Путіну щось навіяло про «готовність Києва до переговорів»

Президент РФ 18 жовтня вирішив похвалити Україну – за нібито готовність до переговорів. 

«Київ уже зазнав стратегічної поразки, після чого почав говорити іншим голосом. Це відбулося зрозуміло не без впливу Заходу. Зараз, зокрема, йдеться про можливий початок переговорів», – розповів Путін, але наголосив, що «цього недостатньо, і мають відбуватися конкретні кроки».

НАСПРАВДІ, навіть, важко припустити, з чого Путіну раптом привидівся «можливий початок переговорів». Жодних підстав так вважати немає. (Якщо за такі не вважати його особисті навіювання).  

Державний секретар США Ентоні Блінкен 10 вересня, наприклад, заявив, що «мирні переговори з Росією наразі неможливі, оскільки для танго потрібні двоє, але якщо Путін виявить інтерес, то українці долучаться».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хотят ли русские войны? Що стоїть за нав’язливими пропозиціями кремлівських «миротворців»

Президент Зеленський, своєю чергою, також категорично відкидає ідею переговорів із Путіним. «Війна триватиме доти, доки Росія залишатиметься на українській території», – зазначив він і висловив переконання, що угода, досягнута шляхом таких переговорів, не буде постійною.

За його словами, ті, хто вирішує розмовляти з Путіним, «обманюють себе так само, як західні лідери, які підписали угоду з Адольфом Гітлером у Мюнхені у 1938 році лише для того, щоб надалі спостерігати за його вторгненням у Чехословаччину».

Тому, важко сказати, що саме привиділося Путіну в Китаї. Можливо, щось не те з’їв під час «робочого сніданку» з Сі.

Кремль схибив із «поворотом на Схід»

Перебування Путіна в Китаї ознаменувалося грандіозним провалом, який був прихований за красивими словами про «дружбу і стратегічне партнерство». Жодного договору (крім поставок зерна до КНР) не підписано.

НАСПРАВДІ, поїздка президента РФ до Пекіна та другі протягом цього року особисті переговори зі Сі Цзіньпіном знову завершилися без ключового рішення, якого багато років чекають у Кремлі.

Хоча Путін як до візиту, так і під час нього називав Сі «дорогим другом», хвалив Пекін за економічні успіхи та заявляв про «великі перспективи двосторонніх відносин», – контракт на додаткові поставки російського газу та будівництво трубопроводу «Сила Сибіру-2» знову не було підписано.

Цей проєкт Кремль проштовхує вже понад 7 років. І його знову планували обговорити на переговорах із Сі, – анонсував у перший день візиту речник Кремля Пєсков. «Жодних документів щодо «Сили Сибіру-2» підписано не буде», – сухо заявив той самий Пєсков у другий, останній день візиту.

Ще навесні, коли Сі Цзіньпін відвідував Москву, Путін говорив, що проєкт нового газопроводу потужністю 50 млрд кубометрів на рік перебуває у «високому ступені готовності». Він обіцяв Китаю до 100 млрд кубометрів газу щорічно (у 5 разів більше, ніж «Газпром» зараз прокачує). 

Цього року Китай закупить у Росії лише 22 млрд кубів газу через «Силу Сибіру-1», що, втім компенсує лише 1/8 частину від колишнього експорту російського газу до Європи (який на піку доходив до 170-180 млрд кубів на рік).

Китайський контракт відчайдушно потрібен «Газпрому», з якого Путін вичавив всі гроші. За 12 місяців з липня минулого року до кінця червня 2023-го компанія отримала понад 1 трлн рублів чистого збитку і витратила 2/3 запасів готівки на рахунках, щоб покрити втрати та касові розриви. 

Але Сі знову відмовився рятувати Газпром. Отже, після необачного розриву із Заходом, Кремль схибив і з «поворотом на Схід».

Чим Росія популярна в китайському Інтернеті

Цікаво й інформаційно-пропагандистське тло, на якому кремлівський диктатор прибув до КНР.  Ставлення до нього головних державних інформресурсів Китаю відомо: від погано прихованого ігнорування до відвертого. Не допомогла навіть брехня Скабєєвої про те, що Путіна безперервно показують по усім державним каналам КНР.

НАСПРАВДІ, Путіна в китайських соцмережах часто-густо називають «симпатичним татком». 

І за цим ховаються досить загрозливі тенденції. В КНР спостерігається масова підписка на акаунти російських «військових інфлюенсерів». Щоправда, багато з них — фейкові. 

Наприклад, торік в китайській соцмережі Douyin з’явився акаунт «російського блогера і солдата» Павла Корчаті. У своїх відео він розповідав про участь у війні з Україною, за 9 місяців на нього підписалися близько 380 тисяч користувачів. Однак у червні цього року з’ясувалося, що Корчаті — вигадана особистість, а в дійсності під цим ім’ям викладає контент китайський анонім. І це далеко не єдиний подібний випадок.

«Медуза» у серпні опублікувала велике дослідження, як у китайських соцмережах виник тренд на вигаданих «військових інфлюенсерів» з проросійськими роликами. З нього (крім історії про того самого Корчаті) можна дізнатися, як, наприклад, власники деяких профілів публікують відео, в яких прикидаються, ніби вони з Росії та беруть участь у війні з Україною. Вони поширюють неправдиву інформацію про переміщення військ і вдають, ніби викладають ролики з місць бойових дій.

Марія Репнікова – експерт з російсько-китайських відносин, професор глобальних комунікацій в Університеті штату Джорджія в США – підтвердила, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в китайських соцмережах почали масово з’являтися блогери, які нібито висвітлюють конфлікт із позицій російської пропаганди. На такі облікові записи підписуються сотні тисяч користувачів.

Китайський сайт Newrank, який аналізує медіа в КНР, вважає, що в липні 2023 року за хештегом #Wula (російською — «ура») в Douyin щодня переходили не менше 3,7 млрд разів. А ремікс на пісню «Moskau» німецького гурту Dschinghis Khan, що вийшла в 1979 році, став у цій соцмережі справжнім хітом, після того, як кілька китайських блогерів використовували його в проросійських мілітаристських роликах.

Іноді такого роду контент містить і відверто антиукраїнські ідеї. Навесні 2022 року в китайських соцмережах поширилося твердження, що місцеві чоловіки готові дати притулок українським біженкам, але лише молодим і привабливим. «Пріоритет надається симпатичним, незаміжнім та підтягнутим, — йшлося в одному з постів. — Війна — це жахливо, але люди сповнені кохання». 

(Потім Douyin та інші китайські соцмережі вже активно блокували облікові записи, де з’являлися подібні оголошення).

У березні 2022 року аналітики CNN оцінили близько 5000 постів, зроблених 14 урядовими медіа у китайському аналозі Х під назвою Weibo. Із 300 постів, якими підписники ділилися найактивніше, 140 представляли у позитивному світлі Росію, а Україну — лише 15.

Проросійською пропагандою в китайських соцмережах займаються не лише ЗМІ та вигадані російські інфлюенсери, а й реальні китайці. У березні 2022-го видання The Conversation наводило цитати з постів Люка Вена (понад 4 млн передплатників у WeChat) та Chic friend A (понад 600 тисяч передплатників у Weibo). Перший вихваляє Путіна за «миротворчу операцію в Україні», другий пише, що президент РФ «наодинці кидає виклик половині світу».

На думку експертів у галузі китайських медіа, любов до Путіна та псевдоросійських блогерів у місцевому інтернеті культивує й уряд КНР у рамках саме антиамериканської пропаганди. Тому вихваляння Росії за розрив із Заходом допомагають китайським блогерам залучати велику кількість місцевих підписників.

У РФ тепер новий «боже провидіння»

Головним героєм російських сюжетів з Китаю (крім Путіна, де йому щось наснилося про «готовність Києва до переговорів») став офіцер ВМФ РФ, який носить за шефом так звану «ядерну валізу». Відео з його слідуванням за Путіним стало ледь не вірусним. Оператори акцентували камери саме на валізці. І все це було не просто так.

НАСПРАВДІ, того ж дня Держдума ухвалила відмову РФ від Договору про заборону ядерних випробувань. 

А контрольний ядерний постріл 18 жовтня зробив очільник РПЦ Кирил (Гундяєв), який назвав «створення ядерної зброї божим провидінням».

Отже, канонічне схвалення ядерного апокаліпсису отримано. Преподобний, відповідальний за «радіоактивний попіл» – призначений. (Серафим Саровський із 1990-х років згадується у РПЦ як «покровитель ядерників» через те, що в Сарові знаходиться федеральний ядерний центр РФ).  

Нагадаємо, від погроз застосувати ядерну зброю проти: України, США, Європи – у Росії поступово перейшли до пропозицій застосувати її в «нових регіонах Росії» (Роботине у Запорізькій області), а нещодавно вже і в старих – у Сибіру.

Сотворення світу і винахід атомної бомби, яка може світ вбити, – вважалися кардинально різними актами. Принаймні, до 18 жовтня 2023 року. Але заради путінської світової гібридної «СВО» – будь-яка, навіть біблійна істина, легко й невимушено може бути переписана.

Отже, патріарху РПЦ залишилося лише освятити «Сатану-2» – міжконтинентальну балістичну ракету (також відому як R-36М2 «Воєвода»). І тоді справа за малим – полагодити бюрократію з «потраплянням до раю». 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело