1. Братська могила РОВ в Україні зростає

2. В РФ триває гра «Хто хоче стати мільйонером»

3. «Воєнкор» Романов викрив строковиків на «нулі»  

4. Територіальні реалії Путіна дорівнюють метр на два

Братська могила РОВ в Україні зростає

ТАСС поширив новину, що «в ЛНР» попрощалися із 20 невідомими російськими військовослужбовцями, яких поховали у братській могилі».

НАСПРАВДІ, багатьом іншим «визволителям України» пощастило більше. Їх хоча б упізнали, завдяки даним, що були опубліковані 5 липня «Медіазоною» та «Медузою», заснованих на записах про спадщину та некрологи в соцмережах та інших джерелах. З них можна дізнатися, що:

• До червневого «срібного» результату РОВ додалися й інші здобутки: окупанти в Україні втрачають 200–250 осіб на день.
• Дослідження оновлюється щопівроку і в динаміці виглядає так: середина 2023-го – 47 тисяч; кінець 2023-го – 75 тисяч; середина 2024 року – 120 тисяч осіб.
• Від початку року втрати РОВ зросли на 39 тисяч осіб, що вдвічі перевищує середні темпи в останній квартал 2023-го. (Тоді вони оцінювались приблизно у 120 осіб на день). Їхнє збільшення почалося з зими цього року та штурму Авдіївки, а продовжилося атаками по всій лінії фронту та спробою наступу в Харківській області. Вони вже перевищили втрати у Бахмуті та Соледарі, коли РОВ втратили приблизно 21 тисячу.
• А за підрахунками The Economist, на кожного вбитого окупанта в бою припадає приблизно три-чотири поранені російські солдати. Це означає, що до середини червня вибули від 462 000 до 728 000 російських солдатів (більше, ніж угруповання РОВ, яке зайшло в Україну 24.02.2022).

Ці цифри загалом збігаються з даними інших джерел

• Ці цифри не охоплюють українців, завербованих на ТОТ, російських солдатів, які зазнали тяжких поранень і не можуть повернутися в бій, а також тих, яких окупанти самі ж добивають.

В РФ триває контрактна гра «Хто хоче стати мільйонером»

У такій невтішній ситуації Москва не оголошує тотальну мобілізацію, а продовжує «контрактизацію». За минулий рік контракти підписали 486 тисяч осіб, говорив Путін на «прямій лінії». Медведєв минулого тижня заявив, що за ці півроку року контракти з МО РФ уклали 190 тисяч осіб. Тобто близько 1000 на день і 30 тисяч на місяць.

НАСПРАВДІ, ці цифри доводять дві речі. По-перше: за заявленої кількості поповнення – це приблизно стільки ж, стільки ж гине в Україні. По-друге:  із озвучених цифр випливає, що темпи набору падають. Це доводить постійне збільшення регіональних виплат за підписання контракту. У жебрацькому Дагестані минулого тижня одразу вп’ятеро (!) збільшили разову виплату контрактникам, які прямують на війну.

Черговий рекорд встановила і Карачаєво-Черкесія, піднявши виплату до 1,305 млн рублів. При цьому вона, Дагестан та Інгушетія – найбідніші регіони РФ. Загалом, з лютого 2022 року регіональні виплати зросли у 80 разів. Що також абсолютно не свідчить про успіхи контрактизації.

Але ця кривава гра «Хто хоче стати мільйонером» і невідповідність бравурних заяв реальному стану справ на фронті вже набридає навіть  Z-блогерам. Вони все частіше пишуть про постійну брехню у регіональних та московських доповідях. До Святослава Голікова, який заявив: «Чисельність наших сил у принципі не відповідає завданням ведення активних наступальних дій», додався Роман Альохін: «Якщо числиться у командира батальйон, то зверху для нього ставиться відповідне завдання. А те, що в батальйоні може бути менше за роту за чисельністю – командир боїться повідомити, адже брехня вже раніше була озвучена. І далі цією брехнею покривається інша, а потім наступна. В підсумку Генштаб ставить завдання, які просто не під силу виконати».

Анастасія Кашеварова задається питанням: «Чому недоліковані бійці потрапляють на передову? Усе через те саме – через ліві звіти, які приховують реальний розклад сил і кількість особового складу. Через звіти, що контрактників і добровольців прийшло більше ніж 500 тисяч… І зараз вже нове керівництво МО РФ прийшло в мильну бульбашку».

За підрахунками багатьох аналітиків, за таких обставин РОВ можуть тиснути ще близько двох місяців. А потім просто будуть вимушені зупинитися. Якщо, звісно, не перетворять на контрактників строковиків. 

«Воєнкор» Романов викрив строковиків на «нулі»  

Щодо останніх, то ціла комедія розігралась з одним із «воєнкорів» – Романовим. Він виклав відео, в якому сміливо назвав кадировський підрозділ «Ахмат» тіктокерами, які стоять за строковиками на кордоні Бєлгородської та Харківської областей. Наприкінці відео Романов каже: «Чекаємо розв’язки».

НАСПРАВДІ, вона наступила через два дні. Романов випустив новий ролик із вибаченнями, визнавши, що під тіктокерами він дійсно мав на увазі «Ахмат», але поговоривши з його командиром Алаудіновим, дізнався, «як усе влаштовано». Він сказав, що попередньо озвучена ним інформація помилкова, а «Ахмат» стоїть у Харківській області разом із строковиками на «нулі, безпосередньо на лінії зіткнення».

Раніше викладену інформацію, яку за словами Романова, надали «з інших джерел», тепер він пропонує вважати «неправдивою, за що він і вибачається». Наприкінці покаянного ролика з вуст «воєнкора» бракувало хіба що гасла «Ахмат-сила», яким зазвичай завершують подібні вибачення. 

Але у цій вже банальній для росіян історії цікаво й те, що він все ж припустився обмовки, визнавши, що «російські строковики воюють на лінії бойового зіткнення». 

Нагадаємо, ще у лютому 2022 року Путін у своєму зверненні стосовно «СВО» обіцяв, що «вона буде вестися виключно професіоналами і жодного строковика на СВО не буде». Хоча одразу ж з’явились беззаперечні факти  їхньої участі в бойових діях, які згодом визнало і МО РФ, навіть пообіцявши якесь розслідування влаштувати. І ось новий «строковий» епізод з серіалу про «ихтамнет».

Територіальні реалії Путіна дорівнюють метр на два

«Якась конкретизація в ядерній доктрині РФ може відбутися за певний час в умовах подальшої ескалації ситуації з боку противників Москви», – заявив 6 липня заступник міністра закордонних справ Росії Рябков.

НАСПРАВДІ, варто нагадати умови, за яких Москва може застосувати ядерну зброю. Вони закріплені в «Основах державної політики Російської Федерації в галузі ядерного стримування», ухвалених 2020 року.  Умов усього чотири:

• Росія отримує достовірну інформацію про старт балістичних ракет, які атакують її територію і/ або територію її союзників;
• Противник застосовує проти Росії та/або її союзників ядерну зброю або інші види зброї масового ураження;
• Противник діє проти російських критично важливих державних або військових об’єктів, що може зашкодити управлінню ядерних сил РФ;
• На Росію відбувається напад із застосуванням звичайної зброї, який ставить під загрозу саме існування держави.

Останній пункт настільки широкий, що під нього можна підвести буквально все. Отже, анонс можливих змін ядерної доктрини, який нещодавно лунав з вуст Путіна, тепер озвучує МЗС РФ. Фактично ядерний шантаж остаточно оформився як несуча конструкція російської зовнішньої політики. 

Зараз багато експертів шукає відповідь на запитання «Чи збирається Путін насправді застосувати ядерну зброю (хоча б тактичну), чи просто лякає?». Сам Путін відповідає у властивій йому манері: «Ні, але так». Захід поки що на це дивиться скептично і колективно відповідає: «Так, але ні».

Відомий аналітик і політолог з Лондонського Королівського коледжу Володимир Пастухов вважає, що «суб’єктивно Путін не збирається застосовувати ядерну зброю в будь-якій формі ні сьогодні, ні в майбутньому, тобто – просто лякає. Але об’єктивна логіка його дій у її повному і послідовному розвитку приведе його самого і Росію до фатальної точки ухвалення рішення, де вибір полягатиме в тому, або він застосовує ядерну зброю, або втрачає владу, а разом із нею, можливо, і життя».

Згідно з дослідженням «Левади-центра», кожен третій (!) росіянин вважає, що застосування ядерної зброї для удару по Україні може бути виправданим (34%). З них 10% кажуть, що використання ядерної зброї у війні з Україною «цілком виправдане», а ще 24% вказують варіант «скоріше може бути використане». У 2023-му показник цього ядерного електорату Путіна доходив 29%. Тобто за рік він виріс на 5%.

Колись у Путіна остаточно закінчиться не стільки цей електорат, скільки ядерні аргументи щодо «врахування реалій на землі». Хоча територіально вони для нього дорівнюють метр на два. Але цей стандартний розмір одиночної могили може стати «братською» для всієї путінської Росії. На жаль, вона цього  не усвідомлює, перебуваючи в бункері його ядерних марень, що й доводять такі дослідження. 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело