Державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію Довженко-Центру, що де-факто означає ліквідацію національного кіноархіву, який з 1994 року послідовно займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно.

Про це повідомили на сторінці кіностудії. Журналісти Район.Культура вирішили дізнатися думку різних сторін.

17 червня 2023 року

Переможниця конкурсу на посаду керівника Довженко-Центру Олена Гончарук подала до суду на Державну агенцію з питань кіно. У позові вона вимагає укласти з нею контракт про керівництво Центром.

Про це повідомила юридична компанія Axon Partners, яка представляє інтереси Гончарук, у своєму Facebook.

Юристи нагадали, що в лютому 2023 року Гончарук вдруге виграла конкурс на посаду директора Довженко-Центру. 

«Держкіно, доклавши значних інтелектуальних зусиль, в останній день конкурсу надало контракт (21 друкована сторінка), вже підписаний заступницею Юлією Шевчук. І одразу запропонувало Олені Гончарук його підписати, без ознайомлення», – додали в Axon Partners.

Далі юристи, що представляють Гончарук, ознайомилися з контрактом і в березні надіслали Держкіно свою редакцію з поясненням до кожного суперечливого пункту. 

«У квітні Держкіно відповіло, що ні з чим погоджуватись не буде», – повідомили в компанії.

Там перелічили, через які суперечливі моменти Гончарук відмовилася підписувати наданий Держкіно контракт. Зокрема, його умови: відрізняються від типового контракту з керівниками держпідприємств; багато в чому суперечать закону; передбачають разові доручення (наприклад, зареєструвати спірний статут в редакції Держкіно 2022 року, який в багатьох напрямках кардинально змінює діяльність Центру); виключають програму розвитку закладу культури на 1 та 5 років.

Судове засідання у справі Гончарук проти Держкіно призначене на 5 липня у Господарському суді Києва.

6 червня 2023 року

У Господарському райсуді Києва відбулося чергове засідання у справі за позовом Довженко-Центру до Державного агентства з питань кіно.

Держкіно порушило питання щодо спростування наявності культурних цінностей у Довженко-Центрі та наполягало на реорганізації. Як повідомляє журналістка Суспільного Ірина Пригор, представники Держкіно заявляють, що у Довженко-Центрі немає культурних цінностей, та заперечують наявність фільмофонду як такого.

Також у Держкіно наголошували, що оскільки у Довженко-Центрі немає культурних цінностей, то все, що зберігає інституція, не є унікальним. Однак Агентство додало до матеріалів справи великі обсяги інформації, у яких йдеться про те, що демонстрація фільмів не є науковою діяльністю.

Представник Держкіно відмовився давати коментар стосовно інформації, яку долучили до справи. Він пояснив це тим, що на питання повинен відповідати відділ комунікацій.

Наступне засідання призначили на 27 червня.

7 березня 2023 року

7 березня у Господарському суді Києва відбулося чергове підготовче засідання щодо справи Довженко-Центру проти Державного центру з питань кіно. За його результатами Держкіно призупинило «реорганізацію» Довженко-Центру до завершення аудиту діяльності інституції та оцінки колекції. Пізніше з’ясувалося, що Держкіно уже видало наказ про тимчасову зупинку «реорганізації» інституції. 

Переможниця конкурсу на посаду генерального директора Довженко-Центру Олена Гончарук у коментарі для видання «Детектор-медіа» розповіла, що наказ про зупинку «реорганізації» Держкіно видало ще 12 грудня 2022 року «до завершення експертної оцінки колекцій та проведення повного аудиту діяльності Довженко-Центру». Але наказ до інституції не доводився і дізналися про нього тільки через адвокатський запит.

У коментарі для Суспільного адвокатка Довженко-Центру Олеся Крижанівська зазначила, що цей наказ нічого не значить для судової справи та для існування самого наказу про «реорганізацію». 

21 лютого 2023 року

21 лютого у Київському Господарському суді відбулося ще одне засідання у справі про оскарження наказу Держкіно про реорганізацію «Довженко-Центру», метою якого, за словами судді Ірини Борисенко, був збір доказів. Суд розглянув ряд клопотань сторін. У «Довженко-Центрі» опублікували перелік клопотань, наводимо текст без змін: 

• Представники Держкіно стверджують: «Міністерство культури, як орган, який у цій сфері [культурної спадщини] здійснює політику, визначає: те, що зберігається в Довженко-Центрі, не є культурною цінністю. І тому навіть не підлягало евакуації в ході бойових дій [в Києві та області]».
• Представники Держкіно звернулись з клопотанням долучити до справи третьою стороною Державну архівну службу та усіх (!) працівників Довженко-Центру. Суд відхилив це клопотання.
• Суд відмовив у клопотанні Довженко-Центру надати повну інформацію про Науковий центр кінематографії України – державну установу, про яку відомо лише адресу та ім’я керівника, і якій за наказом про реорганізацію мають передати всю колекцію фільмів.
• Адвокати Держкіно надали клопотання про закриття справи. Суд пообіцяв розглянути його наступного разу.

Наступне засідання пройде 7 березня о 15:00.

23 серпня 

22 серпня Девженко-Центр опублікував заяву Громадської Ради при Держкіно, яка вимагає відкликати рішення про реорганізацію центру.

«Довженко-Центр є однією з тих державних інституцій, цінність і важливість діяльності яких, здавалося б, не треба нікому доводити. Наказ про реорганізацію унікального Центру виглядає більш ніж сумнівним. Ми, члени Громадської Ради при Держкіно, про це рішення не просто не були поінформовані, а дізналися про нього з медіа. На наше переконання, такий наказ Держкіно не є прозорим, мотиви його прийняття не зрозумілі й викликають здивування та одверте обурення.

Висловлюємо рішучу недовіру діям Держкіно й вимагаємо відкликати рішення про реорганізацію Довженко-Центру як таке, що нищить успішну культурну інституцію й суперечить національним інтересам України. Також звертаємо увагу членів Комітету Верховної Ради з культури й духовності, чиє засідання заплановане на 23 серпня 2022 року, і в порядку денному якого є питання «реорганізації» «Довженко-Центру», що ця надзвичайна подія перебуває під пильним контролем громадськості».

Повний текст заяви можна прочитати за посиланням.

20 серпня 

19 серпня Довженко-Центр звернувся за підтримкою до FIAF — Міжнародної федерації кіноархівів, створеної в Парижі.

Подаємо текст без змін:

Довженко-Центр — найбільший кіноархів України і єдиний український представник у Міжнародній федерації кіноархівів (FIAF). Колекція Довженко-Центру є найповнішою збіркою творів українського кіномистецтва у світі, надважливої як для нашої ідентичності, так і глобального культурного надбання.

Будучи членом Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) з 2006 року, керуючись Місією та Кодексом етики Федерації, на сьогодні Довженко-Центр зберігає понад 10 000 найменувань художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів, понад 24 000 архівних документів з історії українського кіно, понад 400 музейних експонатів.

Ми ще раз наголошуємо, що колекція Довженко-Центру за значенням та обсягом дорівнює колекціям Національного художнього музею України, Музею Ханенків, Музею історії України, Бібліотеки імені Вернадського.

«Команда Довженко-Центру виступає за збереження цілісності колекції, яка успішно зберігається й послідовно наповнюється і досліджується вже майже 30 років. Лише збереження в межах єдиної інституції вихідних матеріалів фільмів (ігрових, неігрових, анімаційних), документів та експонатів, пов’язаних з історією українського кіно, забезпечить їх належну наукову атрибуцію, вивчення й удоступнення для кіноглядачів, дослідників та творців кіно в Україні та світі», — йдеться в повідомленні.

Відторгнення фільмової та анімаційної колекції, їхня непрозора передача фіктивній чи новоствореній організації спричинять незворотні ризики як для української, так і світової кіноспадщини.

19 серпня

Мистецький арсенал, Український інститут та PENоприлюднили спільну заяву до президента Володимира Зеленського, прем’єра Дмитра Шмигаля та Кабміну, висловивши незгоду з рішенням Держкіно реорганізувати Національний центр Олександра Довженка.

«Висловлюємо рішучу незгоду з рішенням Державного агентства України з питань кіно “реорганізувати” Національний центр Олександра Довженка, що призведе до фактичного згортання однієї з найпомітніших та найуспішніших інституцій української культури та культурної дипломатії. Це рішення зруйнує цілісну інституційну модель Довженко-Центру, яка полягає в збереженні, дослідженні, переосмисленні та промоції українського архівного і сучасного кіно в Україні і за кордоном», — йдеться у зверненні.

Окремо кінофестиваль Docudays UAзакликав Держкіно відкликати наказ про реорганізацію Довженко-Центру.

Представники Довженко-Центру створили петицію до президента, але вона досі знаходиться на модерації. Тому вони закликають підписати народну петицію до Кабміну, яка вже набрала понад 5 тисяч підписів.

«Ми знаємо про проблеми із сайтом, але навіть враховуючи їх, петиція — найпопулярніша з активних», – кажуть у Довженко-Центрі.

18 серпня 

Довженко-Центр опублікував допис, у якому зазначив, що колектив наполягає на нероздільності колекції та збереженні структури закладу.

Подаємо текст без змін:

Держкіно хоче відділити колекцію анімаційних фільмів «Укранімафільм» та створити на її основі «Українську анімаційну студію», яка буде займатися створенням нових мультиплікаційних фільмів. Ми вважаємо анімаційний доробок невіддільною частиною кіноспадщини. Ми вітаємо рішення про створення нової потужної студії анімації. Майбутні співробітники «Української анімаційної студії» зможуть звернутися до кіноархіву Довженко-Центру за натхненням, ми радо поділимося, покажемо і розкажемо про традиції та історію української анімації. 

«Довженко-Центр є єдиним в Україні членом Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF). Ми діємо за його статутом та притримуємося світових норм збереження і дослідження кіноспадщини. Передача колекції фейковій організації «Науковий центр кінематографії України», що не має штату і жодного досвіду в роботі з кіноспадщиною та архівною справою, може викликати міжнародний скандал та зашкодити іміджу України серед світової кіноспільноти», — йдеться в повідомленні.

Довженко-Центр має багаторічний фаховий досвід, належний штат професіоналів та репутацію відому світовій та українській кіноспільноті саме як архівної установи високого рівня.

В активі Довженко-Центру сотні показів та ретроспектив українського кіно по всьому світу (навіть в умовах повномасштабного всторгнення!), десятки виданих книг та публікацій по історії кіно, науково-дослідницька робота з архівним кіно та матеріалами, пошук і повернення в Україну втрачених українських фільмів, їх оцифрування та реставрація.

«Національний центр Олександра Довженка» створено 10 вересня 1994 року Указом Президента України. Коли Держкіно як державна інституція, якій ми безпосередньо підпорядковуємось, ставить під загрозу українську кінематографічну спадщину, ми плануємо звертатися саме до Президента.

А поки наша петиція проходить модерацію на сайті, хочемо озвучити основні напрямки, щодо яких Довженко-Центр та громадськість чекає рішучих дій:

1. Скасувати наказ Державного агентства з питань кіно №100 від 05.08.2022 про реорганізацію ДП «Національний центр Олександра Довженка»;

2. Законодавчо захистити Довженко-Центру та національну кінематографічну спадщину від подібних зазіхань у майбутньому через надання Довженко-Центру статусу Державного фонду фільмів України;

3. Забезпечити цілісність колекції та самої інституції.

Автор ілюстрації: Нікіта Тітов

З чого все почалось – 17 серпня 

Позиція Довженко-Центру

Подаємо текст допису без змін:

Згідно з наказом Держкіно всі фільми з колекції та майно Довженко-Центру мають бути передані Державній установі «Науковий центр кінематографії України», основним видом діяльності котрої за даними ЄДРПОУ є «вища освіта». Зі структури Центру має бути виокремлено Державне підприємство «Українська анімаційна студія», до якої будуть передані авторські права на українську анімацію, що зараз належать Центру. Співробітників Центру має бути повідомлено про можливе звільнення.

Таким чином відповідати за унікальну кінематографічну спадщину України Держкіно доручає де-факто «сплячій» установі, що з моменту свого заснування за часів Януковича в 2011 році не здійснювала жодної діяльності, не має штату, відповідних компетенцій, сайту тощо.

У наказі про реорганізацію не згадано кіноархівну та музейну колекції Довженко-Центру, котрі є частиною відповідно державного архівного та музейного фондів України та підпадають під дію окремого законодавства. Ані в преамбулі наказу, ані в публічній комунікації Держкіно не обґрунтувало таке своє рішення.

Не врахувавши пропозиції Довженко-Центру щодо подальшої діяльності та не розробивши стратегічний план його розвитку, як того вимагає розпорядження Кабінету Міністрів України, Держкіно вирішило розділити цілісну колекцію Довженко-Центру, що формувалась з 1960-х років, між різними структурами.

Передача колекції національного кіноархіву з високою репутацією у світі до фейкової установи – величезний удар по міжнародному іміджу української влади, особливо під час війни, коли Україна у крові виборює власну ідентичність. Цей удар має всі ознаки зазіхання на національну пам’ять і може вважатися підривом державності і зрадою національних інтересів.

Довженко-Центр – найбільший і єдиний міжнародно визнаний кіноархів України, в якому зберігається понад 10000 найменувань (більше 60 000 одиниць зберігання) художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів, понад 24 000 архівних документів з історії українського кіно, понад 400 музейних експонатів. Єдиний український представник в Міжнародній федерації кіноархівів (FIAF).

Колекція Довженко-Центру за значенням та обсягом дорівнює колекціям Національного художнього музею України, Музею Ханенків, Музею історії України, Бібліотеки імені Вернадського і є найбільшою в світі збіркою творів українського кіномистецтва.

Для збереження, розвитку і популяризації кіномистецтва в структурі Довженко-Центру діють Фільмофонд, Кіноархів та Музей кіно, Медіатека, видавництво, книгарня, кіносценічний простір «Сцена 6», кінолекторій та єдина в Україні кінокопіювальна лабораторія з цілісним плівково-цифровим циклом. Така структура відповідає світовим стандартам діяльності інституцій, що працюють з кінематографічною спадщиною.

«Те, що Центр буде знищено, мені стало зрозуміло в 2020 році, коли у нас відбулись перші обшуки. Боротись з Лефіафаном я не мав сил, тому відступив, не подавшись на конкурс», – пише колишній очільник центру Іван Козленко.

За його словами, процес передачі Центру з-під управління Міністерства культури і інформаційної політики тривав два роки.

«Все це відбувається під час запаморочливого інтересу всього світу до українського кіно, яке Довженко-Центр заледве встигає задовольняти. Ясна річ, ліквідований центр робити цього не зможе. Інакше як шкідництвом це не назвеш», – вважає він.

Відповідь Мінкульту

У Міністерстві культури та інформаційної політики відреагували на заяву про реорганізацію Довженко-центру. За словами міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, рішенням Кабінету міністрів Держкіно перестало підкорятися Мінкульту.

 «Програма будь-якої реорганізації тепер виключно прерогатива Держкіно. У рішенні Держкіно щодо Довженка-Центру не йдеться про ліквідацію, а лише про реорганізацію», – наголосив Ткаченко.

Також він додав, що ситуацію мають роз’яснити в агентстві.

 «Міністерство виступає проти зневаги та ліквідації кіноспадщини, тому подібна заява є несподіванкою і для нас», – зазначили на сторінці відомства.

Петиція

Своєю чергою, після оголошення скандального наказу, на сайті петицій КМУ з’явився збір підписів щодо скасування реорганізації кіноцентру.

«Цей удар має всі ознаки зазіхання на національну пам’ять і може вважатися підривом державності і зрадою національних інтересів», – йдеться у тексті петиції.

Станом на вечір 17 серпня петицію підписали понад 500 осіб з 25 тисяч необхідних. Усі охочі можуть підписати петицію за посиланням.

Джерело

Друк / PDF