Російські пропагандисти знайшли різні способи налаштовувати жителів країн Європи проти України та її громадян. Серед іншого вони використовують групи підтримки та допомоги українським переселенцям, які залишили домівки через агресію Росії. До українців намагаються прив’язати образ нахабних нероб, які мандрують у пошуках високих соцвиплат. Крім того, пропагандисти поширюють наративи про небажання українців протистояти вторгненню Росії та необхідність замирення з агресором. Такими є результати моніторингу* проведеного Інститутом масової інформації.

Повномасштабне вторгнення Росії змусило мільйони українців виїхати за кордон, щоб зберегти своє життя та життя своїх близьких. Згідно з даними Офісу ООН із прав людини (UNCHR), станом на 6 червня 2023 року кількість українських шукачів притулку становила у світі 6,28 млн, зокрема в Європі – 5,935 млн, з яких у Німеччині – 1 млн 69,7 тис., у Польщі – 992,7 тис. Українці в різних країнах світу постали перед низкою викликів, пов’язаних з пошуком житла, оформленням документів, вивченням іноземних мов, часто – з нуля. Отже, і перед психологічними проблемами, Тим більше що всіх їх об’єднує туга за домівкою, страх за близьких, які залишилися в Україні, та відчуття себе чужим у новому середовищі. 

Люди тікають від ракетних атак, але за кордоном потрапляють під інформаційні обстріли. Для поширення проросійських наративів Росія використовує всі наявні канали комунікації, серед яких не останнє місце посідають соціальні мережі. 

За понад півтора року від початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну до груп українських діаспорян у соцмережах додалося чимало нових користувачів. Крім того, з’явилися нові канали на YouTube, спільноти та групи у Facebook та чати в Telegram, які в описах указують основною метою допомогу українським шукачам притулку. В частині цих груп в умовах прописано заборону мови ворожнечі. У таких пабліках адміністратори видаляють агресивні, провокативні дописи та коментарі, попереджуючи авторів про можливе блокування. Але більшість таких груп у соцмережах модерації не мають, тому можна в них натрапити на відверті маніпуляції, спрямовані проти українців.

Російська пропаганда в групах підтримки українців за кордоном

На початку повномасштабної війни переважна кількість публікацій у групах допомоги українцям у Facebook (наприклад, “SOS! Допомога українцям! Допоможемо разом! Тримісто і околиці“, “Ukrainian Canadians | Українці Канади“, “Мост: группа помощи украинским беженцам“) та Telegram (наприклад, “Інфодопомога.ЄС“, “Українці в ЄС“) стосувалася допомоги українцям з оформленням документів, пошуком житла або роботи та курсів з вивчення мови. Допомогу найчастіше надавали українці, які давно живуть у країнах Європи, мають знання місцевих мов та законодавства. Одразу, в перші місяці після того, як українці масово почали тікати за кордон від війни в Україні, в групах допомоги за кордоном почали поширюватися закиди: “для чого їхати, якщо не знаєш мови”, “за вас тут ніхто нічого не робитиме”. Водночас почали розгортатися дискусії щодо безпечності регіонів України.

До прикладу, в чаті в Telegram “Германия | Беженцы | Мигранты | Німеччина” жінку, яка пише, що хоче виїхати зі Львова до Німеччини, звинувачують у тому, що, оскільки Львів – безпечне місто, вона не тікає від війни, а просто хоче здати свою квартиру і жити в Німеччині на соцдопомогу.

З часом, коли потік українців до країн Євросоюзу трохи вщух і бюрократичні питання стали не настільки актуальними, з’явилися неаргументовані твердження про “лінивих і нахабних українських біженців”. Українців стали зображати тягарем для економіки країн, що приймають. 

Так, у чаті допомоги українцям у Португалії Gala Chat поширено повідомлення, що українці нібито не дуже хочуть працювати, бо й так отримують соціальні виплати. 

У Telegram-чаті “Українці в Німеччині” також поширюються тези про те, що українці “всіх дістали своєю нахабністю і небажанням працювати”. 

Багато коментарів схожого змісту, буцімто українці хочуть не працювати, а жити лише коштом соціальної допомоги, можна побачити під відео на YouTube “Украинские беженцы жалуются на трудности в Испании”. Поміж таких тверджень коментатори поширюють і наратив російської пропаганди “взагалі українців як нації скоро не залишиться, ніхто про них і не згадає через кілька поколінь”.

“Соціальний туризм” та інші вигадки пропагандистів

Пізніше в соціальних мережах Facebook, Telegram та YouTube почали з’являтися дописи, в яких активно використовується термін “соціальний туризм”. Українців намагаються змалювати не втікачами від війни, а туристами, які переїжджають із країни до країни, шукаючи, де краще і де вищі суми соціальної допомоги.

Такий приклад, зокрема, можна побачити в групі у Facebook “Законы Германии // Gesetze in Deutschland“.

Під дописом із запитанням щодо можливості переїзду українки з Польщі до Німеччини авторку в коментарях одразу обвинувачують у “соціальному туризмі”. 

Наймасовіше російські наративи просувають у групах допомоги українцям у Німеччині на платформах Facebook, Telegram та YouTube. Цьому є кілька причин. По-перше, саме в Німеччині наразі проживає найбільша кількість українських шукачів притулку. По-друге, Росія протягом багатьох років вибудовувала в цій країні свою інформаційну присутність, викривлювала сприйняття історії та створювала мережу дружніх до Росії організацій. Окрім того, в Німеччині проживає велика кількість людей, що вважають себе росіянами. Йдеться про нащадків етнічних німців, які у 18–19-му століттях емігрували до Росії, а протягом 20-го століття їхні онуки та правнуки повернулися до Німеччини, утворивши одну з найбільших спільнот іммігрантів, яких називають російськими німцями. Дані з відкритих джерел говорять про близько 5 мільйонів таких громадян країни. Серед них також можна знайти авторів пропагандистського контенту. 

Так на YouTube-каналі “Север – это моя судьба” жінка, родом з Магаданського краю, яка живе в Німеччині, так звана російська німкеня, публікує “відеоексплейнер”, де розповідає, що ж таке “соціальний туризм” і як знахабніли українці.

“Что же такое социальный туризм? Это то, что украинские беженцы в начале войны на Украине или спецоперации, кто как это называет, рванули все в Германию. Германия приняла их – все эти тысячи-миллионы. Поставила на учет, и они все получают пособие, которое потом приравнялось к Hartz IV (допомога з безробіття в Німеччині, яка надається працездатним малозабезпеченим жителям країни, що не здатні самостійно забезпечити мінімальний фінансовий добробут собі та родині. – Ред.). Это больше, чем получают беженцы”. 

Далі авторка відео фантазує про те, як недоброчесні українці дурять німецький уряд, катаючись щомісяця до України. 

“А сейчас появилось такое явление, что украинцы, получив такое пособие, уехали жить назад на Украину. И ежемесячно приезжают сюда, в Германию, получить пособие и снова уехать назад на Украину. Поэтому так назвали: туризм. Социальный туризм. Живут они на Украине, а пособие получают в Германии. Можете себе это представить?” – демонструє своє обурення жінка. 

Спростувати тезу про українців, які їздять до України щомісяця, просто. Варто звернутися до німецького законодавства: всі українці, які зареєстровані в Німеччині за §24 мають право на 21 день відпустки на рік. Протягом цього часу вони можуть полишити територію Німеччини. Відсутність обов’язково має бути попередньо узгоджена з німецьким центром зайнятості (Jobcenter) та на мовних курсах, що є обов’язковими для відвідування для всіх отримувачів соціальних виплат. 

Однак не всі розбираються в тонкощах законодавства, як не всі вдаються до перевірки інформації. Про це свідчать коментарі до відео. 

Крім того, жінка наголошує, що біженці невдячні й називає українців шахраями. Це відео просто збірка російських наративів і пропаганди:

• війна – це спецоперація;
• українські шукачі притулку мають привілеї перед іншими біженцями (отримують більшу соцдопомогу);
• українці тікають до Європи не від війни, а щоб отримати гроші, які надає Захід;
• українці невдячні й порушують закони країни, що приймає. 

Небезпека таких відео в тому, що їх дивляться не тільки росіяни чи російські німці, а й вихідці з інших країн, які розуміють російську мову. В Telegram-каналах допомоги українцям у різних країнах періодично можна зустріти повідомлення від російськомовних волонтерів, наприклад з Казахстану, які після споживання такого “експертного” контенту відкрито говорять, що вони більше не хочуть допомагати українцям, оскільки розчарувалися в їхній порядності. Це одразу підхоплюють проросійські боти й починають розповідати, що “невдячні українці, які приїхали за кордон лише заради наживи”, мають повертатися додому. 

Тезу про так званий “соціальний туризм” також можна побачити в коментарях до дописів щодо зміни країни тимчасового прихистку. Тут українців знову звинувачують не тільки в поїздках додому, а й у тому, що вони нібито подорожують із країни до країни в пошуках більших виплат.

Але якщо перейти на профіль автора таких коментарів, то можна побачити всі ознаки бота: на сторінці відсутня активність, вона не містить ані фото, ані іншої персональної інформації.

Тим часом активність поширення тверджень, що біженці з України лише шукають вигод стала зростати на тлі новин про наміри уряду Польщі скоротити фінансування для українських шукачів притулку. 

Водночас пропагандисти, щоб ще радикальніше налаштувати користувачів соцмереж, почали переконувати, що українським біженцям надаються привілеї. Таку тезу можна зустріти в спільнотах допомоги українцям. Йдеться про те, що українці, які приїхали після 24 лютого 2022 року, мають більші виплати, ніж біженці з інших країн, краще житло та навіть ставлення. Наприклад, у Telegram-чаті “Українці в Німеччині / Украинцы в Германии“.

Натомість українці, так само як і представники інших країн, живуть місяцями в спеціальних центрах, шелтерах, таборах, мають зобов’язання вчити мову країни перебування, українці з вищою освітою та багаторічним досвідом отримують пропозиції низькокваліфікованої роботи тощо. 

Також у Telegram-чатах, зокрема німецьких, можна побачити заяви про те, що українці нібито паразитують на системі.

Втім, коли українці шукають роботу, їх намагаються принизити в інший спосіб, стверджуючи, що вони нібито “здатні лише доглядати за старими людьми або мити унітази”, як це відбувається в Telegram-групі “Работа в Германии“.

Пропагандисти можуть прикидатись українцями

Ще одна зафіксована маніпуляція – провокативні анонімні дописи нібито від імені українців. Так у Facebook-групі “Мост: группа помощи украинским беженцам” розміщено допис начебто від українців про небажання працювати.

Неможливо перевірити, чи автор дійсно українець або українка. Але одразу ж до дискусії долучаються адепти російської пропаганди з наративом про паразитування чужим коштом. 

Утім, пропагандистам не завжди вистачає хисту для конспірації. Анонімний автор допису, який прикидається українцем, відповідаючи на коментарі, видає себе, стає зрозуміло, що до України він жодного стосунку не має.

Проте пропагандисту цього мало, і він намагається маніпулювати ще й темою мови.

Ще одна поширена теза проросійських користувачів соцмереж стверджує, що українці нібито полишили свої домівки не через війну, а тому, що просто хотіли виїхати й тепер вчепилися за цей шанс та залишатимуться за кордоном навіть після закінчення війни. З цього наративу плавно випливає наступний, що вже підхоплюють російські медіа: “України як держави скоро не буде, мільйони українців не повернуться додому, відбудовувати й розвивати Україну не буде кому”. 

Разом з тим дані соціологічних досліджень свідчать, що більшість людей, які вимушено покинули Україну через агресію Росії, мають намір повернутися додому. Згідно з результатами опитування, проведеного у квітні-травні 2023 року, у майбутньому до України хочуть і сподіваються повернутися 62% наших громадян.

Також у спільнотах допомоги українцям у соцмережах, як Telegram-групи “Помощь украинцам в Германии” або “Українці в Німеччині. Украинцы в Германии“, де серед учасників є волонтери країн, що приймають, та іноземці, яким не байдужа ситуація в Україні, пропагандисти намагаються створювати негативний образ українців, які вимушено живуть на території ЄС, стверджуючи, що українські біженці нібито виїхали з України не через війну та загрозу життю, а заради красивого життя за кордоном. 

Подекуди такі твердження досягають своєї мети: волонтери дедалі менше зголошуються допомагати, оскільки іноді думають, що українці не мають у цьому потреби. 

На жаль, і серед українців знайшлися ті, хто допомагає російській пропаганді дискредитувати своїх співвітчизників та свою країну. Серед таких:

Кирило Молчанов, який називає себе українським політологом. Раніше його можна було побачити в ролі експерта на українських телеканалах, що поширювали російську пропаганду. Нині він живе в Німеччині й представляється членом Ukrainische Pazifistische Bewegung (“Український рух пацифістів”).  

Засновниками цієї організації є троє людей: Руслан Коцаба, Юрій Шеляженко та Ігор Скрипнік. Коцаба визнав, що незаконно виїхав з України у 2023 році, давши хабаря, а тепер перебуває в міжнародному розшуку. Шеляженко у вересні цього року отримав підозру у виправдовуванні збройної агресії Росії. 

Кирило Молчанов тим часом продовжує справу Коцаби та Шеляженка в Німеччині. У YouTube, на каналі DFG-VK, можна знайти відео його виступу на мітингу в одному з німецьких міст. У своїй промові (українською із синхронним перекладом німецькою) Молчанов, як він заявляє, від імені українців “пояснює” причини воєнної ескалації в Україні. Саме так він називає повномасштабне вторгнення Росії. Молчанов також пропагує ухиляння від військової служби та закликає до мирних перемовин з путінською Росією. 

“Перше: всеохопний антагонізм між Сходом і Заходом, зумовлений конкурентними ідеологіями атлантизму та євразійства. Друге: відсутність справжньої культури миру та масових рухів за мир. І третє: мілітаризація економічних і політичних систем, поява культур насильства”, – так виправдовує Молчанов причини вторгнення Росії в Україну.

Самоназваний “експерт” поширює у своїх виступах ще низку тез: “шлях до миру лежить через дипломатію, припинення вогню”; “глобальне та регіональне примирення між Сходом і Заходом, Росією та Україною”; “мирні перемовини”.

Також він поширює наратив про порушення прав людини в умовах воєнного стану: “Щонайменше в чотирьох випадках суди в Україні засудили осіб, які відмовилися від військової служби та мобілізації”.  

У своєму Telegram-каналі Молчанов також захищає ухилянтів і називає Росію єдиним способом виживання для людей, які відмовляються стати на захист своєї країни. 

Загалом Молчанов ретранслює російські наративи, видаючи їх за спільну думку українців. У такий спосіб він намагається спотворити реальність. Іноді це вдається, коли іноземні медіа його цитують як нібито “українського експерта”. Так, у серпні 2023 року видання The New York Times опублікувало матеріал про українських ухилянтів, героями якого стали чоловіки, про яких писав “Український рух пацифістів”. У матеріалі наголошується на проблемах “з дотриманням прав людини в Україні”. 

Так російський “пропагандистський спецпідрозділ” використовує фейки,  дезінформацію та мову ворожнечі, щоб сформувати в жителів країн ЄС негативне ставлення до українців, а також домогтися припинення чи хоча б зменшення обсягів західної допомоги Україні. Російська пропаганда подекуди спрацьовує, втім її дієвість тримається не на унікальності, а на масовості й систематичності. Вона засмічує інформаційний простір, впливаючи в такий спосіб на суспільні та політичні настрої в Європі.  

Окрім того, провокативні дописи в соцмережах мають на меті розсварити українців між собою та вкорінити їм комплекс меншовартості. Отже, українцям, зокрема тим, які живуть нині за кордоном, важливо не стояти осторонь, а протистояти російським пропагандистам: підвищувати власну медіаграмотність, не реагувати на провокативні дописи та коментарі, які мають на меті розсварити їх між собою, та вказувати на ознаки російських пропагандистських наративів у коментарях. 

*Для аналізу були використані дописи в групах допомоги українцям за кордоном, повідомлення, відео та коментарі до них у соціальних мережах Facebook (“SOS! Допомога українцям! Допоможемо разом! Тримісто і околиці”, “Ukrainian Canadians | Українці Канади”, “Мост: группа помощи украинским беженцам”, “Законы Германии // Gesetze in Deutschland”), Telegram (“Інфодопомога.ЄС”, “Українці в ЄС”, “Работа в Германии”, “Українці в Німеччині”, Gala Chat, “Помощь украинцам в Германии”) та YouTube, які стосуються українських шукачів притулку за кордоном, за період з березня до липня 2022 та із серпня до жовтня 2023 року.

Джерело: Тетяна Кавуненко, для ІМІ

Тетяна Кавуненко – медіаекспертка Інституту масової інформації

Джерело