Російські боти в X: як змінились ворожі наративи
В умовах сучасної російсько-української війни ворог використовує найрізноманітніші засоби впливу на українську аудиторію. Одним з таких інструментів є боти.
У листопаді 2023 року ми проаналізували, як виглядали та що поширювали ворожі акаунти у соцмережі «Х» (колишній Твіттер). Детальніше із матеріалом можна ознайомитись тут: Російські боти в X. Як виглядають та що поширюють ворожі акаунти.
За останній час російські боти частково змінили тактику. Ми проаналізували що спільного й відмінного між новими й попередніми фейковими аккаунтами та які наративи вони поширюють прямо зараз.
Російські боти тоді
Щоб зрозуміти, як змінились профілі й тактика росіян, спочатку нагадаємо ознаки ботів із попереднього розслідування.
У 2023 році це були здебільшого акаунти з україномовними назвами й описом профілю, які прикидалися звичайними українцями. На початку росіяни використовували багато ботів, зареєстрованих ще у 2010-х роках, проте вже із червня-травня стали переважати більш свіжі акаунти.
Розпізнати їх було не так і важко, адже фейкороби припустились багатьох помилок. Наприклад, стать псевдокористувачів у нікнеймі й фото профілю не співпадали, описи містили дуже випадкові цитати, а у деяких у стрічці лишились попередні пости іноземними мовами.
Стать фейкових користувачів у нікнеймі й фото профілю часто не співпадали
Вони поширювали російську дезінформацію, використовуючи популярні на момент публікації хештеги. Під час українсько-польського конфлікту навколо зерна, восени 2023 року, вони також могли вдавати поляків. Проте назви профілів нерідко лишались українськими.
Що змінилось?
Навесні 2024 року боти змінили тактику. Україномовні акаунти лишились. Проте тепер вони не публікують пропагандистські пости самостійно, а роблять репост допису з іншого акаунту.
Профілі, які власне публікують брехню, підписані англомовними назвами. У підписках або попередній активності цих користувачів можна помітити контент, пов’язаний з іноземними країнами (наприклад, Індією чи державами арабського півострова).
Найчастіше це непов’язані із проросійською пропагандою профілі. Але завдяки підпискам одного акаунту нам вдалось виявити як мінімум одного бота, який користувався французькою мовою та працював за такою ж схемою.
При цьому псевдокористувачі, які видають себе за українців, репостять їх не відразу, а поступово за певний проміжок часу. У середньому за відносно недовгий період (від кількох днів до двох тижнів) такі матеріали можуть набрати до 1000 репостів з одного профіля. Один матеріал можуть поширювати зразу кілька профілів.
Також, фейкові акаунти тепер не використовують хештегів. Натомість вони відповідають на повідомлення реальних користувачів. Їхніми жертвами можуть бути проукраїнські й українські політики, волонтери, блогери.
Також ми зафіксували випадки, коли вони втручались у дискусії користувачів українського сегмента «X», коли діалог збирав багато переглядів, чи відповідали на зовсім випадкові повідомлення з англомовного сегмента.
Порівняно із 2023 роком форма подачі контенту теж дещо змінилась. Він став більш різноманітним й збільшилась доля посилань. Підписи до них часто не належать до тематики статей та виглядають як згенеровані штучним інтелектом.
За словами заступниці директора Центру протидії дезінформації Аліни Бондарчук, зміна тактики російських ботів у соцмережі «X» свідчить про їхнє прагнення стати менш помітними та ефективнішими.
«Використання популярних хештегів та однотипних постів стало легше виявляти й блокувати. Алгоритми соцмереж і незалежні дослідники навчилися розпізнавати такі дії, що, ймовірно, і змусило ботів шукати нові підходи», – говорить експертка.
За її словами, відповідаючи реальним користувачам у діалогах, боти намагаються здаватися більш справжніми. Це надає їхній діяльності більше довіри з боку інших користувачів.
Серед проаналізованих матеріалів можна знайти посилання як на реальні медіа, так і фейкові. Наприклад, декілька ботів поширили реальні слова депутата від партії «Батьківщина» Олексія Кучеренка про погані наслідки мобілізації.
Проте чимало є і посилань, що ведуть на сторінки-підробки, які тільки імітують справжні сайти.
Це давно відома шахрайська схема. Вона полягає у тому, що зловмисники розміщають свою інформацію в інтернеті на сайті із дуже схожою адресою на справжній сайт. Різниця може бути в одну чи декілька букв або цифр.
При цьому всі посилання на сайті ведуть на інтернет-сторінку справжнього ЗМІ, ще більше вводячи користувача в оману. Раніше ця схема часто використовувалась для популяризації шахрайських продажів. Наприклад, хвалили неперевірені «чудо-засоби» для схуднення.
Найчастіше такі підробки видають себе за сайт УНІАН. Раніше про те, як вони працюють, детально писав український фактчекінговий проєкт «По той бік новин».
Проте доволі гучне розкриття не змусило ботів відмовитись від поширення старих статей. Ба більше, переважна маса цих публікацій датуються саме 2023 роком. Тобто тоді, коли було проведено й опубліковано розслідування.
На конкретному прикладі коротко передамо, як виглядають ці сайти та чим відрізняються від реальних.
Наприклад, 2 липня цього року боти поширювали новину із фейкового сайту УНІАН про опалювальний сезон. За один день тільки з одного акаунта з англійською назвою псевдоукраїнські акаунти поширили цю новину аж 800 разів.
Сама стаття – страшилка про те, що влада начебто не зацікавлена у допомозі населенню, а росіяни знищать всю інфраструктуру.
Усі посилання сторінки ведуть на справжній сайт УНІАН. Більше того тут є гіперпосилання на реальну авторку видання і перелік її статей на сайті. Тільки от знайти цю публікацію серед її матеріалів за вказану дату, 1 липня 2023 року, неможливо.
Це й не дивно, адже УНІАН розміщує на своєму сайті лише власні матеріали. Стаття ж була опублікована на іншому сайті.
Якщо порівняти дві адреси, то можна помітити, що адреса справжнього сайту медіа – unian.ua, а фейкового – unian.pm. Ці дві останні літери називаються національний домен верхнього рівня і вказують на територіальну приналежність сайту.
Ua – позначає Україну, pm, як у пропагандистській статті, – автономне заморське володіння Франції острови Сан-П’єр і Мікелон.
При цьому для отримання домену власникам ботоферм не обов’язково фізично перебувати на островах в Атлантичному океані. Національний домен верхнього рівня можна купити. Саме невелика відмінність у самій назві чи домені є основною ознакою сайтів-підробок.
Фейкова адреса зверху і реальна внизу
Наприкінці літа того ж 2023 року Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України заблокувала цей та ще декілька сайтів-клонів. Як не дивно, посилання саме на ці копії медіа поширюють боти у соцмережі «X» прямо зраз.
Проте вони не копіюють адресу сайтів прямо, а використовують їхні «дзеркала», тобто відображення вмісту однієї вебадреси через іншу.
Це, за словами заступниці директора ЦПД Аліни Бондарчук, дозволяє їм бути доступними для своїх потенційних «жертв» навіть попри блокування.
Також експертка додає, що боти надають перевагу старим публікаціям, щоб ввести в оману читачів. Адже старішим публікаціям більше довіряють.
Що поширюють ворожі акаунти?
Найбільш популярними темами серед ботів є мобілізація та проблеми з теплом і електроенергією. Більшість матеріалів так чи інакше пов’язані саме із цими проблемами.
Також, можна побачити теми зростання цін і тарифів, звинувачення різних груп українців у проблемах інших. Ідею недовіри до влади й поділу на різні групи, яких звинувачують у зраді, можна побачити й у статтях, головні теми яких – тарифи чи мобілізація.
Пропагандисти стараються розсварити різні верстви українців між собою
Наприклад, у матеріалі того ж заблокованого фейкового сайту УНІАН про нібито «льодовиковий період» в Україні пропагандисти стараються переконати жителів регіонів, що Київ нібито менше потерпає від знищення інфраструктури. Адже тамтешні багатії просто не хочуть допомагати регіонам.
Є випадки, коли проросійські боти просувають конкретних українських блогерів. Так, розмову колишнього співробітника телеканалів Медведчука Василя Апасова з екснардепом Мосійчуком фейкові акаунти за день поширили 830 разів.
Хто такий Апасов, що поширює та чому йому не варто довіряти, зовсім недавно писали журналісти «Детектор медіа». Якщо коротко, то більшість тез, які озвучують його гості та він сам, співзвучні російській пропаганді.
Експертка ЦПД Аліна Бондарчук пояснює, що боти вибирають ці теми через їх актуальність серед населення.
Також, за її словами, вони легше виводять людей на емоції, посилюють розкол у суспільстві, а це саме те, чого хоче ворог.
Загалом же весь контент, який поширюють боти, доволі легко можна перевірити. Він містить майже всі ознаки дезінформації.
Емоційна манера написання, гострі теми, бажання негативно вплинути на емоції читача, відсутність посилань на авторитетні джерела – усе це ознаки того, що із матеріалом краще не взаємодіяти.
Як показує нинішній та попередній аналізи, справжні користувачі українського сегмента майже не взаємодіють з ботами у колишньому Твіттері. А блогери найчастіше просто блокують такі акаунти.