Шаманов проти «ратної» пропаганди

«Зустрівся з командувачами угруповань армії Росії. Спілкування справило дуже гарне враження. У країні виросла чудова плеяда командирів різних рівнів, які викликають почуття надії», – зазначив Путін на святкуванні дня Росії.

НАСПРАВДІ, все погано. «Армія сьогодні схожа на партизанський загін, який одягає себе за власний кошт та родичів», – заявив колишній командувач повітряно-десантних військ ЗС РФ Шаманов з трибуни  Держдуми.  

Він також розкритикував вище армійське керівництво, назвавши його «іншою армією, яка роздягнена і розшита»: «Простому солдату… не потрапити до ательє, де вони обшиваються. А коли б роздягли їх, ми б побачили, у чому вони ходять…».

Ще в квітні 2022 року Центр стратегічних комунікацій порушив питання: а де ж широко розрекламований пропагандою «Ратник»? У цей комплект «російського солдата майбутнього» (така його напівофіційна назва) мали входити: тепловізор, відеомодулі для стрільби з укриття, денно-нічний прицільний комплекс, кілька ножів, активні навушники, система керування, комунікатор і навіть система розпізнавання «свій-чужий». На кінець 2020 року у Москві звітували про постачання 300 тисяч (!) «ратників» у збройні сили. Водночас повідомлялось, що вже йдуть розробки «Ратника-2»: з екзоскелетом, інтерактивним шоломом, що змінює колір, залежно від обстановки.

Одним із головних «промоутерів» цієї «ратної» пропаганди був роскосмонавт Рогозін, який в листопаді 2022-го чомусь позував не в російському «екзоскелеті», а у  НАТОвському спорядженні вартістю $9,5 тисяч.

«Воєнкор» Котенок підтримав Шаманова: «Він сказав правду, але не всю. Є ще деякі полководці, яким зовсім нецікаво знати про те, що буде з людьми. Їх цікавить лише військове звання і звання Героя та скільки за це заплатять. Ми, як відомо, вже тривалий час будуємо «армію нового типу» і ось добудувалися до «партизанського загону». 

І все це, зазначимо, лунає на третій рік повномасштабного вторгнення та на другий – фактичного переведення економіки РФ на воєнні рейки. До критики «ратної» пропаганди російська державна думка вже дійшла. До критики «ватної» ще ні. Але симптоми очевидні.

Експрезидент втратив акваторію Баренцового моря

Експрезидент РФ Медведєв 12 червня запустив під гімн РФ її карту, що простягнулася «від тайги до британських морів».

НАСПРАВДІ, експерти, які переглянули ці чергові «медійно-топографічні кроки» Росії, з’ясували, що Медведєв десь втратив цілу акваторію Баренцового моря. А над нею регулярно літають вже не просто літаки-розвідники чи винищувачі, а американські стратегічні бомбардувальники. На хвилиночку, там знаходиться стратегічний для РФ Кольський півострів – місце дислокації її атомного підводного флоту і авіабази Оленья, звідки російські стратегічні бомбардувальники регулярно злітають для ударів по містах України.

Чому Медведєв не побачив акваторію Баренцового моря у своїх же стратегічних кордонах Росії? Невже про щось вже здогадується?

Росія судомно «латає» свої кримські дірки

Кольський півострів цікавий і в контексті Кримського, який Росія ледь не з 2014 року також неодноразово називала «стратегічним», «сакральним», малювала навколо нього «червоні лінії» й т.п. І що в підсумку? Видання Die Welt, шукаючи відповідь на це питання, опублікувало відповідну карту.

НАСПРАВДІ, за останній рік (і особливо в останні місяці) повідомлення про нові атаки на сили окупантів в Криму з використанням БПЛА і ракет значно почастішали. Лише цього тижня, за даними Генштабу ЗСУ, було знищено зенітно-ракетну установку С-400 під Джанкоєм та ще дві системи С-300 у районі міст Чорноморське та Євпаторія.

Цілями стають командні центри росіян, військові бази, аеродроми та бідолашний Чорноморський флот. Українські атаки в окупованому Криму мають й інші цілі. Наприклад, наприкінці травня було обстріляно поромні термінали для автомобілів та поїздів по обидва боки Керченської протоки, що відокремлює Крим від РФ. (Залізничне поромне сполучення особливо важливе для логістики окупантів, оскільки після атак у 2022 та 2023 роках Керченський міст вже малопридатний для важких залізничних перевезень).

Атаки на Крим мають три основні цілі, вважає відомий військовий експерт Мік Райан. Необхідно обмежити можливості Криму як стартового майданчика для російських ракет і БПЛА. Крім того, важливо зупинити постачання палива та боєприпасів. І послабити ЧФ, щоб, наприклад, забезпечити експорт зерна. Україні вже вдалося досягнути останнього. Після російської блокади вона спромоглася відновити свої експортні маршрути через порти Одеса, Чорноморськ та Південний, а також Дунаєм.

Фактично, Україна робить все більш складним для окупантів утримання Криму. Про це свідчить хоча б той факт, що в травні вони розмістили вісім барж на південному боці Керченського мосту. Ця «латка» має на меті захистити його і судноплавний канал та зменшити кут атаки для українських дронів.

Влітку минулого року розпочалось будівництво нової 80-кілометрової залізничної лінії, яка з’єднує Росію із залізничною мережею на ТОТ на сході та півдні України, включаючи Крим. «Так, цей маршрут значно скорочує час у дорозі від Росії до окупованого Маріуполя. Нової залізничної гілки буде достатньо для постачання навіть у разі руйнації Керченського мосту та зниження пропускної здатності поромного сполучення через Керченську протоку. Але в даний час Україна вже має у своєму розпорядженні засоби для того, щоб серйозно пошкодити цю лінію, потенційно зробивши її непридатною для використання», — вважає українська аналітична група Frontelligence Insight.

Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес назвав Кримський півострів «вирішальним театром війни. Якщо Крим впаде, це стане катастрофою для Кремля на всіх рівнях: військовому, політичному та пропагандистському». 

І нагадати про це саме у день Росії, в чию «рідну гавань», Крим нібито назавжди повернувся, особливо доречно.

Медведєв опонує Путіну з його «мехлісами»

Путін вважає «за необхідне та історично правильне рішення відзначати день Росії як символ нерозривності її тисячолітнього шляху». Прокремлівський політолог Марков заперечує: «У народі це ніхто не святкує. Просто літній вихідний із присмаком гіркоти» і наполягає, що «день Росії потрібен, але в іншу дату».

НАСПРАВДІ, нинішні росіяни дедалі більше нагадують радянських людей наприкінці існування СРСР. Тоді ЗМІ також переконували, що «все йде за планом». Але загальне відчуття можна було описати одним словом: «роздратування». Саме його вжив нещодавно відомий у вузьких колах (ще один) Медведєв. Цей депутат Московської міської думи та Z-пропагандист написав:

«Погані новини читати неприємно та важко. Тому ті, хто пишуть про проблеми на фронті чи у військовій промисловості – дратують. Ті, хто пишуть про недоліки військового та державного управління, теж дратують. Ті, хто пишуть про нашу неготовність до нинішніх подій, теж дратують. А ми самі знаємо все. Або, як варіант, у нас все гаразд, стабільно.

Іноді це все вимовляється не всупереч логіці, а навіть реаліям. Так Костянтин Симонов згадував у щоденниках, чому Керченська операція 1942 року завершилася катастрофою для Червоної Армії. Коли настрій забуксував з низки причин: від погоди до нестачі боєприпасів, Мехліс уперто гнав війська вперед, забороняв рити окопи, будувати оборонні споруди, щоб не знижувати «наступальний дух». (Лев Мехліс з січня по травень 1942 року був представником Ставки Верховного Головнокомандування на Кримському фронті. Бойовий порядок на ньому не був перебудований з наступального в оборонний; результатом цього стала Керченська катастрофа. У підсумку Мехліс був понижений у званні на дві сходинки до корпусного комісара та знятий з посади заступника наркома оборони і начальника Головного політичного управління. – Ред.)

Критика і полеміка навколо складних тем і непростих рішень, дійсно дратує багатьох. «Навіщо ви нам кажете, що війна швидко не закінчиться, тому що Захід завжди підтримуватиме Київ? Навіщо говорити, що президент США постать номінальна, а керує всім корпоративна еліта? Навіщо розповідати про проблеми з БПЛА? Ми не хочемо цього знати. Нам приємніше чути, що тупі американці не вміють воювати, ними керує самоходний дід, а солдати ЗСУ масово біжать у полон, бо ми збили всі їхні дрони».

І це, зауважу, позиція не лише звичайної людини. Так мислять і люди в кабінетах. Правда сама по собі, штука дуже важка. Читати винятково позитивні новини набагато цікавіше. Але є одне «але». Можна зачитатися. А потім відірвати очі від смартфона, і побачити, як у двір Абрамс заїжджає. Це як із хворобою. Хочеш лікуватись, знай діагноз і зроби все, щоб перемогти її», – констатує Медведєв.

День, коли Росія переможе свою хворобу і стане справжнім Днем Росії. Цілком можливо, що допоможе цьому нова Керченська операція від ЗСУ. І путінські «мехліси з чудової нової плеяди» цьому вже не завадять.

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело