У цьому випуску рубрики «Ойкономія: християнський погляд на економічне життя» розглянемо, як споживчі та інвестиційні моделі різних соціальних груп формують нерівність у викидах вуглецю і які наслідки це має для боротьби зі зміною клімату. Розглянемо результати останніх досліджень у цій галузі, висвітлені у «Звіті про кліматичну нерівність 2023», підготовленому Лабораторією світової нерівності.

Зміна клімату залишається однією з найбільш актуальних глобальних проблем нашого часу. Проте, не всі люди однаково впливають на навколишнє середовище. Однією з ключових причин цього є нерівномірні споживчі та інвестиційні моделі різних соціальних груп.

Економічні нерівності та викиди вуглецю

Дослідження показують, що споживання енергії та викиди вуглецю тісно пов’язані з рівнем доходу. Люди з вищими доходами, як правило, споживають більше енергії, що зумовлено їхнім стилем життя: великі будинки, часті подорожі, володіння автомобілями з великим об’ємом двигуна. Водночас, споживання енергії також залежить від ряду інших факторів, таких як місце проживання, доступ до альтернативних джерел енергії та культурні особливості.

Однак, важливо розуміти, що не всі споживчі товари однаково впливають на навколишнє середовище. Наприклад, заможні домогосподарства можуть більше витрачати на товари розкоші, такі як музичні інструменти або послуги, які мають меншу енергоємність порівняно з такими товарами, як паливо для автомобілів або авіаквитки. Це створює ситуацію, коли багатші споживачі мають можливість зменшити свій вплив на навколишнє середовище за рахунок зміни структури своїх витрат.

Інвестиції та їхній вплив на викиди

Не менш важливим аспектом є інвестиційні моделі. Вкладення коштів у різні активи, такі як акції компаній або нерухомість, також мають значний вплив на викиди вуглецю. Зазвичай, заможні люди мають значно більше можливостей для інвестицій, що робить їх непрямими учасниками у виробництві викидів вуглецю через компанії, в які вони інвестують. Тому нерівномірний розподіл капіталу сприяє концентрації викидів серед багатих верств населення.

Інвестиції багатих верств населення часто пов’язані з високим рівнем викидів, оскільки вони орієнтовані на отримання прибутку від компаній, які можуть бути великими забруднювачами. Це стосується не лише традиційних галузей промисловості, але й таких секторів, як будівництво та транспорт. У результаті, навіть якщо багаті споживачі зменшують свої особисті викиди, їхні інвестиції можуть компенсувати цей позитивний ефект.

Доходи, еластичність та викиди

Одним із важливих аспектів, який потрібно враховувати, є різниця між вуглецевою інтенсивністю товарів та загальним рівнем їх споживання. Дослідження показують, що з підвищенням доходу та витрат збільшуються й викиди вуглецю. Зростання доходу домогосподарства на 1% призводить до збільшення викидів парникових газів, хоча й на меншу величину.

Варто також відзначити, що еластичність витрат стосовно викидів зазвичай вища за еластичність доходів. Це пояснюється тим, що багаті домогосподарства витрачають меншу частку свого доходу на споживання. Тому менша частина додаткового доходу, який отримує багате домогосподарство, йде на споживчі товари з високим вмістом викидів. Цей ефект зникає при розгляді еластичності витрат, оскільки цей показник враховує лише фактично витрачені гроші на споживання. Зростання доходів призводить до збільшення загального рівня споживання, що, в свою чергу, підвищує викиди вуглецю через пряме споживання енергії (наприклад, використання палива для автомобілів) та непрямі викиди, спричиненні власне споживанням товарів.

Внесок кожного у викиди: нерівність у споживанні

Кожна людина робить свій вклад у викиди вуглецю, але й він є дуже нерівномірним. Верхні 10% світового рейтингу глобальних забруднювачів продукують більше 30% всіх парникових газів. Така концентрація викидів серед відносно невеликої частки населення створює значні можливості для цілеспрямованих політик зменшення викидів. Наприклад, зниження викидів на 1% серед верхніх 10% забруднювачів може мати значно більший ефект, ніж аналогічне зниження серед нижчих 90%. Це обумовлено тим, що багатші верстви населення часто мають можливість швидше адаптуватися до змін та впроваджувати нові, більш екологічні технології.

Також важливо враховувати, що значна частина викидів пов’язана з інвестиційною діяльністю, яка нерівномірно розподілена серед населення. Багаті люди часто вкладають свої кошти у підприємства з високим рівнем викидів, що додатково збільшує їхній вплив на зміну клімату. Наприклад, дослідження показують, що інвестиційні рішення верхніх 1% забруднювачів можуть складати до половини їхнього загального вуглецевого сліду.

Викиди транснаціональних компаній

Окремої уваги заслуговує питання викидів великих транснаціональних компаній. Згідно з дослідженнями, значна частина глобальних промислових викидів парникових газів пов’язана з діяльністю обмеженої кількості великих компаній. Наприклад, дослідницький проект Carbon Major виявив, що 100 компаній відповідальні за 71% глобальних промислових викидів з часів промислової революції. Важливо розуміти, що ці цифри включають абсолютно всі викиди, пов’язані з викопним паливом, видобутим цими компаніями.

Ще один підхід до оцінки впливу транснаціональних корпорацій полягає в аналізі їхніх ланцюгів постачання. У 2016 році викиди, пов’язані з ланцюгами постачання закордонних філій транснаціональних компаній, досягли близько 6 гігатонн CO2, що становить майже 20% від загального обсягу світових викидів. Зокрема, карбоновий слід компанії Coca-Cola був майже еквівалентний викидам, створюваним всім харчовим сектором Китаю, який обслуговує близько 1,3 мільярда людей. Водночас, викиди компанії Walmart перевищують викиди всього роздрібного сектору Німеччини.

Ці приклади демонструють важливу роль транснаціональних компаній у зміні клімату. Саме тому вони повинні відігравати ключову роль у переході до зеленої економіки, зокрема, шляхом запровадження екологічно чистих технологій та зниження свого вуглецевого сліду. У третьому розділі цього звіту надано рекомендації щодо запровадження податків на діяльність транснаціональних корпорацій у країнах з низьким та середнім рівнем доходів та спрямування цих коштів на фінансування кліматичних політик.

Погляд Церкви

Церковні документи часто звертають увагу на питання кліматичних змін і соціальної нерівності, і один з найвідоміших таких документів – енцикліка «Laudato si’» Папи Франциска, опублікована у 2015 році. Цей документ розглядає проблеми екології, зміни клімату та соціальної нерівності, підкреслюючи, що зміна клімату непропорційно впливає на бідні країни та вразливі громади, що ще більше посилює соціальну нерівність. Папа Франциск наголошує на тісному зв’язку між екологічною кризою та соціальною кризою, зазначаючи, що ті, хто страждає від екологічних проблем, часто є тими ж людьми, які живуть у бідності. У документі також згадується, що багаті країни несуть більшу відповідальність за екологічні проблеми через їхні споживчі та виробничі моделі. Папа закликає до глобальних дій для боротьби зі зміною клімату, включаючи зміни в енергетичній політиці, зменшення викидів та підтримку сталого розвитку.

Споживчі та інвестиційні моделі різних соціальних груп мають значний вплив на викиди вуглецю та зміну клімату. Розуміння цих впливів є важливим для розробки ефективних політик, спрямованих на зменшення нерівностей та боротьбу зі зміною клімату. Реалізація прогресивних податкових реформ та стимулювання «зелених» інвестицій можуть стати ключовими елементами у вирішенні цієї глобальної проблеми.

Джерело: Vatican News

Джерело