У Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці відсвяткували престольний празник
15 серпня 2024 року, в Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці відсвяткували престольний празник. З цієї нагоди Архиєрейську Божественну Літургію очолив Преосвященний владика Тарас Сеньків, Єпарх Стрийський, якому співслужили єпископ-помічник Преосвященний владика Богдан, духовенство катедрального храму і запрошені священнослужителі. Участь у святковому богослужінні взяли представники влади на чолі з міським головою Стрия п. Олегом Канівцем, а також численні парафіяни стрийської катедри, які зібралися, щоб молитовно відсвяткувати храмове свято.
У проповіді до присутніх владика Тарас роздумував над духовним змістом свята Успіння Пресвятої Богородиці, який за словами єпископа, дуже влучно відображений у піснеспіві свята, де Церква оспівує Богородицю називаючи її «по Різдві Діва, і по смерті жива».
Слова «по Різдві Діва», на думку владики, є немов “згустком цілої таємниці Пречистої Діви Марії, початої без гріха, таїнственно охороненої від первородного гріха. По простоті свого життя Вона була вибрана Богом, щоб стати Матір’ю і прийняти в своє лоно Боже Слово, якому дає тіло, щоб потім цілим своїм життям наслідувати Його, слухати і зберігати Боже Слово”.
“Кожне чудо довершене в житті таїнственною Божою благодаттю. Але найбільше чудо, котре довершив Господь своєю благодаттю, сталося в Назареті, коли ангел звістив Пречистій Діві Марії Божий план спасіння людства і її виняткову, неповторну роль бути Матір’ю Спасителя світу. Ми співаємо «Це покора учинила, що Ти Бога породила», а Марія, Пречиста Діва, сама каже Єлизаветі «Бо зглянувся Господь на смирення слуги своєї». Найбільшим чудом, котре Господь вчинив, було Маріїне «Нехай станеться по слову твоєму», серцем якого була послушність Богу – покора. Направду, покора найбільш властива самому Богові, бо Він приходить до жінки, до людини, просити в неї дозволу започаткувати процес відкуплення людства. Але тільки в просторі покори зустрічаються двоє: Бог і людська покора, котра відповідає на Боже прохання «Нехай станеться». Це той дороговказ для нашого життя – відповісти на Боже Слово. Смирення це є найвищий вияв нашої власної свободи. Але у смиренні виявляється багато правдивої любові до Бога”, – зазначив проповідник.
За словами владики Тараса, ключем до того, щоб Господь вчинив і в нашому житті свої чуда є вміння слухати і зберігати Боже Слово. “Довірити Йому себе, не диктувати, що, як, коли, але вміти в глибині свого серця цілковито віддати себе в словах «Нехай буде воля Твоя». Те що ми щодня промовляємо у Господній молитві – зробити це стилем життя. В цьому світі це дуже тяжко, і Пречистій Діві Марії було тяжко, коли ангел прийшов до неї з цією звісткою. Вона розуміла, що треба на вівтар Божий поставити ціле своє життя – служити Божому Слову. Але хіба в нашому житті є щось більш важливе, ніж служити Божому Слову, котре несе спасіння? В кожному місці, на кожному часі: в батьківстві, у роботі, в служінні. Служити життю. Так, треба стати рішуче проти всякого беззаконня, проти насильства, проти смерті. Але в тій боротьбі просто залишитися вірними Богу. І тоді Бог буде мати розв’язані руки. Їх розв’язала Пречиста Діва Марія своїми словами «Нехай станеться по твоєму слову». І направду, ніхто вас в цьому не переконає, поки ви самі не відважилися в своєму житті зробити такий крок. Дозволити Божій милості зробити через вашу послушність Богу у вашому житті чуда. Не такі, як ви хочете, але такі, котрі для спасіння вас, і всіх довкола вас”.
Роздумуючи над фразою «по смерті жива», владика Тарас наголосив: “Направду, сьогодні смерть стукає в наші двері дуже часто: в нашу свідомість і нашу буденність. Йде війна, і цей храм бачив багато сліз, розпуки, прощання. В 1950 році Пій XII проголосив догмат про Внебовзяття Пречистої Діви Марії, про те, що вона з душею і тілом взята до неба, перебуває в Божій славі. Це свідчить, що Бог спасає кожну людину її цілість – з душею і тілом. Ми в своїх молитвах говоримо про те, що Пречиста Діва Марія дбає про спасіння наших душ. Про тіло Господь засвідчив, що буде воскресіння всіх, воскресіння з мертвих. Цілісність людської особи і по смерті не руйнується, бо смерть це не є закінчення існування. Смерть стала порогом, через який людина входить у вічність, а у вічності часу нема. Тому, Пречиста Діва Марія є свідоцтвом того, що Бог спасає цю всю людину і що всі ми покликані до вічного життя у Бозі не просто як духовні істоти, але такими, якими ми є тут зараз. Тому я дуже не хочу у проповіді на похороні казати «прощаюся», але хочеться сказати в силі живої віри «до побачення в небі»”.
“Це є празник, який вселяє в наші серця велику надію і впевненість, розганяє смуток і страх, дає відвагу жити чесно, тому що тільки так ми можемо своїм життям відповісти Богові на Його покликання, яким Він кожного з нас покликав. Тільки так можемо дати Богові право у нашому житті робити чуда. А ми сьогодні так очікуємо чуд, Божої інтервенції. Але ця Божа інтервенція, вона, можливо, не буде ні зброєю, ні владою, ні політикою. Вона буде найбільш успішна тоді, коли змінить наші серця і зробить нас інакшими. Тому що на цю землю приходить біда не тільки тому, що Бог це допускає чи Бог це посилає, а тому, що такими є люди. Сьогодні заносимо до Пречистої Діви Марії перед її престіл і вкладаємо в її руки наші молитви за весь наш народ, за наших воїнів. Вкладаємо з молитвою про перемогу. Вкладаємо з молитвою про мир і єдність у нашому народі. А тим найбільшим чудом, буде чудо, котре Божа благодать може вчинити з нами у наших серцях. Коли перш за все, іншими добрими і Божими, як справжні діти Марії, будемо ми. Отже, просіть, і буде вам дано. Тому що Вона над нами чуває, Вона нас зрозуміє, бо Вона наша мати і її найбільше бажання, котре має, це щоби всі ми колись без смутку і без болю були разом з нею в небі”, – сказав владика Тарас завершуючи проповідь.
По завершенні Літургії, владика Тарас привітав вірних стрийської катедри з храмовим празником. Отець парох Мирон Гринишин подякував єпископам, священникам і всім присутнім за спільну молитву. Насамкінець усі спільно помолилися перемогу і мир в Україні та припинення війни, після чого відбулося благословення зілля і єпископи окропили присутніх свяченою водою.
Пресслужба Стрийської єпархії
Фото: о. Олег Ружилович