйонів тон, що відповідає поставленій кліматичній меті до 2030 року. Новий закон передбачає створення Європейської наукової консультативної ради зі зміни клімату. Ця Рада надаватиме незалежну наукову експертизу та готуватиме доповіді щодо досягнення кліматичних цілей, необхідних дій для їх досягнення та відповідних бюджетних витрат.

Механізм справедливого переходу 

Механізм справедливого переходу (Just Transition Mechanism, JTM) підтримуватиме регіони ЄС, де населення зайняте у видобувній галузі і яке найбільше постраждає від відмови від викопного палива та переходу до «зеленої економіки».

Держави-членкині отримають фінансування, підготувавши територіальні плани справедливого переходу до 2030 року. Країни повинні визначити найбільш постраждалі території, які отримають підтримку, і шляхи вирішення соціальних, економічних та екологічних проблем, що виникнуть внаслідок переходу. Для цього планується залучити щонайменше 100 мільярдів євро.

Європейський кліматичний пакт 

Зелений Курс започатковує Європейський кліматичний пакт, щоб надати людям, громадам та організаціям можливість брати участь у кліматичних діях, обміні інформацією, започаткуванні масової діяльності, які можуть наслідувати інші по всій Європі.

Це платформа для спільної роботи та навчання, розробки рішень і досягнення реальних змін заради побудови більш екологічної Європи.  Люди, організації та підприємства можуть долучитися до Пакту, пообіцявши вживати реальних дій та надихаючи інших приєднатися.

Будь яка фізична особа може доєднатись, наприклад, пообіцявши менше літати або перевести свої гроші в банк, який не інвестує у викопне паливо і таким чином долучитися до Пакту. Для комунікації було створено платформу Count Us In. Будь яка людина або організація можете теж  стати частиною змін, зробивши обіцянку сьогодні, бо жодна дія не є занадто малою.

Зелений Курс і Україна

З моменту презентації Європейського Зеленого Курсу, Україна долучається до неї наступними кроками:

У січні 2020 року представлено проєкт Концепції “зеленого” енергетичного переходу України до 2050 року, який називали “Українським Зеленим Курсом”. Він так і залишився на стадії проєкту. Основною метою Концепції є досягнення частки електроенергії, виробленої з ВДЕ, до 70% через 30 років. Однак Україна проголосила про намір досягти кліматичної нейтральності у 2060 році, що на 10 років пізніше європейської цілі. У липні 2021 року Уряд затвердив нову ціль України— до 2030 року зменшити викиди парникових газів до 35% від рівня 1990 року. Це не досить амбітна ціль і вона ставить під сумнів можливість досягнення кліматичної нейтральності до 2060 року.

13 серпня 2020 року Україна передала Єврокомісії позиційний документ щодо участі України у Зеленому Курсі. В ньому пропонується встановити регулярний діалог з ЄС щодо залучення України до розробки та реалізації політик у рамках ЄЗК і розробити спільну Дорожню карту участі України у Європейському Зеленому Курсі.

6 жовтня 2020 року на саміті Україна-ЄС було підписано угоду “Кліматичний пакет для стабільної економіки в Україні” (CASE)на суму 10 млн євро, що мала сприяти фінансуванню проектів з переходу до чистої і кліматично нейтральної економіки.

У 2021 році РНБО України для протидії зміні клімату та адаптації до неї передбачила розробку та затвердження «Національного плану з енергетики та зміни клімату на період до 2030 року». План так і не прийнято.

Тоді наша держава перебувала на етапі наближення національного законодавства в сфері  до законодавства ЄС згідно з зобов’язаннями за Угодою про асоціацію, але все це відбувалося досить повільно і не у всіх сферах. Впровадження ЄЗК в Україні повинно мати наскрізний характер: екологічні та кліматичні питання мають розглядатись у сферах енергетики, промислової політики, сільського господарства, транспорту, фінансів тощо.

Наразі Україна веде війну за право на існування, і захист нашої держави, безпека наших людей і збереження наших цінностей є першочерговою задачею. 21% нашої території досі окуповано і кожного дня йде боротьба за виживання. Але в той же час деокуповані та постраждалі території відновлюються та відбудовуються, Україна отримує підтримку від міжнародних партнерів, включно з ЄС. Це є шансом на відновлення України після війни у сталий та зелений спосіб, що буде важливим для розвитку конкурентоспроможної економіки та комфортного життя населення. ЄЗК має стати дороговказом для України під час відновлення.

Джерело: Екодія

Джерело