Св. Григорій народився в Малій Азії, в передовій поганській родині в місті Новокесарії. Коли став підростати й ходити до школи, то мав думку вибрати собі звання правника. Але несподівано довелося йому ввійти на іншу дорогу життя. Сталося це після вінчання його сестри, коли він по шлюбі відпровадив її разом з братом до міста Кесарії в Палестині, де вона мала жити зі своїм чоловіком. Прибувши до Кесарії, Григорій стрінув там славного письменника Орігена, що мав там уже свою школу. Розмова з Орігеном так захопила Григорія, що він закинув думку про завчання права і разом з братом вписався до Орігенової школи. Там він учився логіки, природної філософії й математики, слухав викладів про мораль і етику, а вкінці про богословіє. Підо впливом Орігенових розумних викладів про християнську релігію та захоплюючого прикладу християнського життя вчителя, Григорій з братом навернулися приблизно 238 року до Христової віри.

По повороті до родинної Новокесарії Григорій думав вернутися до правничого звання, але в короткім часі його висвятили на єпископа Новокесарії, хоч у тім місті було тоді всього сімнадцять християн. Єпископом був він тридцять літ. Нарід у його столиці був багатий і дуже грішний, тож Григорій забрався з великою ревністю до духовної праці над їхнім наверненням. Така його ревність сподобалася Богові і Він наділив його даром роблення чудес. Він лікував недужих, а одночасно навертав їх до Христової віри. Св. Василій оповідає про Григорія, що при всій своїй ревності був розважний, тому до нього спішили люди з довір’ям за порадою в духовних і світських справах; знання права йому тут дуже придалося. Він здержувався від гіркости й гніву в словах, говорив зовсім просто й покірно, з острахом відвертався від неправди й фальшу. Молився з великим зібранням духа й пошаною до Бога, що до Нього він промовляв. Про це довідався св. Василій від своєї бабуні св. Макрини, що походила з Новокесарії.

Оповідають, що одного разу прийшов до нього поганський жрець та просив вияснення про християнського Бога. Коли Григорій дав йому поучення про християнську релігію, жрець сказав йому, щоб на довід правдивости своїх слів переніс гору на інше місце. Григорій це зробив, і жрець навернувся. Згодом Григорій висвятив його на свого диякона.

Коли настало переслідування християн за цісаря Декія, Григорій порадив своїм вірним, щоб не наражалися добровільно на муку й смерть, але ховалися від поган. Він теж зі своїм дияконом сховався в горах. Одного разу зайшли в те місце цісарські вояки, що шукали його й його диякона, але не зробили їм нічого, бо їм здавалося, що вони бачать тільки три дерева. Коли ж один з тих поган, що сказав був владі, де перебуває Григорій, вернувся на те місце, де були вояки, то побачив Григорія й диякона на молитві. Зрозумівши, що Бог чудесним способом заслонив був своїх вірних слуг перед оком вояків, він навернувся до Христової віри.

Життєписці оповідають про Григорія, що коли надходило рокове свято якого мученика, то він на той день приготовляв, крім богослужби, також різні забави, що притягали юрби поган; таким чином погани познайомлювалися з християнами й їхньою вірою.

У 264 році відбувся в Антіохії собор, що на ньому осудили єпископи єретицьке вчення єпископа Павла з Самосати; між тими, що перші підписали ухвали собору, був Григорій і його брат Атенодор, що теж був єпископом.

Коли Григорій лежав уже на смертній постелі, то спитав, скільки ще є в місті поган. Коли йому сказали, що сімнадцять, він почав прославляти Боже Милосердя, що дозволило йому зробити стільки навернень поган до Христа. Помолившись за навернення й цих останніх та за закріплення у вірі християн, попросив Григорій приятелів, щоб не справляли йому величавого похорону, тільки зовсім простий і вбогий, бо таке було все його життя.

Своє багатотрудне життя закінчив св. Григорій Новокесарійський приблизно 270 року. Згодом його тіло мали перенести до манастиря в Калябрії, після чого поширилося почитання св. чудотворця Григорія в південній Італії й Сицилії.

“ЖИТТЯ СВЯТИХ”, Том ІV-ий, авторства Впр. о. А. Г. Труха, ЧСВВ, позволяється видавати.
Дано в Вінніпегу, Ман., 3-го лютня, 1960.
о. Б. Слобода, ЧСВВ. Протоігумен
Дозволяється друкувати.
Торонто, 26-го лютня, 1960.
+ Ізидор — Єпископ
Друкарня ОО. Василіян — Торонто, Канада.

17 листопада — святого Григорія Новокесарійського.

#святий_Григорій_Новокесарійський #святий_Григорій #Григорій_Новокесарійський #Григорій #календар #УГКЦ #Церква