Шойгу за п’ять днів «назбивав» купу літаків і ATACMS: дайджест пропаганди за 25 жовтня 2023 року

В Росії оголосили про чергову «диво-зброю»

25 жовтня в Росії заявили про появу нової «диво-зброї». Завдяки якій, нібито, за п’ять днів було збито одразу 24 українські літаки. 

НАСПРАВДІ, майже 609 днів тому МО РФ офіційно заявило, що «всю боєздатну військову авіацію України знищено». 

З того часу українські літаки навчилися розмножуватися. Іншого пояснення досягнень нової «диво-зброї», яка й досі збиває українську авіацію в таких кількостях, просто немає.  

На радощах пресслужба МО РФ 25 жовтня ще й «перехопила» одразу по дві ракети: ATACMS, HARM та парочку снарядів РСЗВ HIMARS.

Отже, у Шойгу черговий «рибний день». Попередній був цьогоріч 6 червня, коли він ловив свою «переможну» рибку у мутній колотнечі Каховського водосховища. Ну а поки він тішиться своїй «непереможній перемозі» з’явилась інфографіка реальних досягнень окупантів за 20 місяців війни.

Як бачимо, великих втрат за всіма показниками вони зазнали на початку війни. Потім втрати зменшилися. Але після того, як Україна отримала далекобійні ракети і почала тестувати власні розробки на полі бою, – показники знову пішли вгору. Особливо русских военных кораблей.

Як «ввічливі люди» ґвалтували українок

РосЗМІ отримали вказівки від Кремля не розповідати про злочини, які скоюють окупанти, що повернулися з України. Зокрема, скоєні найманцями та колишніми ув’язненими, які отримали помилування за участь у війні.

Раніше таких рекомендацій не було, але тепер вони «назріли, щоб росіяни не вважали бійців потенційними злочинцями, не боялися їхнього повернення» і вірили що «з фронту повертаються ввічливі, чуйні й турботливі люди».

НАСПРАВДІ, цю вказівку, здається, не отримало прокремлівське видання «Регнум», яке 25 жовтня повідомило, що у місті Бійськ Алтайського краю співробітник Росгвардії, який повернувся з війни, вбив дружину.

А про те, що ці «ввічливі, чуйні й турботливі люди» під час окупації України ґвалтували дівчат та жінок віком від 16 до 83 років, у РФ, звiсно, мовчать і без темників.

В офіційній доповіді Комісії, представленій Генеральній Асамблеї ООН, наголошується, що задокументовані випадки сексуального та гендерного насильства, скоєного російськими військовими у дев’яти областях України. 

Свої останні розслідування Комісія зосередила на Херсонській та Запорізькій областях. Вони виявили чисельні випадки зґвалтувань, скоєних окупантами з березня по липень 2022 року.

«У розслідуваних випадках жертвами зґвалтувань стали 16-річна дівчина та жінки віком від 19 до 83 років. Більшість із них перебували у вразливому становищі. Одна з жертв 16 років була вагітною, троє – жінками похилого віку, деякі жили самі, або з малолітніми дітьми чи з членом сім’ї, який має інвалідність», – йдеться у доповіді.

Гвалтували «ввічливі люди» українок із застосуванням насильства чи психологічного примусу. Більшість інцидентів сталися в обставинах, коли злочинці увірвалися до будинків жертв і погрожували зброєю або наміром вбити їхніх родичів. 

У деяких випадках один і той самий злочинець ґвалтував жертву два або більше разів. У двох випадках окупанти ґвалтували жертв у групі. Одну з жертв та її чоловіка застрелили після того, як вони повідомили про зґвалтування.

При цьому російські військові вчиняли додаткові акти насильства щодо жертв, включаючи жорстоке побиття, душіння, удушення, завдання порізів і стрілянину поруч із головою жертви. У низці випадків під час зґвалтування були присутні члени сім’ї.

Тож російським жінкам варто готуватися. 

Навіщо Кадирову батальйон імені Шейха Мансура

Рамзан Кадиров оголосив про формування нового батальйону імені Шейха Мансура у складі МО РФ. 

25 жовтня стало відомо, що його очолить сумнозвісний Руслан Геремєєв. Той самий, якого вважають ймовірним організатором вбивства російського опозиціонера Бориса Нємцова.

Шейх Мансур був військово-політичним і релігійним діячем (першим імамом Кавказу), який активно воював з Російською імперією наприкінці 18 століття. 

Ім’я Шейха Мансура – символ опору Чечні та всього Кавказу Росії. Влітку 1791 року він був взятий у полон і засуджений до довічного ув’язнення в Шліссельбурзькій фортеці «за збурення гірських народів проти Росії та заподіяння великої шкоди імперії». Помер в неволі.

НАСПРАВДІ, у Кадирова досить непрості відносини з першим імамом Кавказу. Мансур був культовим героєм у незалежній Чеченській Республіці Ічкерія (ЧРІ). Його ім’ям в Грозному / Джохарі були названі аеропорт, центральні площа та вулиця столиці.

Після насадження Чечні кадировського режиму ці назви почали зникати з карти Грозного. Аеропорт і площа були перейменовані на честь батька Рамзана – Ахмата Кадирова. Немає у Грозному більше  й вулиці, названої на честь лідера кавказьких горців (натомість є вулиці на честь сучасних російських окупантів Чечні: Володимира Путіна, Геннадія Трошева, Германа Угрюмова та Псковських десантників).

Чи не єдиною поступкою досі було перейменування в грудні 2020 року одного з районів Грозного на Шейх-Мансуровський.

Тож ініціатива назвати чергове кадировське бандформування іменем Шейха Мансура стало сюрпризом.

Розгнівані й Z-ресурси: «Цікаво, з якою метою у складі російської армії з’явиться підрозділ, названий ім’ям людини, яка все своє життя боролася з Росією?».

Мета стає більш зрозумілою, якщо згадати, що з 2014 року на боці України воює ічкерійський підрозділ з аналогічною назвою. Незмінним командиром Чеченського миротворчого батальйону імені шейха Мансура є Муслім Чеберлоєвський – ветеран двох російсько-чеченських війн.

Стратегія Кадирових з 2000 року полягає у повній монополізації ролі лідерів та виразників волі чеченського народу. Заперечуючи період незалежності, Рамзан називав свого батька «першим президентом Чечні» (щоправда, сам Рамзан був змушений відмовитися від президентського титула і стати просто «головою» республіки, адже в путінській Росії може бути лише один президент). Буквально все в Чечні Рамзан маніакально називає іменем свого покійного батька Ахмата, утверджуючи його в ролі «батька нації».

Але у відповідь на російську агресію, в якій помітну медійну роль відіграють і самі кадировці, Україна стала приділяти більше уваги чеченському національно-визвольному руху. На фронті з’явилися чеченські добровольчі батальйони, а нещодавня Верховна Рада визнала ЧРІ тимчасово окупованою територією.

І тренд на підвищення політичної суб’єктності Ічкерії за сприяння Києва буде лише зростати. А Кадиров – втрачати свою монополію на лідерство серед всіх чеченців. Тож він змушений конкурувати і вдаватися до нестандартних кроків.

Член комітету Держдуми з оборони Кузнєцов прокоментував це так: «Якщо люди, які приймали рішення про назву такого батальйону (мабуть, це Рамзан Ахматович Кадиров), — впевнені, що зараз шейх Мансур боровся б на боці Росії, то це нормальна, гарна назва. Вони краще розуміються на ситуації, краще розуміють шейха Мансура, читали про нього, пісні слухали народні, їм видніше. У нас хто тільки проти російського царя не боровся — і Пугачов, і Разін, і декабристи, і комуністи. Але якщо зараз вони були б з нами — то ласкаво просимо».

Та все ж Кузнєцов не зміг приховати справжньої причини кадировської ініціативи, згадавши про український батальйон імені Шейха Мансура: «Їм треба перейменовуватися, а не нашим».

Ось так поступово «дешайтанізація України» перетворюється на декадирізацію Чечні. Нічого дивного. З путінськими «денацифікацією і демілітаризацією» схожа історія.

Чому «мирні» тези Маска ведуть до глобальної війни

І наостанок про Ілона Маска. У нього, як відомо, нещодавно сталося чергове «миротворче» осіннє загострення. Бізнесмен назвав Україну та Росію «однією родиною» та закликав до перемир’я. Інакше, це може призвести до Третьої світової війни.

НАСПРАВДІ, американському мільярдеру (який, очевидно, дуже хоче отримати російське «позачергове офіцерське звання») відповіли вже в Офісі президента України.

«На кожному з нас сьогодні лежить відповідальність за те, яким буде світ завтра, який сигнал ми транслюємо сьогодні. Будь-які сумніви стають живильним середовищем для агресорів…», – заявив радник Офісу Михайло Подоляк.

Відомий український публіцист Віталій Портніков також пояснює, чому чергові «миротворчі» тези Маска шкідливі з точки зору глобальної світової безпеки.

Він запропонував уявити, що ідеї Маска починають реалізовуватися. Так, новий американський президент (до прикладу, Трамп) намагатиметься домовитися з Путіним про те, що він готовий визнати суверенітет РФ над ТОТ України та припинити надання їй допомоги. За це Росія повинна буде пообіцяти припинити війну.

 «І що ж почує у відповідь американський лідер? Він почує, що Росії потрібні не просто окуповані українські регіони, а вся Україна. Що США мають гарантувати, що жодна колишня радянська республіка не буде членом НАТО», – наголосив Портніков.

Якщо уявити собі, що Вашингтон погодиться і з цим, то буквально за кілька місяців почнеться нова війна за інші колишні республіки СРСР. І так чи інакше американській адміністрації доведеться відповідати на ці дії Росії, зокрема – допомагати іншим її жертвам. І це все одно призведе до ескалації конфлікту, з якого в такому разі просто не буде виходу.

«Росія буде сприяти глобалізації конфлікту, щоб відвернути увагу світу від свого бажання відновити кордони колишнього СРСР. Уявимо собі, що і тут прихильники поглядів Маска погодяться із цим, що Росія має на це право, і на наших очах воскресне СРСР. Але путінський Радянський Союз буде розмовляти з країнами-членами НАТО зовсім іншою мовою, ніж раніше», – акцентує Портніков.

У такому випадку небезпека вже загрожуватиме Центральній Європі: гібридні війни, шантаж, вимоги вивезти з території цих країн новітнє західне озброєння. Тобто все, що зараз відбувається в Україні. 

І абсолютно очевидно, що рано чи пізно хтось з президентів США або РФ просто буде змушений в розпалі цього протистояння натиснути на «червону кнопку». І ось тоді почнеться Третя Світова війна із застосуванням ядерної зброї.

Портніков підсумовує: «Одна з ракет ударить по штаб-квартирі Маска і біографія цього мільярдера буде завершена, як і біографія сотень тисяч, якщо не мільйонів людей, які разом із ним стануть жертвами його політичної дурості».

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело