11 травня, у Світлу Суботу, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відвідав парафію с. Сможе св. архистратига Михаїла на Сколівщині, де освятив наріжний камінь під будівництво нового храму.

 

Після завершення чину освячення у своєму зверненні до вірних єпископ зазначив, що в історії релігій почитання Бога, Його культ, завжди пов’язаний з призначеним на це особливим місцем. “В конкретний спосіб зустрічаємося з таким розумінням в історії вибраного Ізраїльського народу, яка стала першим етапом історії спасіння та приготуванням до Нового заповіту”, – зазначив владика Ярослав.

Зокрема в Старому Завіті згадується про те, як патріархи Авраам та Яків виокремлювали місця, на яких Бог являвся їм. “За часів Мойсея святим місцем зустрічі з Богом стала «Скинія завіту», яку спорудили за Божим велінням: «Нехай вони мені спорудять святиню, щоб я міг жити посеред них» (Вих. 25,8). Це було після того, як Господь явився Мойсею на Синайській горі. Цей храм був переносний. Він мав вигляд намету, і тому його можна було складати й переносити з одного місця на інше. Скинія завіту булла місцем, де збирався народ, а Бог промовляв до народу”, – зазначив єпископ.

У добу Ізраїльських царів Скинію Завіту було замінено будівлею Храму, спорудженого царем Соломоном у Єрусалимі на горі Сіон – 1017 р. до Р. Х. за зразком Скинії, але в значно більших розмірах. Після повернення юдеїв з Вавилонського полону вони побудували в Єрусалимі новий храм на місці першого, зруйнованого Навуходоносором. “Храм мав три частини: притвор, «святе» й «святеє святих». У ньому знаходився ковчег Завіту зі скрижалями, посудиною з манною та жезлом Арона. Храм, у якому за законом Мойсея приносилися жертви Богові, був видимим знаком перебування Бога зі своїм народом”, – розповів єпископ.

Відтак владика Ярослав пригадав вірним слова св. Августина: “Ти створив нас для Себе Господи, і неспокійне наше серце, поки не спочине в Тобі…” За словами проповідника, ця відвічна туга створіння, людини за своїм Творцем і виростала у будівництво храмів. “Людина шукала близькості з Богом. Храми будувалися з потреби святості. А святий означає інший, Бог є найперше святий, тому й інший від усього. Святість – це інший спосіб життя, абсолютно інший від людини і всього, що є звичне і ніби то нормальне для людини після гріхопадіння”, – наголосив єпископ.

Після завершення богослужіння владика Ярослав подякував о. Петрові Горічко, громаді УГКЦ села Сможе та людям доброї волі за благословенне діло – будівництво нового храму.

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

ФОТОРЕПОРТАЖ

Джерело