У Катедральному храмі молитовно відзначили День Незалежності України
24 серпня 2024 року, в День Незалежності України, у Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию відбулася Архиєрейська Божественна Літургія. Спільну молитву очолив Єпарх Стрийський Преосвященний владика Тарас Сеньків, якому співслужили єпископ-помічник Преосвященний владика Богдан Манишин. Участь у святковому богослужінні взяли представники влади на чолі з міським головою Стрия п. Олегом Канівцем, а також парафіяни стрийської катедри, які прийшли помолитися за нашу Батьківщину і тих, хто її захищає.
З проповіддю до присутніх звернувся Преосвященний владика Богдан, який зазначив: “Коли ми один одного сьогодні вітаємо із цим святом, власне вітання належить в першу чергу тим, котрі могли за ту незалежність добровільно віддати своє життя і продовжують віддавати. І дасть Бог, нам ніколи не забракне тих, хто вміє дарувати себе для майбутніх поколінь”.
У світлі Євангелія дня про подію, коли Ісус нагодував чотири тисячі людей, єпископ сказав: “З огляду на минуле, і слухаючи сьогодні таке дуже міцне Боже слово, можемо поєднати ті події, в яких нам потрібно зростати. Зростати в чому? Ми охоче йдемо до ламання хліба, але одиниці йдуть до хреста. Бо тих, котрі споживали хліб у пустині, було багато. А тих, які стояли під хрестом були одиниці. Одиниці, на яких тримається і буде продовжувати триматися цей світ”.
“Часи переслідувань, часи воєн дали нам свідомість того, що у нас можуть забрати все, нас можуть позбавити всього. Але в нас не можуть забрати нашої віри. І завдяки тим, які вірили в Україну, вірили в людей, вірили в кращі сторони українців ми можемо сьогодні вистояти. Дуже хочеться для нашої країни побажати свідомості. Того, що казали на початку двадцятого століття «Війни виграють священики і вчителі». Маємо вкладати в дітей, які підростають все, що ми можемо. Якщо вони захочуть скористатися нашим досвідом, можемо сказати, що ми жили недаремно. Але якщо такого не спостерігаємо, то проблема в нас самих”, – наголосив єпископ.
“Світ тримається на одиницях. І завдяки тим одиницям ми живемо… Кожне терпіння це народження чогось нового… І коли ми будемо у тій свідомості жити, що кожне добре терпіння це народження нового, буде народжуватися країна правди і любові до того, що є найдорожчим. Ми йдемо до ламання хліба, але це ламання хліба, це Боже Слово, має підкріпити нас настільки, щоб ми могли прийняти свій хрест і за той хрест, який ми маємо сьогодні, ми маємо дякувати. Казати «Господи, хрест я Тебе чекав, я Тебе шукав, я тебе приймаю. Дякую Тобі, Отче, за те, що Ти мені даєш. За те, що дав Ти мені Свого Сина».
“Тоді, коли ми будемо так приймати цей світ, коли ми дозволимо, щоб через наше терпіння народжувалося щось нове, коли ми будемо мати ту свідомість, і коли наші діти будуть це сприймати і будуть вдячні нам за це. Будьмо певні, наша незалежність буде на фундаменті Христової віри. І лише тоді ми можемо ставити тверду будову, будову нашої країни, яка побудована на Божому Слові”, – сказав владика Богдан завершуючи проповідь.
На завершення богослужіння владика Тарас привітав усіх зі святом: “Дякуємо Богу за 33 роки незалежності нашої держави. Але пам’ятаймо, що третина з них це війна, а з цієї третини, три роки – це повномасштабне вторгнення. Тому дякуємо Богові за те, що ми є. Дякуємо тим, хто нас боронить. І дякуємо Богу за тих, хто віддав своє життя, щоб ми жили. Але з іншої сторони, ця вдячність зобов’язує. Тому що ми маємо з Божої волі ласку або обов’язок сьогодні дати відповідь на ті питання, які в минулому були поставлені, але на них не було дано відповіді. Тому ця наша спільна молитва є за те, аби ми мали відвагу направду дивитися правді в очі. Ми є покликані, аби в своєму житті і своїм життям приносити зміни в сучасне і майбутнє нашого народу”.
“Хоч ми йдемо Хресною дорогою, але це є Хресна дорога очищення. Це є Хресна дорога, на якій вчимося бути однодумні разом, без роздумів, вчимося відповідальності. Якщо не завжди можемо вилікувати всі хвороби, котрі ще ранять і мордують наше суспільство, то принаймні вже маємо відвагу їх називати поіменно і усвідомлювати, що вони несуть для нашого майбутнього смертельну небезпеку і що нерідко вони, ці хвороби сучасності, стали причиною нинішніх трагічних подій. Тому, нехай Господь нам всім дасть відвагу жити в правді і згідно правди, але так само хай дасть нам відвагу мати розуміння і відчуття особистої відповідальності за себе, за свій народ і перед історією, а передусім перед Богом”.
А насамкінець, всі учасники богослужіння помолилися духовний гімн “Боже, великий, єдиний” за наших захисників та перемогу і мир в Україні.
Пресслужба Стрийської єпархії
Фото: диякон Роман Проць