Хвилі дезінформації, протести, шпигуни та хакери: як Кремль дискредитує політику Німеччини і Євросоюзу
Телеканал CNN повідомив днями про замах на очільника концерну «Рейнметал» (Rheinmetall) Арміна Паппергера, який готували російські спецслужби. Концерн виробляє танки, що постачаються в Україну, і підтримує ремонтні майстерні на заході країни для введення в дію ушкодженої бронетехніки. Міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок заявила в рамках останнього липневого саміту НАТО у Вашингтоні, що повідомлення CNN вкотре підтвердило: Росія веде гібридну війну проти країн Заходу. Про це пише у своїй публікації Радіо Свобода.
«Ми, європейці, повинні якнайкраще захищатися і не повинні бути наївними», – наголосила Бербок. Що таке гібридна війна? Чи достатньо захищена Німеччина, яка знаходиться на її передньому краї, від ворожих актів Росії? Німецькі експерти, втім, заперечують наївність Заходу та застерігають від зайвої паніки, на розпалювання якої націлені операції російських спецслужб.
Боти та тролі
Берлінський університет імені братів Гумбольдт вирував праведним гнівом. Після того, як пропалестинськи налаштовані студенти влаштували заворушення у його стінах, довелося втрутитися поліції, яка записала дані понад ста учасників акції. Лише через певний час берлінська газета Tagesspiegel з’ясувала, що за протестами стояли не тільки студенти: за даними видання, сліди ведуть від організаторів прямо до пропагандистських фабрик Кремля.
Ліва платформа Red, яка позиціонується як рупор «пригноблених народів», із самого початку супроводжувала протест на факультеті соціології берлінського вишу. У соцмережі X синхронно з акціями протестувальників з’являлися відео та фото з антисемітськими гаслами і побудованими перед входом до університету барикадами зі столів та стільців. Інші ЗМІ не були проінформовані про акцію. До її висвітлення підключилися лише журналісти лівої газети Neues Deutschland та видання Berliner Zeitung, яке посол України у ФРН нещодавно розкритикував за проросійську налаштованість.
Журналісти Tagesspiegel з’ясували, що лише Red заздалегідь знав про плани демонстрантів. Його повідомлення цитувалися на сайті організатора берлінських протестів – угруповання Student Coalition. Портал Red раніше мав назву Redfish і належав відеоагентству Ruptly, що перебуває в руках російського медіахолдингу RT. Redfish був орієнтований на молоду ліву публіку, у соцмережах він мав сотні тисяч підписників. Після того, як Ruptly було внесено до санкційного списку Євросоюзу, портал був перейменований і змінив головного редактора, проте проросійської діяльності не припинив.
Організація та медійний супровід акцій протесту – одна з областей гібридної війни Росії у ФРН. Автопробіги з російськими прапорами у великих містах Німеччини 9 травня 2022 року також мали кремлівську «підкладку», з’ясували пізніше німецькі спецслужби. Через радикально праві та ліві об’єднання російські пропагандисти займалися підбурюванням громадян до демонстрацій проти заходів уряду ще під час пандемії Covid-19.
У січні міністерство закордонних справ ФРН розкрило російську кампанію дезінформації в соцмережі X. Експерти відділу стратегічної комунікації міністерства з 20 грудня по 20 січня за допомогою спеціальної програми проаналізували повідомлення в цій мережі, що належить американському мультимільярдеру Ілону Маску. Вони виявили понад 50 тисяч фейкових акаунтів німецькою мовою, з яких було запущено понад мільйон повідомлень. Найчастішим виявилося твердження, що уряд ФРН завдає шкоди власним громадянам, надаючи допомогу Україні. Через фейкові облікові записи поширювалася дезінформація про урядову коаліцію ФРН. Мета – викликати невдоволення виборців та зменшити активну підтримку України.
Аналітики вважають, що ця хвиля дезінформації проводилася в рамках так званої «кампанії двійників», яка була розкрита у 2022 році. У багатьох європейських країнах фейкові облікові записи за допомогою посилань були з’єднані з веб-сайтами, що імітували провідні ЗМІ. У такий спосіб передбачалося завоювати довіру читачів.
МЕТА – ВИКЛИКАТИ НЕВДОВОЛЕННЯ ВИБОРЦІВ ТА ЗМЕНШИТИ АКТИВНУ ПІДТРИМКУ УКРАЇНИ
Один зі співробітників відділу стратегічної комунікації МЗС ФРН, повідомляє видання Spiegel, безпосередньо після початку повномасштабної війни Росії проти України виявив тисячі скоординованих вкидань фальшивої інформації російськими дипломатами. Наприкінці минулого року він розкрив російські спроби впливу на німецькі соціальні мережі. Частота і рівень автоматичності цих спроб показують, що йдеться про технічно добре підготовленого противника. Експерт зміг пов’язати кампанію в інтернеті з російськими спецслужбами завдяки дилетантським помилкам: так, хвиля дезінформації раптово переривалася в період російських свят.
МЗС ФРН уже тривалий час спостерігає за російською активністю у соціальних мережах. Представник дипломатичного відомства підтвердив Радіо Свобода, що дезінформація стала глобальним чинником загрози: «Вона запускається тими, хто не поділяє наших цінностей, і має на меті дестабілізацію різних суспільних груп». За словами співрозмовника, десятки порталів, які видають себе за «серйозні» ЗМІ, але випускаються без вихідних даних, публікували сотні прокремлівських пропагандистських текстів.
Дискредитація політики Німеччини та Євросоюзу відбувається за кількома напрямками:
- зіставлення допомоги Україні та економічної ситуації в ЄС
- закиди у тому, що уряд ФРН не піклується про власний народ
- акцент на відсутності впливу санкцій чи збитків від них для самої Німеччини
- відмова від постачання зброї та вимога переговорів на умовах Росії
- педалювання нібито негативних наслідків можливого вступу України до ЄС
- опис безнадійності військової відсічі України
- дискредитація України через закиди у нацизмі та корупції
- поширення теорій змови та створення атмосфери страху і тривоги.
На одному порталі, який зовні справляє враження «нормального» ЗМІ, можна було побачити, наприклад, статтю під заголовком «Як українці крадуть економічний добробут Німеччини». Йдеться про «наповнення» німецьких міст українськими біженцями. У рамках кампанії було запущено сотні тисяч фейкових акаунтів у соцмережах, які публікували картки з пропагандистськими гаслами та посиланнями на сумнівні сайти. Із заголовків відразу стає зрозуміло, яку мету переслідують автори: «Німеччина загрузла в безробітті», «Навіть хліб стає товаром класу люкс», «Німці замерзли у своїх квартирах». У всіх цих статтях послідовно проводиться думка, що уряду ФРН настав час почати піклуватися про своїх громадян замість того, щоб допомагати Україні.
Петр Бистрон — німецький політик чеського походження, який виявився причетним до скандалу навколо Voice of Europe
Дослідження Spiegel спільно з порталом The Insider показали, що за всіма цими кампаніями стоїть російська спецслужба СЗР (Служба зовнішньої розвідки РФ – ред.). Завдяки її зламаним акаунтам виданням вдалося проаналізувати листування співробітників СЗР, які супроводжували «інформаційні операції». В одному документі йдеться про те, що створення «почуття страху за майбутнє дітей та наступних поколінь» у Європі має стати головною метою зусиль спецслужби. Підсвідомість європейських громадян має бути «вражена панікою та жахом» за допомогою «когнітивних атак».
Однією із пропагандистських платформ Кремля, розкритих чеськими спецслужбами, був портал Voice of Europe. Зв’язок із ним підтримували і німецькі правопопулістські політики. Voice of Europe використовувалася як інструмент впливу на кандидатів на виборах до Європарламенту, які відбулися на початку червня. Генпрокуратура Мюнхена веде розслідування щодо кандидата від «Альтернативи для Німеччини» Петра Бистрона через скандал навколо цієї платформи. Політик підозрюється у підкупі та відмиванні грошей. У берлінському офісі депутата, а також за місцем проживання було проведено великі обшуки. Бундестаг позбавив Бистрона депутатського імунітету.
Проти головного кандидата АдН на виборах до Європарламенту, Максиміліана Кра, генеральною прокуратурою Дрездена було також розпочато попереднє розслідування. Політик теж виявився пов’язаним із платформою Voice of Europe і підозрюється в отриманні грошей з Росії та Китаю. Крім того, у поширенні впливу Кремля підозрюють голову фракції АдН у парламенті землі Тюрінгія Бйорна Хеке, вже засудженого за «використання символіки антиконституційних організацій» та визнаного правим екстремістом. Бистрон, Кра та Хеке довгий час підтримували зв’язки з Росією. На одному із заходів у місті Гера в жовтні 2022 року Хеке дослівно цитував маніфест, написаний за завданням керівника адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка. У документі описується нібито катастрофічна ситуація в Німеччині та міститься заклик до повалення демократичного ладу.
Шпигуни та хакери
Раніше видання Spiegel та портал The Insider з’ясували, що співробітник депутата Бундестагу від АдН Ойгена Шмідта Володимир Сергієнко перебував у тісному контакті з офіцером ФСБ. Російськомовний депутат АдН Ойген Шмідт родом із Казахстану і переселився до Німеччини як етнічний німець. У березні 2023 року його помічник Сергієнко пропонував подати позов до Конституційного суду з метою завадити постачанню зброї Україні та просив у своєї контактної особи фінансової підтримки. Листування Сергієнка у соцмережах невідомі передали до The Insider. Лише взимку 2024 року стало відомо, що цією контактною особою був полковник ФСБ Ілля Вечтомов. Сергієнко регулярно їздив до Москви, брав участь у ток-шоу російського державного телебачення як «німецький експерт» та виступав на конференції правоекстремістського видання Compact у Німеччині. Управління внутрішніх справ сенату землі Берлін у червні позбавило Сергієнка громадянства ФРН. Відомство з охорони конституції Німеччини давно підозрює його в «діях за завданням державних російських органів на шкоду ФРН».
Із російськими спецслужбами протягом десяти років був пов’язаний колишній головний менеджер концерну Wirecard Ян Марсалек. Федеральна прокуратура розпочала попереднє розслідування за підозрою його у шпигунстві на користь Росії. Наразі Марсалек переховується від європейської юстиції у РФ. В результаті розслідування британських та австрійських спецслужб з’ясувалося, що Марсалек допомагав болгарським громадянам за завданням російських спецслужб шпигувати за журналістом-розслідувачем Христо Грозєвим, який тепер працює у виданні Spiegel. Фінансовий концерн Wirecard із головним офісом у Мюнхені зазнав банкрутства у 2020 році, після того, як стало відомо, що на його рахунках в Азії бракує 1,9 мільярда євро. Наразі ведеться безліч кримінальних та цивільних процесів у справі концерну. За угоди в Азії відповідав Ян Марсалек. Прокуратура Мюнхена веде справу проти нього за підозрою у шахрайстві. Поки що не з’ясовано роль Росії у банкрутстві концерну.
Ян Марсалек, який перебуває у розшуку, фото німецької поліції
Після початку повномасштабної війни в Україні було розкрито два російські шпигуни, які були співробітниками органів безпеки Німеччини. У Вищому суді землі Берлін нині ведеться процес щодо Карстена Лінке. Співробітника Федерального відомства контррозвідки (BND) звинувачують у державній зраді. За даними слідства, він передав російським спецслужбам надзвичайно секретну інформацію про перебіг операцій BND. Під час допитів Лінке дав зрозуміти, що мотивом його зради стало невдоволення політикою уряду ФРН. Він також симпатизував партії Альтернатива для Німеччини.
Співробітник Федерального відомства з оснащення, інформаційної техніки та користування Бундесверу (BAAINBw) Томас Х. з травня 2023 року кілька разів за власним бажанням пропонував свої послуги російським дипмісіям у ФРН. Офіцер Бундесверу звертався до російського консульства в Бонні та до посольства РФ у Берліні. Його було затримано 9 серпня 2023 року і відтоді він перебуває у слідчому ізоляторі. Відомство займається забезпеченням збройних сил ФРН матеріалами та зброєю, а також розробкою, випробуваннями та закупівлею військової техніки. Офіцер працював у його середній ланці і мав доступ до секретної інформації в галузі оборонних проєктів Бундесверу. Німецькі ЗМІ повідомляли, що офіцер діяв «через професійне незадоволення». Він перебував у званні капітана і, мабуть, був розчарований відсутністю підвищення по службі. Раніше він також шукав контакту з АдН.
У двох випадках німецькі спецслужби затримали так званих «агентів для одиничного використання» (single-use agents). У баварському місті Байройт у квітні було заарештовано двох власників російського та німецького громадянства. Один із агентів раніше брав участь у військових діях на Донбасі та був у контакті з російськими спецслужбами. Від жовтня 2023 року затриманий обмінювався з одним із її співробітників інформацією для підготовки диверсій у ФРН – терактів із застосуванням вибухівки та пожеж на військових і оборонно-промислових об’єктах. Для підготовки терактів агенти збирали інформацію про потенційні цілі, серед яких були транспортні та військові об’єкти, зокрема місця дислокації збройних сил США.
20 червня у Франкфурті-на-Майні було затримано трьох підозрюваних у шпигунстві на Росію. Хоча в машині громадян РФ, Вірменії та України було знайдено дійсні паспорти, слідчі сумніваються у їхній ідентичності. У наказі про арешт йдеться, що затримані збирали інформацію про громадянина України, який брав участь у бойових діях проти російської армії та наразі перебуває у Німеччині. Шпигуни домовилися про зустріч із українським військовим у кафе, проте той повідомив про свої підозри в поліцію. Поки що підозрювані перебувають у СІЗО, а німецькі ЗМІ гадають, з якою метою трійця хотіла зустрітися з українцем.
Підозра щодо можливості диверсії з російського боку була висловлена і після пожежі на берлінській фабриці концерну Diehl, що виробляє системи ППО Iris-T, які постачаються Україні. На початку травня один з офісних корпусів фабрики з виробництва гальванотехніки для автоіндустрії повністю вигорів після пожежі, яка виникла з невідомої причини. Усі відеоматеріали згоріли. У червні німецькі ЗМІ повідомили, що канцлер Олаф Шольц отримав інформацію від західних спецслужб про можливу російську диверсію. Видання Wall Street Journal писало у зв’язку з цим, що Росія часто вербує для таких операцій через соцмережі цивільних осіб, зокрема раніше засуджених кримінальних злочинців. Оплата здійснюється у криптовалюті. Іноді вербування відбувається через водіїв Uber.
РОСІЯ І КИТАЙ ВИКОРИСТОВУЮТЬ СПЕЦСЛУЖБИ ДЛЯ ШПИГУНСТВА І СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ОПОЗИЦІОНЕРАМИ, ЩО ЖИВУТЬ У НІМЕЧЧИНІ
Міністр внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер попередила нещодавно про те, що «іноземні держави, зокрема Росія і Китай, використовують свої спецслужби для шпигунства в Німеччині і для спостереження за опозиціонерами, що живуть тут». Фезер також вказала на небезпеку кібератак, яку становлять ці країни. І справді, на початку травня Відомство з охорони конституції ФРН спільно з міжнародними партнерами встановило джерело нещодавньої потужної кібератаки. Хакери отримали доступ до електронних скриньок центрального офісу Соціал-демократичної партії та підприємств, що працюють у галузі логістики, оборони, авіасполучення, космосу та інформаційного забезпечення. Кібератаку було здійснено групою APT28 (відомою також під назвами Sofacy, Fancy Bear, Pawn Storm або Sednit), яка входить до складу підрозділів ГРУ. Федеральне відомство з розслідування кримінальних злочинів констатувало у своїй доповіді за 2023 рік «якісне та кількісне зростання кібератак». Раніше російські хакери здійснювали напади на акаунти співробітників адміністрації канцлера та сервери Бундестагу.
Добре не забуте старе
На думку депутата Бундестагу від опозиційної партії ХДС, заступника голови Парламентського контрольного комітету та члена комітету із закордонних справ Родеріха Кізеветтера, Росія використовує увесь інструментарій гібридної війни. До нього належать шпигунство, диверсії та дезінформація, що здійснюється за завданням спецслужб та за їхньої допомоги. «Росія дуже добре володіє маніпуляціями за допомогою страху. Часто це тонкий, довгостроковий процес із заздалегідь запланованими акціями та стратегіями для довготривалого впливу на суспільство. Крім того, Росія діє шляхом державного тероризму, наприклад через організацію вбивств за кордоном», – каже Кізеветтер.
Експерт Інституту новітньої історії у Мюнхені Адріан Хенні вказує на те, що в своїй основі гібридні війни – явище не нове. В основі цієї практики лежать операції, що давно застосовуються. До них експерт зараховує пропаганду, дезінформацію, приховане фінансування, підкуп, корупцію осіб, які ухвалюють важливі рішення, диверсії, наприклад проти ліній постачання зброї в Україну, а також замахи на вбивство. Такі методи застосовувалися як під час Другої світової, і у період «холодної війни». «Звичайно, за рахунок технологічного прогресу виникла додаткова можливість у вигляді кібератак, але принципи та форми гібридного ведення війни, які ми зараз обговорюємо, – це таємні операції, що їх застосовують різні країни протягом століть», – пояснює експерт. Мета таких дій зараз – за допомогою пропаганди підірвати західну підтримку Україні та військовий опір у самій Україні, розколоти населення Європи, уповільнити постачання зброї в Україну за допомогою акцій саботажу чи зменшити можливості дезертирства з російської армії.
Будівля КДБ СРСР на Луб’янській площі в Москві за радянських років. Розвідувальні та гібридні операції планувалися там уже тоді
Родеріх Кізеветтер бачить три рівні російської гібридної війни. У короткостроковій перспективі має бути ослаблена підтримка України, цього передбачається досягти за допомогою диверсій, шпигунства та впливу на політиків шляхом підкупу. Другий рівень – тиск на суспільство, створення невпевненості у громадян та ослаблення державної критичної інфраструктури. Для цього повинні використовуватись дезінформація та диверсії на цивільних об’єктах, а також методи економічної залежності. «Росія володіє цілим арсеналом програм і штабом хакерів, які здійснюють напади на критичну інфраструктуру, підприємства та політичних діячів, щоб послабити та дискредитувати їх, створюючи також високі витрати на відбиття атак», – наголошує політик. Загалом має бути підірвано довіру громадян до держави та її функцій. Для цього застосовується маніпуляція результатами виборів і фінансова підтримка екстремістських партій.
На третьому, глобальному рівні, йдеться про руйнування світопорядку, що ґрунтується на правових нормах. Тут Росія має підтримку інших авторитарних держав, наприклад Китаю та Ірану. При цьому гібридними методами стають не лише кібератаки та диверсії, а й теракти чи масові міграційні потоки – для створення перенапруги у Євросоюзі.
ГІБРИДНА ВІЙНА ЗАЛИШИТЬСЯ І НЕ ЗНИКНЕ
«Загалом Росія, Китай, Іран та Північна Корея зацікавлені в отриманні політичної, економічної та військової інформації для операцій впливу та маніпуляції нашим суспільством, щоб досягати геополітичних цілей – руйнування правового світопорядку та створення регіональних зон впливу, в яких панує право сильного, кордони зсуваються насильницьким шляхом, а на суспільство чиниться тиск і панує державний терор», – каже Кізеветтер.
«Зараз ми переживаємо період великої трансформації, коли такі держави, як Китай та Росія, прагнуть нової розстановки глобальних сил. Це не закінчиться, навіть якщо конфлікт в Україні буде залагоджений або втратить інтенсивність. Гібридна війна залишиться і не зникне», – попереджає Адріан Хенні.
Не за кожною пожежею стоїть шпигун
Проте експерт також вказує на те, що досі ефект акцій гібридної війни був невеликим. Кількість диверсій у Євросоюзі, можливо, збільшуватиметься, що зможе призвести до негативних наслідків через психологічні ефекти. Наприклад, якщо у Польщі постійно будуть вибухати склади боєприпасів, це впливатиме на суспільні настрої. Поступово виникне тиск на уряд, який буде змушений відмовитись від допомоги Україні. Однак зараз вплив гібридної війни більш-менш піддається оцінці та протидії. «Краще не виступати із самовтілюваними пророцтвами щодо цих російських акцій», – радить Хенні.
Багато операцій, за якими ми спостерігаємо, провалилися, каже він. У тих випадках, коли вони були розкриті, виявилося, що їх проводили погано навчені люди – «карні злочинці або навіть біженці, які, умовно кажучи, за бутерброд погодилися, наприклад, стежити за постачанням зброї Україні або влаштувати аварію потяга». Експерт зазначає, що це були дрібні людці, а не офіцери спецслужб. Їх набирали частково через соцмережі, наприклад Телеграм, лише за рахунок фінансових приманок. «Не все таке професійно, як ми уявляємо. Не все так суперкласно організовано – каже Адріан Хенні. З його висновками погоджується і професорка університету Ерфурта, фахівчиня із міжнародної політики та дослідження конфліктів Софія Хоффманн, яка в інтерв’ю Süddeutsche Zeitung зазначає, що і шпигуни в Байройті не були професійними російськими агентами. У їхньому випадку йдеться про «завербованих неформальних співробітників».
Говорячи про пожежу на фабриці Diehl, Хенні застерігає, що не варто панікувати і виставляти це як величезну небезпеку. Звичайно, такі інциденти слід сприймати серйозно, але «не можна одразу бачити за кожною пожежею російські спецслужби». «У випадку із фабрикою це питання можна залишити відкритим, проте поліція говорить про технічний дефект. Тому я не робив би поспішних висновків. Навіть якби за цим стояли російські спецслужби, то ми бачимо, як погано диверсантів було поінформовано, оскільки ця фірма не виробляє та не постачає зброї для України», – наголошує експерт.
Німецький журналіст-розслідувач Томас Вайгель розповів Радіо Свобода, що у багатьох випадках «авторство» диверсій та кібератак неможливо визначити. Вайгель каже, що часто йдеться не про російські спецслужби, а про простих карних злочинців. Представник Федерального відомства боротьби з кримінальними злочинами також підтвердив, що при підозрі на диверсію політична мотивація не може бути остаточно прояснена. Беручи до уваги підвищену інтенсивність гібридної війни під час «гарячої» війни в Україні, експерт з військової тематики Вайгель радить все ж таки не перебільшувати її вплив.
Адріан Хенні нагадує, що перед Першою світовою війною в Англії виникла шпигунська паніка. Пізніше виявилося, що багато повідомлень про німецьких шпигунів були вигадані. Після отримання доступу до джерел історики також побачили, що під час холодної війни багато подій помилково сприймалися як радянські операції. Однак саме в цьому і полягає підлість такої стратегії: щонайменше за рахунок повідомлень ЗМІ досягається ефект паніки, визнає експерт.
Головне – без паніки
Очільник Відомства з охорони конституції Томас Хальдеванг восени 2023 року говорив Радіо Свобода, що обсяг та комплексність дій російських спецслужб підвищилися саме після нападу Росії на Україну. Через висилку російських агентів Кремль змушений вдаватися до альтернативних методів – кібератак чи нелегальних агентів під фальшивими іменами. Хальдеванг виходить із того, що в Німеччині можуть проводитись і великі російські диверсії.
Вхід на територію посольства Росії у Берліні
Яку кількість кримінальних дій можна зараз пов’язати з російською гібридною війною, невідомо. Федеральне відомство боротьби з кримінальними злочинами відповіло на наш запит, що така статистика не ведеться. Єдиний відомий випадок убивства, скоєного на замовлення російських держорганів, – загибель громадянина Грузії чеченського походження Зелімхана Хангошвілі у берлінському районі Тіргартен. Російський агент Вадим Красіков, який застрелив його, відбуває довічне покарання в німецькій в’язниці. Навесні 2022 року з Німеччини було вислано 40 російських дипломатів, які діяли як так звані «легальні шпигуни».
У червні міністерство внутрішніх справ ФРН заснувало «Центральний відділ для раннього розпізнання іноземної інформаційної маніпуляції». У ньому працюватимуть приблизно 20 співробітників. Представниця МВС розповіла Радіо Свобода, що досі Німеччина «успішно захищалася від гібридних загроз завдяки послідовним заходам» і постійно пристосовує їх до зміни ситуації. Проте суспільство має налаштуватися на зростання гібридних загроз, прозвучало із МВС. Аналізом та розробкою стратегій боротьби проти російських кампаній дезінформації займається спеціальна група (Task Force), заснована відразу після нападу Росії на Україну в 2022 році. У МЗС ФРН Радіо Свобода, зі свого боку, розповіли про «систему раннього попередження та реакції на інформаційну маніпуляцію і спроби іноземного впливу», яка була створена спільно з Францією та Польщею. Проте всі інтернет-платформи закликали вживати власних заходів безпеки, наголошує МЗС.
У лютому 2024 року у Федеральному відомстві з безпеки та інформаційної техніки (BSI) було розширено центр моніторингу кіберситуації. У його повноваженні – розпізнання та подолання кіберзагроз. Представник відомства розповів Радіо Свобода, що через російську агресію в Україні особливий акцент робиться на інформаційному обміні з партнерськими службами країн НАТО. Відомство навчає співробітників держорганів та підприємств застосуванню заходів кібербезпеки. Реакція та аналіз кібератак здійснюється у надзвичайному технічному центрі. На своїй сторінці відомство надає інформацію про наявні групи, які здійснюють кібератаки в інтернет-просторі Німеччини, де докладно описуються їхні області та методи дії. BSI також розробило засоби протистояння так званим діпфейк-технологіям – методам електронної інформаційної маніпуляції за допомогою штучного інтелекту.
Голоси скептиків, заперечення оптимістів
Проте Родеріх Кізеветтер вважає, що Німеччина недостатньо озброєна проти гібридної війни і майже не докладає зусиль для свого захисту, хоча перебуває в центрі російських операцій впливу. Опозиційний політик вимагає кращого оснащення спецслужб, яким, на його думку, бракує фінансів і персоналу. Нестача стратегічної комунікації в уряді, успішного запобігання кампаніям з дезінформації, а також добре навчених інформатиків та програмістів перешкоджають успішній боротьбі з російськими тролями та шпигунами. Під час ухвалення Національної безпекової стратегії уряд ФРН відмовився від принципових змін законодавства, критикує уряд депутат.
Родеріх Кізеветтер, німецький політик, депутат бундестагу (ХДС/ХСС)
Водночас він зазначає, що Росії вдалося вивести кібервійну на новий рівень. Про це свідчить складність та масовість атак, а також їхня ефективність. «Наші засоби в галузі відсічі шпигунству майже дорівнюють нулю, а санкції для його стримування застосовуються в півсили», – каже політик. Більше співробітників, більше військових та цивільних резервів, більше технічної компетенції – це те, що необхідно для адекватної відповіді на гібридні загрози Росії, вважає він.
НАШІ Засоби В ГАЛУЗІ боротьби зі ШПИГУНСТВом МАЙЖЕ ДОРІВНЮЮТЬ НУЛЮ
Кізеветтер також пропонує ввести заборону на туристичні візи для росіян, виступи пропагандистів, відключити всі портали Кремля, вислати агентів з дипломатичним статусом, які ще залишилися, закрити Російський дім та інші російські установи в Німеччині. Політик вимагає розширення правових можливостей для закриття або видалення облікових записів у соцмережах, а також заборони таких програм, як ТікТок, на службових телефонах. Серед можливих заходів – створення додатка, що попереджає про дезінформацію, та заснування нового відомства боротьби з нею, за прикладом Франції і Швеції.
Адріан Хенні вважає, що особливий закон для боротьби з гібридною війною не потрібен. Саботаж сам собою нелегальний і вже є кримінальним злочином, а спецслужби Німеччини і так можуть протидіяти російським. Проте експерт теж вбачає проблему у нестачі досвіду в німецької розвідки. Протистояння шпигунству після «холодної війни» було суттєво скорочено, тому зараз потрібні «додаткові експертиза та персонал».
Експерт скептично ставиться до заборон на протилежні думки. У західній демократії не можна запроваджувати цензуру та заборону ЗМІ, вважає Хенні. Незважаючи на рішення про боротьбу з російськими пропагандистськими ЗМІ за допомогою їхньої заборони, пропаганда все одно проривається до цільових груп, наприклад, через соцмережі. Проблема в тому, що на Заході є люди, які самі розповсюджують ці наративи. Законами проти цього боротися складно.
На думку експерта Томаса Вайгеля, необхідно покращувати медіа-освіченість громадян вже зі школи, підвищувати їхню пильність до фейкових наративів. Однак у демократичних правових державах зі свободою думок та преси протистояти масивній пропаганді буває важко вже через саму цю свободу. Із цією тезою погоджується і Родеріх Кізеветтер. На жаль, метод кампаній з дезінформації «flood the zone with shit» (дослівно «залийте цю зону лайном») так чи інакше має успіх, каже політик. Гібридна війна заснована на психологічних ефектах, і її успіх пов’язаний із мірою опірності населення та його ментальною силою. Поки що німецьке суспільство надто наївне щодо цього, вважає Кізеветтер.
Адріан Хенні зазначає, що чутливість до цієї проблеми в німецькому суспільстві вже виникла. «Якщо демократія сильна, то існує довіра до ЗМІ та державних інституцій, а також великий опір антидемократичним наративам. Сильна демократія може чинити опір по-справжньому, і зміцнення довіри до основних її принципів набагато важливіше, ніж боротьба із симптомами, як, наприклад, заборона блогів чи телеканалів», – каже Хенні. Найбільшою небезпекою буде, якщо західні держави почнуть усувати елементи демократії на підставі того, що необхідно захищатися від російської гібридної війни. У такому разі Росія повністю досягла б своєї мети, вважає він.
З цієї точки зору повчальним є приклад президентських виборів 2016 року в США, коли довго існувала думка, що російські операції у сфері пропаганди та дезінформації в соцмережах призвели до перемоги Дональда Трампа. Подальші розслідування показали, що це навряд чи стало вирішальним чинником. Обережність і відсутність паніки були б найефективнішим заходом проти російських гібридних атак, вважає експерт.
Джерело: Анна Розе, для Радіо Свобода