Символ віри, який усі католики читають у храмах щонеділі, є коротким викладом католицького вчення про історію спасіння. Цікаво, що слова про Церкву в Символі віри досить лаконічні. Проте вони несуть багатий зміст, а значення чотирьох рис, які описують Церкву, дуже глибоке.

«Вірую в єдину, святу, соборну й апостольську Церкву», — повторює кожен католик на більшості літургій, які відвідує у своєму житті. Це слова великої ваги – це водночас і дороговкази, залишені Богом для тих, хто шукає правдивої Церкви, і вказівки для самої Церкви, метою якої є все сильніше відображати ці знаки.

Пояснюючи чотири ознаки Церкви, відомі з «Символу віри», слід пам’ятати основний принцип, який богослови описують як різновид напруги, як «есхатологічну напругу» – Церква за своєю природою реалізує всі чотири ознаки, але може досягти їх повноти лише в майбутньому світі, після пришестя свого Спасителя, Ісуса Христа, пише pch24.pl.

На практиці це означає, що Церква є свята як за своєю природою, так і за своїм божественним походженням, але поки вона живе в цьому світі, вона ніколи не буде повністю вільною від помилкових і гріховних механізмів, а також наслідків поганої поведінки її окремих членів. Тому вона досягне повної святості після Парузії, другого приходу Ісуса Христа. Те саме стосується й інших особливостей Церкви.

Церква єдина. Ісус Христос не говорив про безліч різних спільнот, але коли він дав обітницю Петру, то сказав йому: «Ти – Петро [тобто Скеля], і на цій Скелі Я збудую Свою Церкву, і ворота пекельні її не подолають» (Мт 16, 18). Є один Бог, і тому Церква одна, побудована на одній скелі – Петрі та його наступниках. Наречена Христова може бути лише одна.

Церква свята, тому що її засновником є ​​Син Божий, і це Він вклав у неї всі засоби спасіння, це Він встановив її як шлях до спасіння і це Він зробив її спільнотою, яка освячує своїх членів. Церква походить від Бога і призначена для Бога – і Йому дане все, що досконале і святе.

Звичайно, безліч гріхів, вчинених людьми Церкви, здається, заперечує вищезазначену істину або, принаймні, декому важко її прийняти. Проте слід пам’ятати, що Бог, який судитиме грішників, які ганьблять Церкву, є також Богом, який дозволив Церкві породити тисячі чудових, святих людей, які беззастережно і героїчно люблять Бога і ближнього.

Церква вселенська, чи соборна, тобто католицька. Це означає, що вона є послана до всіх людей будь-якого віку і ні для кого не є закрита. Навпаки: метою Церкви є залучити всіх людей до Христа, відкрити шлях до спасительних стосунків з Богом. Цей знак характерним чином відповідає рисі єдності – Церква є вселенською, тому вона не ділиться на менші Церкви, а всі її місцеві та партикулярні спільноти утворюють одне вселенське тіло.

Церква апостольська. Це означає, що вона заснована на основі апостолів і що вона була створена завдяки їхньому проповідуванню, на яке їх зробив спроможними Святий Дух. Апостольську церкву також очолюють єпископи, які є наступниками учнів Христа. Крім того, Церква зобов’язана проголошувати незмінне вчення Ісуса, яке він передав наступним поколінням через своїх апостолів. Тому термін «апостольський» також показує нам правду про Церкву, яка є депозитом науки, а не її власником. Саме апостоли передали вчення Божого Сина в руки Церкви, і Церква зобов’язана берегти його на славу Божу і для добра людей усіх часів.

При більш ретельному аналізі виявляється, що часто несвідомо сказані слова визнання віри несуть у собі багатство значень і богословську глибину. Варто поглянути на цей непомітний опис і дозволити Божому натхненню відкрити нам таємницю Його спасенного плану, який Церква залишила нам для реалізації.

Джерело