Напад терористів ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня та подальша відповідь ЦАХАЛ мало кого залишили байдужим. Прихильники та противники Ізраїлю описують картину того, що відбувається, зовсім по-різному, часто некритично сприймаючи будь-яку інформацію, яка підтверджує їхню точку зору (що прийнято називати confirmation bias). Це ідеальна ситуація для поширення фейків, які миттєво заповнили інформаційний простір, причому дезінформація активно просувається з обох боків. І якщо в росії цей ефект уже наочно себе показав через війну в Україні, то у світі до такого напливу дезінформації суспільство виявилося не готовим. The Insider розбирає найбільш наочні приклади фейків, що набули значного поширення після початку війни в Ізраїлі.

ЗМІСТ

• Обстріл лікарні: двостороння дезінформація

• Інструктори з Росії та зброя з України

• Соцмережі задають тон: діти у клітці та президент Нагірного Карабаху в ролі ізраїльського генерала

• Справжня Pink проти фейкового Роналду

• Х (Твіттер): боротьба з фейками лише на словах

• Як розпізнати фейк – деякі прийоми

Обстріл лікарні: двостороння дезінформація

Увечері 17 жовтня ХАМАС звинуватив ізраїльську армію в ударі по лікарні Аль-Ахлі у Газі. ЦАХАЛ у свою чергу  заявив, що на лікарню впала ракета самих терористів. Блискавично тема стала приводом для інформаційної війни, що переходить у дезінформаційну. ХАМАС (і підконтрольне йому МОЗ Гази) почали публікувати так звані «офіційні» цифри загиблих — їх  нібито виявилося  близько 500 осіб, а пораненими було оголошено «тисячі людей». Світові ЗМІ та новинні агенції поквапилися дати ці цифри, іноді з посиланням на «чиновників», а іноді навіть без посилання, виставляючи це як факт:

ХАМАС намагався подати це як найбільш смертоносну атаку за весь час арабо-ізраїльського протистояння, і новини про такі масові жертви серед цивільного населення призвели до хвилі протестів у всьому світі: в одному лише Лондоні вже 19 жовтня у зв’язку з цією атакою вийшло кілька тисяч людей.

Якби ЗМІ не поспішали з публікацією цифр ХАМАС, то мали б час замислитися: як 500 осіб могли загинути від удару по парковці поряд із лікарнею на 80 ліжок, причому будівля лікарні залишилася практично неушкодженою? Ось, наприклад, який вигляд мали будівлі в Багдаді в 2016 році, коли вибух забрав життя 350 людей:

Наслідки вибуху бомби в Багдаді у 2016 році

А ось світлини з місця вибуху на парковці – багато обгорілих машин, але в будинках тільки вибиті шибки:

Однак якщо будівля шпиталю практично не постраждала, то звідки взагалі вночі на парковці взялися численні жертви, адже вони є в репортажах? Справа в тому, що поряд із парковкою у сквері площею приблизно 10 на 15 метрів розташувалася група біженців, їхній табір виявився зовсім поряд із місцем влучання снаряда.

Скільки людей там було – невідомо, але достеменно не 500 осіб, стільки туди просто не помістилося б. Австралійський OSINT-фахівець Натан Рузер вказував на те, що в зону ураження потрапляло приблизно 228 квадратних метрів, і значна частина цього простору була зайнята машинами. 500 осіб можна вмістити тут, тільки якщо прибрати всі машини, а люди стоятимуть пліч-о-пліч (причому всі, хто там стояв би, мали б загинути).

Все це свідчило про те, що реальна кількість жертв була перебільшена ХАМАС приблизно на порядок, і зрозуміти це можна було б відразу, якби ЗМІ дочекалися ранкових кадрів з місця події.

Трохи складнішим питанням стала атрибуція ракети. Головним аргументом на користь Ізраїлю залишається те, що влада Гази таки не надала залишків снаряда. Газі Хамад, офіційний представник ХАМАС, заявив у відповідь на запитання The New York Times: «Снаряд розчинився, як сіль у воді. Він випарувався. Нічого не залишилось».

Але й аргументи Ізраїлю ЗМІ підхоплювали надто поспішно та некритично. Представник ЦАХАЛ виступив в ефірах CNN і BBC з роздрукованим скриншотом з відео каналу Al Jazeera, на якому видно снаряд, який вибухнув у небі, – в ефірах він стверджував, що саме ця ракета влучила в лікарню. Те саме заявляв офіційний акаунт ЦАХАЛ у Х (колишній Twitter).

Представник ЦАХАЛу наводить відео каналу Al Jazeera як доказ того, що ракета, що ударила по лікарні, запущена ХАМАС (скриншот ефіру телеканалу BBC, 18 жовтня 2023 року)

Від самого початку це відео викликало запитання: якщо ця ракета вибухнула в повітрі, як вона потім знову вибухнула на парковці? Тим не менш, багато ЗМІ та блогери публікували відео з цією ракетою як однозначне підтвердження ізраїльської позиції. 25 жовтня The New York Times опублікувала докладний розбір цього відео. За даними цього аналізу, ракету, зображену на відео, випустили з ізраїльського кібуца Нахаль Оз у бік Гази, але вона вибухнула в небі приблизно за 3,2 км від лікарні Аль-Ахлі й ніякого стосунку до вибуху в лікарні не має.

Інструктори з Росії та зброя з України

Цікаво, що інформаційна війна, пов’язана з війною в Ізраїлі, наклалася на порядок денний російсько-української війни і породила свої фейки.

Так, 12 жовтня телеканал Al Jazeera опублікував серію відеозаписів із нагрудних відеореєстраторів бойовиків ХАМАС. Кілька відомих громадських діячів (у тому числі радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко і творець Gulagu.net Володимир Осєчкін) заявили, що бойовики на відео говорять російською. У відео вони почули слово «прикривайте». Для Осєчкіна це також стало підтвердженням його версії про те, що ХАМАС має інструкторів із Росії.

Насправді чоловіки розмовляють палестинським діалектом арабської мови протягом усього відео. Спочатку один із бойовиків каже іншим «нахиліть голови». Слово, яке в соцмережах прийняли за «прикривайте», досить важко розібрати, проте можливі варіанти – глушник (كواتم), медичний персонал (كوادر), лайка (قوادين), накрий (غطّي) або ім’я Джавад (جواد).

Російська пропаганда у боргу, звісно, не залишилася. 10 жовтня в Telegram-каналі блогера Максима Шихалієва («Шейх Тамір») було опубліковано підробку під розслідування, нібито проведене Bellingcat і BBC, про те, що більшу частину зброї ХАМАС було поставлено з України. «Не зрозуміло, чи є це частиною кампанії уряду росії з дезінформації чи чиєюсь особистою ініціативою, але це стовідсотковий фейк», – прокоментував це відео засновник Bellingcat Еліотт Хіггінс.

У відео використовуються архівні кадри, які перемежаються твердженнями, що терористична атака в Ізраїлі пов’язана з «невдалим літнім контрнаступом України». Ніяких доказів постачання зброї з України до сектору Гази у відео не наводиться.

Скриншоти з відео, поширеного каналом «Шейх Тамір»

Трохи раніше ультраправий проросійський блогер українського походження Микола Дульський запостив у своєму каналі відео зі стрілецькою зброєю, яка лежить на підлозі в якомусь приміщенні.

Закадровий голос говорить арабською мовою зі східноєвропейським акцентом: «Дякуємо українській владі за відправку нам цієї зброї. Ми використовуємо її проти ворога – проти Ізраїлю». Дульський стверджує, що «більшу частину РПГ, які використовували ХАМАС», поставила Україна. Пізніше користувач Х (Twitter), який називає себе «двоюрідним братом артилериста з «Вагнера»», опублікував те ж саме відео з тим самим описом, після чого його почали викладати й інші користувачі соцмережі, які нібито живуть у США. Серед них – Джоуї Маннаріно, ведучий ультраправого подкасту, який, втім, відразу застеріг, що не знає, чи це правда.

ДУЛЬСЬКИЙ СТВЕРДЖУЄ, ЩО «БІЛЬШУ ЧАСТИНУ РПГ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУВАЛИ ХАМАС», ПОСТАВИЛА УКРАЇНА

Загалом, за підрахунками The Insider, відео переглянули щонайменше 10 мільйонів разів. Фрагменти саме з цього відео використані у фейковому репортажі, нібито створеному BBC та Bellingcat.

Скриншот із відео, що нібито свідчить про постачання з України зброї для ХАМАС

За даними телеканалу France 24, на відео показано пускову трубу американського протитанкового комплексу Javelin і американський кулемет M240. Такої зброї ніколи не було помічено в руках бойовиків ХАМАС. Більше того, ні ХАМАС, ні ЦАХАЛ через свої офіційні канали не робили заяв про те, що будь-яка зброя з України потрапила до рук палестинців. Роберт Сторч, генеральний інспектор Міністерства оборони США, раніше на слуханнях у Конгресі заявляв, що немає ніяких свідчень того, що поставлена Україні зброя опинилася б десь за межами країни.

Соцмережі задають тон: діти у клітці та президент Нагірного Карабаху в ролі ізраїльського генерала

Війна в Ізраїлі відрізняється від багатьох попередніх конфліктів тим, що, з одного боку, розділила все західне суспільство на два табори (так само, як раніше російське суспільство розколола війна в Україні), а з іншого – відбувається в епоху, коли короткі відео соцмережах за добу набирають мільйони переглядів, тому кожен мікроблогер раптом може отримати аудиторію, порівнянну зі ЗМІ, які добре перевіряють інформацію. Тому іноді виявляється достатньо лише емоційного підпису про «беззахисних жінок і дітей», щоб мільйони людей, які співчувають тому ж табору, репостнули відео, не особливо вдумуючись, що ж насправді відбувається в кадрі.

Так, наприклад, буквально за кілька годин після вторгнення ХАМАС на територію Ізраїлю малайзійський блогер Іан Майлз Чонг, популярний у вкрай правих американців, опублікував відео, на якому бойовики ХАМАСу нібито вриваються до будинку ізраїльської родини. «ХАМАС ходить від будинку до будинку, пускає під ніж людей усередині, включаючи жінок і дітей, які ховаються в підвалах. Уявіть, що це відбувається по сусідству з вами, з вашими сім’ями», – написав він. За наступних п’ять днів ролик подивилися майже 13 мільйонів разів лише на цьому акаунті. З таким самим посилом його запостив і американський комік Терренс Вільямс для своєї майже двомільйонної аудиторії, а також багато інших акаунтів по всьому світу.

Насправді на відео ми бачимо ізраїльських поліцейських, які вранці 7 жовтня брали участь в операції зі звільнення заручників, захоплених бойовиками бригади ХАМАС «Із ад-Дін аль-Кассам» у місті Офакім на півдні Ізраїлю. Про це повідомив медіахолдинг Al Jazeera, а спочатку відео було  опубліковано в ізраїльському Telegram-каналі Yediot News з підписом: «Терористи стріляють у офіцерів служби безпеки». Фотографії та відео цього ж будинку було опубліковано після звільнення заручників.

Порівняння форми людей, що оточили будинок у місті Офакім, та форми ізраїльської поліції

Також на відео видно, що озброєні люди навколо будинку одягнені у чорну форму поліції Ізраїлю. Бойовики бригади «Аль-Кассам» зазвичай носять військовий камуфляж, а на голові – характерні зелені пов’язки.

З боку антиізраїльського табору таких фейків не менше. Пакистанська TikTok-зірка Харім Шах, яка видає себе за журналістку з Лондона, і раніше була відома своїми сумнівними публікаціями. Наприклад, вона заявляла, що пакистанська крикетна команда у 2023 році програла індійській «через чорну магію», а за її скандальні відео з пакистанськими політиками батькові дівчини навіть довелося просити вибачення. Після початку війни між Ізраїлем та ХАМАС дівчина стала регулярно публікувати відео з Близького Сходу. Чимала їх частина виявилася фейками, проте саме вони охопили найбільшу аудиторію. Так, 7 жовтня Харім опублікувала пост: «Жах! Ізраїльські ВПС бомблять цілі в секторі Гази», супроводивши його роликом від травня 2023 року, тоді ж опублікованим Sky News.

Скриншоти з Х-акаунту Харім Шах

Наступного дня Харім опублікувала пост приблизно з таким самим текстом, уточнивши, що обстріли йдуть на півночі сектора Гази. Однак для ілюстрації слів блогерка використовувала відео, зняте в Алжирі й опубліковане в TikTok за тиждень до початку війни. Відео було верифіковано командою Reuters, якій вдалося знайти точку в столиці Алжиру, з якої його знята. Імовірно, на відео знято святкування перемоги футбольного клубу «Белуїздад» – його вболівальники відзначають кожну визначну подію сотнями червоних фаєрів.

Також дівчина видала  затримання азербайджанськими силовиками колишнього президента Нагірного Карабаха Бако Саакяна за захоплення бойовиками ХАМАСу ізраїльських генералів. Її не збентежили навіть нашивки у вигляді азербайджанського прапора на формі силовиків. Квітневе відео обстрілів Гази з подачі Харім Шах перетворилося на «потужний вибух» в ізраїльському Сдероті. Опубліковане у вересні відео  підпалу ізраїльських патрульних машин у селі Бурка на півночі Західного берега Харім Шах представила своїй аудиторії як свіжі новини про події поряд із сектором Гази. Обстріл Сирії у лютому 2020 року став  обстрілом аеропорту Тель-Авіва. Фейки, які публікувала Харім у Х (екс-Twitter), набирали десятки тисяч коментарів та мільйони переглядів.

Але, мабуть, найвідоміший фейк запостила Ешлі Саймон – голова вкрай правої британської партії та групи ненависті Britain First. У неї порівняно небагато підписників у Х (Twitter) – близько 55 тисяч, проте їй вдалося запустити один із найпопулярніших фейків від початку війни. 8 жовтня вона опублікувала відео з TikTok, на якому видно дітей, що сидять у клітках для курей. Закадровий голос сміється і говорить арабською. Ешлі супроводила відео підписом: «Ізраїльські діти викрадені ХАМАС і утримуються у клітках. Варварство, але чого ще чекати від дикунів». Тільки на її акаунті відео переглянули понад 2 мільйони разів, але й інші акаунти поширили це відео з аналогічним підписом різними мовами десятки тисяч разів у всіх соціальних мережах. Інші акаунти стверджували, що це палестинські діти, яких викрала та посадила до кліток ізраїльська поліція.

Насправді, це відео було опубліковано за три дні до початку війни. Аудіо на тлі цього відео популярне в арабомовному TikTok – з ним публікуються тисячі комічних відео, тобто передбачалося, що це просто кумедне відео. TikTok видалив акаунт автора – жителя Гази з нікнеймом «Пригноблений у моїй країні» – після того, як відео стало вірусним, проте потім відновив його. Зараз в його акаунті залишилася лише відеовідповідь на один із коментарів до оригінального відео. Читач запитує: «Правда, що це діти сіоністів?» На що чоловік відповідає: «Ці діти – мої родичі. Це не сіоністські діти. Це відео знято за три дні до ескалації». Однак копії цього відео продовжили поширюватися в соціальних мережах, у тому числі із зазначенням, що це відео було знято в Афганістані, Сирії чи Ємені багато років тому.

Особливо популярними серед антиізраїльських блогерів стали відео із Сирії. Коли Асад за путінської підтримки килимовими бомбардуваннями знищував цілі міста, соцмережі цього начебто не помічали, зате тепер ті самі старі сирійські відео виявилися дуже доречними. Так, наприклад, Сулейман Ахмед, який називає себе в Х (Twitter) журналістом-розслідувачем, опублікував фото трупів сирійських дітей, убитих у Гуті із застосуванням хімічної зброї. Він підписав знімок так: «Геноцид дітей у Палестині. 614 палестинських дітей убито ізраїльськими окупаційними силами». Фотографію репостнули на свої сторінки майже 20 тисяч людей, у тому числі член Конгресу США Ільхан Омар та американський баскетболіст Енес Кантер Фрідом. Пост зібрав багатомільйонну аудиторію, як і інші фейки Сулеймана Ахмеда.

Фейки з використанням фотографій із Сирії та таборів сирійських біженців поширювали на свої мільйонні аудиторії лікар із Данії Анастасія Марія Лупіс, шоумен-підприємець Маріо Науфаль, згадана вище Харім Шах і сотні інших менш популярних користувачів соціальних мереж, а також новинні акаунти. Сирійський активіст Карім Ріфаї зібрав багато прикладів фотографій та відео, які користувачі соціальних мереж використовували під виглядом світлин із сектора Гази. Завдяки синім галочкам верифікації та популярним хештегам навіть на невеликих акаунтах вони отримували мільйонні аудиторії.

Щоправда, варто зазначити, що офіційні акаунти Ізраїлю теж не особливо стежать за достовірністю своїх відео: 15 жовтня ВПС Ізраїлю опублікували аерозйомку підривів будівель із коментарем, що обстріл був на території сектора Гази. А через два дні це ж відео офіційний акаунт видав за обстріл у відповідь позицій «Хезболли» на півдні Лівану. Після того як користувачі помітили, що служба суперечить сама собі, другий пост видалили.

Серед російських блогерів теж є чимало поширювачів фейків про війну в Ізраїлі. Скажімо, Олександр Невзоров 30 жовтня опублікував відео, яке нібито зображує тіла загиблих у Палестині: вони загорнуті в савани, на яких написано імена та вказано дату смерті. Несподівано одна людина на відео починає рухатися.

Невзоров та інші блогери поширюють це відео як доказ того, що новини про загиблих у секторі Гази не відповідають дійсності. Насправді це відео було знято в Єгипті у 2013 році. На ньому зафіксовано студентську демонстрацію в університеті «Аль-Азхар» у Каїрі. У 2018-му це ж відео використали у своїй пропаганді з таким самим посиланням сирійські ЗМІ, лояльні до Башара Асада.

Відео з Дженіна, розташованого на півночі Палестинської автономії на Західному березі річки Йордан, Невзоров видав за відео з Гази, зазначивши, що люди на відео «електрику мають», а їхні скарги на відсутність зв’язку не варті уваги.

Фільм про кіноіндустрію Палестини, випущений 2017 року, Невзоров також видав за «фальсифікацію страждань палестинців».

Як і багато інших акаунтів, зйомку шестирічної давності, зроблену, ймовірно, в Сирії, він опублікував у жовтні 2023 року з підписом «Доля терориста». У різні роки це відео видавали за «кадировців» на Донбасі, азербайджанську армію, а після початку війни в Ізраїлі – за зйомку з сектора Гази.

Звісно, ті самі й багато інших фейків з каналу «Невзоров» поширювали й інші акаунти, в тому числі іншими мовами. У каналу в Telegram понад мільйон передплатників, і кожен такий пост дивляться кілька сотень тисяч людей.

Справжня Pink проти фейкового Роналду

Обидві сторони мріють залучити на свій бік зірок шоу-бізнесу, а оскільки ті не горять бажанням висловлюватися з приводу конфлікту, починають поширюватися фейки. Співачка Pіnk з літа 2023 виступає з концертним туром Summer Carnival у Європі, США та Канаді. Під час одного з танцювальних номерів артисти дістають кольорові стрічки та починають розмахувати ними. Це привернуло увагу офіційного акаунту Ізраїлю в Х (екс-Twitter), який 15 жовтня репостнув відео з концерту виконавиці зі словами вдячності співачці та зображенням прапора Ізраїлю. Спочатку відео розмістило співтовариство Creative Community for Peace – американська проізраїльська організація, стверджуючи, що на концерті використовувалися прапори Ізраїлю. Відео подивилися мільйони разів.

Співачка відреагувала на це за кілька годин. Вона заявила, що їй надходять погрози через те, що у її шоу розмахують прапорами Ізраїлю. «Це неправда. Від  початку туру я використовую прапори Пої. Багато років тому такі прапори були у народу Маорі в Новій Зеландії, і оскільки я вважаю ці прапори та маорі прекрасними, ми використовуємо їх. Я не розмахую ніякими прапорами у своєму шоу на підтримку чогось, тільки райдужним прапором», – написала Pіnk у своєму акаунті. Після цього і офіційний акаунт Ізраїлю, і організація Creative Community for Peace свої пости видалили.

У ті ж дні деякі акаунти в Х і Facebook поширили відео, в якому футболіст Кріштіану Роналду нібито підтримує дітей Палестини. На відео накладено палестинську пісню, і розібрати, що говорить Роналду на початку відео, непросто.

Насправді це відео було опубліковано у 2016 році. У ньому Роналду звертається до дітей Сирії. «Весь світ із вами. Ми думаємо про вас. Я з вами», – говорить футболіст.

Х (Твіттер): боротьба з фейками лише на словах

Лише за перші три дні після атаки у Х (Twitter) було опубліковано понад 50 мільйонів постів про конфлікт. Соцмережа заявила, що видаляє нові зареєстровані акаунти, пов’язані з ХАМАСом, і намагається перешкоджати поширенню «терористичного контенту», а також видаляє антисемітські висловлювання та сотні акаунтів, які намагаються маніпулювати громадською думкою. Компанія Meta (володіє соціальними мережами Instagram і Facebook) повідомила, що контент, який вихваляє ХАМАС, неприпустимий на її платформах. Meta зазначила, що бореться з дезінформацією за допомогою незалежних фактчекерів і знижує в рейтингу публікації, позначені ними як недостовірні.

У російських соцмереж – «ВКонтакте», «Одноклассники» і Telegram – немає політики щодо боротьби з дезінформацією, і вони не робили ніяких заяв із цього приводу. Проте Telegram 23 жовтня заблокував канали, пов’язані з ХАМАС, для користувачів версій програм App Store і Play Store. Водночас Telegram запропонував користувачам завантажити версію застосунку «без цензури» з офіційного сайту.

TELEGRAM ЗАБЛОКУВАВ КАНАЛИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ХАМАСом, І ВОДНОЧАС ЗАПРОПОНУВАВ КОРИСТУВАЧАМ ЗАВАНТАЖИТИ ВЕРСІЮ ЗАСТОСУНКУ «БЕЗ ЦЕНЗУРИ»

Обіцянки Х (Twitter) боротися із фейками допомагають слабо. Лише у незначній частині фейкових повідомлень, ідентифікованих The Insider та іншими журналістськими командами, були присутні «примітки спільноти» – додаткова інформація, яка зазвичай викриває неправду чи маніпуляцію у повідомленні. Часто навіть у цих примітках The Insider знаходив недостовірну інформацію. Іноді примітки пропадали з твітів із фейками через якийсь час. Загалом, саме цей майданчик робить найбільший внесок у поширення дезінформації, зауважив у розмові з The Insider дослідник теорій змови Майк Ротшильд:

X <нова назва Twitter – The Insider> дозволяє публікувати практично все що завгодно, щоб привернути увагу. Він стимулює поширення хибних історій та теорій змови заради рекламного прибутку. Загалом нині ця соцмережа робить величезний внесок у поширення дезінформації.

Значну частину фейків, які спостерігав The Insider у Х, публікували люди з «верифікованими» акаунтами. При цьому сам принцип такої верифікації після реформ Маска втратив сенс: якщо раніше «галочка» означала, що власник акаунту – реальна публічна людина чи компанія, то тепер купити таку «галочку» може будь-хто. Більше того, в рекомендаціях показуються переважно такі акаунти, і Х офіційно просуває їх активніше, ніж безплатні.

ЗНАЧНУ ЧАСТИНУ ФЕЙКІВ У Х (ЕКС-TWITTER) ПУБЛІКУЮТЬ ЛЮДИ ІЗ СИНІМИ «ГАЛОЧКАМИ», ЯКІ РАНІШЕ ОЗНАЧАЛИ ВЕРИФІКАЦІЮ

З тим, що такі акаунти, ймовірно, поширюють більшу частину неправдивої інформації, згоден і Шайян Сардарізаде, провідний журналіст проєкту BBC Verify. За його словами, конфлікт Ізраїлю та Палестини викликав небувалий шквал фейків. «У перші пару днів конфлікту обсяги дезінформації в X були більшими, ніж я коли-небудь бачив», – зазначає Сардарізаде.

Аналітик International Crisis Group Алессандро Аккорсі у розмові з The Insider зазначає, що ситуація із поширенням фейків у Х погіршилася. За його словами, майданчик залишається основним джерелом інформації під час ключових подій, через що фейкові та емоційно заряджені заяви поляризують користувачів:

Зміни у політиці X погіршили проблему порівняно з тим, що було раніше. По-перше, до цього призвели значні скорочення персоналу та фінансування у підрозділах, що працюють з безпекою та модерацією. Людей, які модерують контент, та інженерів, відповідальних за доопрацювання алгоритмів, замінили на системи, засновані на машинному навчанні, та «примітки спільноти», які не встигають [за публікацією фейків] і також використовуються як інструмент в інформаційній війні.

Акорсі зазначає, що пости користувачів з «галочкою» верифікації досягають набагато більшої аудиторії. При цьому вони публікують «кровожерливі зображення» і супроводжують це підписами, що викликають сильні емоції у читачів, оскільки саме такий контент призводить до найбільшої залученості, яку такі користувачі монетизують.

Аналітик наголошує, що після нововведень Ілона Маска дослідники втратили доступ до автоматичного вивантаження повідомлень із Х, і тепер навіть оцінити масштаб проблеми фейків під час поточного конфлікту стає важко. «Дуже показово, що будь-який експерт підтверджує: дезінформація б’є через край, але у нас дуже мало даних про це», – робить він висновок.

Як розпізнати фейк – деякі прийоми

Дослідники Bellingcat виділили кілька основних прийомів, які використовуються зараз для поширення фейкових фото та відео:

• використання старих фото обстрілів – як у Палестині, зокрема, в секторі Гази, так і в Сирії, Україні та інших місцях;

• використання старих матеріалів, які не є зйомками будь-яких конфліктів, – наприклад, одне з відео, яке нібито показує висадку бойовиків ХАМАС на місце проведення музичного фестивалю, насправді було зроблено в Єгипті та опубліковано у TikTok у вересні цього року; а відео дівчини, нібито спаленої на фестивалі живцем, знято у Гватемалі в 2015 році;

• поширення повністю неправдивих повідомлень – наприклад, про те, що обстріляли церкву Святого Порфирія в Газі – в офіційному акаунті представники церкви підтвердили, що вона не постраждала;

• поширення підроблених документів, наприклад, про те, що США схвалили військову допомогу Ізраїлю на $8 млрд.

Більшість фейків поширюється за допомогою світлин та відео. Для того щоб зрозуміти, чи дійсно запропоноване зображення зроблене там, де вказує джерело (наприклад, журналіст, активіст або блогер), можна спробувати знайти, чи публікувалося воно раніше. Для цього використовується технологія зворотного пошуку зображення. Найбільш корисні інструменти для цього:

• Yandex Изображения
• TinEye
• Google Lens для смартфонів (або у браузері Chrome)

Зверніть увагу: часто вам не потрібна точна дата, коли було знято зображення, але достатньо розуміння, що воно знято не раніше чи пізніше, ніж якийсь момент у часі. Наприклад, навіть якби ми не знали, що відео з дітьми у клітці опублікував їхній родич і це жартівливе відео, завдяки цій технології ми принаймні дізналися б, що відео було опубліковане раніше, ніж бойовики ХАМАС вторглися на територію Ізраїлю.

Важливо брати до уваги, що «Yandex Изображения» та Google Lens можуть насамперед запропонувати вам не те зображення, яке ви шукаєте, а подібне. Іноді це може призвести до зачіпки, як у випадку з червоними фаєрами в Алжирі, виданими за обстріл сектора Гази. Але іноді це може також відвести вас від істини.

Ті самі інструменти підходять і для пошуку оригіналу відео. Потрібно тільки вирізати з відео кілька характерних кадрів і запустити зворотний пошук.

Не завжди вдається одразу знайти оригінальне відео чи фото, особливо якщо фейк був опублікований багато разів, проте дуже часто це вдається. Більш докладний посібник із перевірки постів у інтернеті на фейковість уклали і переклали російською мовою фахівці Bellingcat.

Переважна кількість фейків про війну в Ізраїлі не набула б поширення, якби користувачі соцмереж та журналісти, перш ніж поширити інформацію, доклали хоча б мінімальних зусиль, щоб її перевірити. Найчастіше неправдива інформація поширюється не тому, що перевірити її складно, а тому, що ніхто навіть не намагається це зробити.

Дада Лінделл, для The Insider

Джерело