Москва розгублена відсутністю інформації про Дурова

У битву за Дурова нарешті вступила важка російська «артилерія» у вигляді голови служби зовнішньої розвідки Наришкіна, міністра закордонних справ Лаврова та речника Кремля Пєскова. І в той час, як головний розвідник РФ хвилюється, що «Дуров може розкрити Заходу чутливу для Росії інформацію», Лавров переконаний в тому, що «Франція затриманням Дурова показала, що Telegram — надійний месенджер з точки зору захисту інформації».

НАСПРАВДІ, й тут не домовились. Адже Пєсков заявив, що «держслужбовці не повинні використовувати у службових цілях месенджери, бо жоден з них не є надійним з точки зору інформаційної безпеки. В тому числі й Telegram».

Раніше, нагадаємо, зачищати листування в Telegram закликала Маргарита Симоньян, а державні російські ЗМІ повідомляли, що таке доручення вже отримали чиновники.

А у самому Кремлі ще не визначилися зі ставленням до затримання Дурова. Саме тому досі немає повноцінних методичок. Генеральна лінія зрозуміла – «в Європі утискають свободу слова». Але конкретно щодо особи Дурова чіткої визначеності немає: це наш сучий син чи все ж таки ні? 

Підспівувачі режиму на кшталт Шамана закликають Дурова повернутись на Батьківщину (цікаво, як це він зробить?), бо, мовляв, «тут і дихається краще». А головний редактор журналу «Національна оборона» та завсідник соловйовських «вечорів» Ігор Коротченко вже пропонує варіант «обміну Дурова на заарештованого у нас француза Лорана Вінатьє».

Загалом в Росії відчувається розгубленість з приводу «французького бранця». Відсутність будь-якої інформації з боку Парижа дратує Москву. І вона ховає своє хвилювання за скигленням Наришкіна та заявами Лаврова і Пєскова.

Ще й Лукашенко заявив, що не засуджує французів: «Вони правильно чинять. Дуров — не Дуров. Винен — іди відповідай».

«Воєнкори» обіцяють «стерти з лиця землі» курські села

Напередодні у мережі з’явилась інформація, що росіяни керованою авіаційною бомбою знищили льодовий палац в місті Суджа Курської області. Можливо вважаючи, що в ньому розташована «база ЗСУ та іноземних найманців». Однак інші джерела стверджують, що в момент удару у закладі нікого не було.

НАСПРАВДІ, офіційно підтвердженої інформації стосовно цього немає. У тому числі й з боку ЗМІ. 27 серпня стало відомо, що ФСБ в рамках свого полювання на західних журналістів, порушила ще одну кримінальну справу. Цього разу стосовно співробітника Deutsche Welle Ніколаса Конноллі та кореспондентки українського каналу «1+1» Наталії Нагорної.

Але у будь-якому разі льодова арена в Суджі, швидше за все, приречена. Радник губернатора Курської області, Z-блогер Роман Альохін вже звернувся до жителів ОРКО «як небайдужий земляк, який багато років вивчає війну і розуміє СВО» з проханням негайно евакуюватися. Бо, мовляв, «наявність мирних жителів сковує наші збройні сили у своїх діях». Альохін попереджає, що в разі контрнаступу російської армії, «населені пункти Курщини, зайняті супротивником, з великою ймовірністю, будуть стерті з лиця землі».

Цікаво, що після обурення подібною відвертістю, Альохін згодом написав інший пост. В якому знову все підтвердив: «Правда в тому, що ми не можемо залишити на нашій землі жодного укронациста. Ви не діти і розумієте, що буде з населеними пунктами, які вони захопили».

Але правда в тому, що «спецоперація в Україні йде строго за планом», але вже чомусь з анонсом знищення населених пунктів у РФ. За досвідом «вивчення» путінських війн (у Чечні, Сирії та України), — по-іншому російська армія воювати не вміє. Що у російського генштабу на умі — у «воєнкорів» вже на язику. Звідси й постійні заклики до евакуації з цих населених пунктів.

Чому російська «Отмель» не захистила виправну колонію

У продовження Курської тематики – напередодні один з Telegram-каналів (який буцімто має свої «джерела в ЗСУ») розповів «приголомшливу історію» про те, як «зечки ВК-11 у Малій Локні Курської області надавали допомогу російським воїнам, а деякі з них відстрілювалися від українців».

«Добре б цим жінкам амністію або скорочення терміну ув’язнення», — одразу підхопила тему Z-спільнота.

НАСПРАВДІ, той самий Альохін (який через «ситуацію в Курській області» потроху став вже «Zіркою» федерального масштабу) заявив, що «приголомшливої історії про зечок» не могло бути. «Під час оборони колонії в Малій Локні не було ув’язнених, як і співробітників установи. Тобто, історії про те, що засуджені жінки допомагали нашим бійцям – це домисли або народне легендування.

Мала Локня — це міні-Брест, але за подіями, а не за подвигом. Билися хлопці з 9 полку 18 дивізії, 1009 полку і 30 полку там, як у Бресті. І билися до кінця — вийшли, коли не було БК, будівлю почав розбирати танк і горів дах із верхнім поверхом. І думаю, кожен боєць, неважливо якого батальйону і полку, відзначить героїзм, гідний звання Герой Росії, комбата 9 полку з позивним «Отмель», який не просто перебрав на себе командування зведеним загоном і грамотно керував обороною Малої Локні, а й загинув як герой у прямому стрілецькому бою 18 серпня…», — спростовує Альохін брехню інших «воєнкорів».

Загиблу російську «Отмель» навіть шкода. Такими силами «грамотно керувати обороною» і зрештою не впоратись. Може дійсно зечок не вистачило? 

Зважаючи на численні повідомлення про їхнє вербування в лави ЗС РФ, їх нестача (але вже в контексті всієї «СВО») ще стане поясненням російської поразки.

Про яких путінських «героїв» розповідатимуть у школах РФ

Не здивує, якщо «Отмель» із зечками зрештою отримає звання Героя Росії за оборону колонії та ще й потрапить до шкільної програми. Міносвіти РФ нещодавно опублікувало методичні рекомендації для вчителів суспільствознавства. Їм пропонують включати до уроків матеріали «про видатних росіян» з представників «державних діячів, воєначальників, героїв СВО».

НАСПРАВДІ, список «Наші герої» розділений на три частини — дореволюційний, радянський і сучасний періоди. Останній розділ, як зазначає «Агентство», містить 11 імен. Серед них: Володимир Жога, який у 2022 році загинув у боях за Волноваху. (У грудні 2023 року його батькові доручили поставити Путіну запитання, чи піде той на п’ятий термін).

У списку сучасних «героїв» також присутні пропагандистка Дар’я Дугіна, яка загинула в серпні 2022 року під час вибуху автомобіля в Підмосков’ї, бойовик Арсен Павлов («Моторола»), вбитий у 2016 році на Донбасі, Ольга Качура, зрадниця України, яка з 2014 року воювала на боці РФ і була вбита у 2022-му.

До цих «героїв» додалася досить різношерста купа інших «видатних росіян»: від хокеїста Овечкіна і космонавтки Терешкової до диригента Гергієва і мандрівника Конюхова. Але весь їхній «героїзм» полягає виключно у використанні в путінській «передвиборчій кампанії». 

Як бачимо, «найвидатніший росіянин сучасності» не став заморочуватись і просто наказав вважати «героями» виключно тих, хто йому до вподоби. 

Ось таке путінське «суспільствознавство». Хоча, нічого іншого від такого суспільства як російське, очікувати вже давно не варто.

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело