Що ховається за «бандитами в Курській області»

Путін у столиці Тиви Кизилі заявив, що «чинна влада України не зацікавлена у припиненні бойових дій, тому що не хоче проводити президентські вибори… а Росія ніколи не відмовлялася від мирних переговорів, але треба розібратися з бандитами в Курській області».

НАСПРАВДІ, намагання перевести «переговорне» питання в площину «небажання чинної влади в Києві» давно відоме. Москва вже неодноразово (через свої буцімто «вашингтонські джерела») озвучувала і прізвища кандидатів на посаду «нелегітимного Зеленського». Починаючи з Залужного і закінчуючи Аваковим.

Але головне в тому, що Путін у Кизилі своїм уточненням «про бандитів в Курській області» фактично допустив можливість мирних переговорів з Україною. Це серйозно відрізняється від його першої реакції на «ситуацію в Курській області. 12 серпня на нараді з членами Ради безпеки він взагалі відкинув можливість перемовин з Києвом, хоча наступ на Курську область вже тоді визнав «спробою України поліпшити переговорну позицію».

Що ж змінилося за ці дні? Ймовірно, Путін дійсно сподівався на швидке врегулювання «курської аномалії». Але все пішло не за «планом СВО».

Звісно, довіряти будь-яким словам Путіна – себе не поважати. Цілком вірогідно, що вже незабаром він знов повернеться до своїх улюблених «територіальних реалій». Але його кизильський спіч про «курських бандитів» симптоматичний. І це означає, що все, що відбувається у російському прикордонні, недаремне.

За що 10 тисяч тувинців воюють в «СВО»

Путін у Кизилі знову почав переконувати, що «розпочав СВО через постійні провокації київського режиму в Донбасі й через те, що на території України почали створювати… антиросійський анклав і вже перейшли до реального будівництва там іноземних військових баз».

НАСПРАВДІ, щодо «реального будівництва», то Путін у Тиві не відвідав місцеву визначну історичну пам’ятку – залізницю. Перший костиль в полотно якої 13 років тому урочисто забив він сам. Сьогодні залізниця має такий самий вигляд, як 13 років тому: 50 метрів рейок із нізвідки в нікуди посеред нічого…

Цікаво й те, що про «злочини київського режиму, який збирався напасти на Росію», Путін розповідав у регіоні, розташованому за 5426 км від Києва. Трохи інформації про Тиву та її столицю:

• Кизил 2020 року увійшов до списку найнебезпечніших міст — навіть не РФ, а світу. У ньому відбувається 45 вбивств на 100 тисяч населення. Для порівняння: у Південному Судані — 13, у Ємені — 9, в Афганістані — 6 вбивств на 100 тисяч населення.
• Тива посідає 83 місце у РФ за доходами населення, 75-те за доступністю житла, 80-те за банківськими вкладами, перше місце у РФ за закредитованістю населення і 6-те за простроченими кредитами.
• торік Тива раптово опинилася в лідерах з іпотечного кредитування. Очевидно, що завдяки виплатам родинам,  чиї чоловіки воювали і вже загинули в Україні. (Станом на минулий рік у Тиві (разом із Бурятією та Алтаєм) — найбільша кількість загиблих в Україні у співвідношенні до чисельності чоловічого населення). Саме через гробові виплати Тива зі свого традиційно останнього 85-го місця у РФ за доходами населення піднялась на 83-тє.

До речі, простежується й певна закономірність у поїздках Путіна: Дагестан, Кабардино-Балкарія, Північна Осетія, Чечня, Тива. Він відвідує виключно депресивні регіони, де люди найбільше підписують контракти з МО РФ. І те, що близько 10 тисяч тивинців (за словами Путіна) беруть участь у «СВО», є показником не їхнього «історичного патріотизму» (як він запевняє), а відсутності дороги у майбутнє, в яке він особисто встиркнув костиль ще 13 років тому. 

Про що свідчить арешт заступника Шойгу по «аналоговнет»

Вперше за цей час Путіна не супроводжував у цій поїздці головний герой тувинського народного епосу Шойгу (він місцевий уродженець). Пояснюється це просто – «маршала перемоги» також вирішено вивести за кордони інформаційної санітарної зони навколо Путіна. Щоб не асоціюватися з масштабними крадіжками та корупцією в МО РФ. Нещодавно запроторили до СІЗО ще одного колишнього заступника Шойгу на прізвище Попов.

НАСПРАВДІ, він цікавий тим, що відповідав за військові інновації. Тобто за ті самі «аналоговнет», з якими так носився Путін.

Схоже, що вся «диво-зброя» (включно з торпедами, що можуть викликати цунамі у берегів Великої Британії) дійсно була просто мультиками, які особисто презентував Путін. А поле для інноваційної творчості заступника Шойгу по «аналогонет» було широким. І копав він його глибоко і завзято.

А 2 серпня Слідчий комітет Росії повідомив, що проти заступника командувача Ленінградським військовим округом генерал-майора Валерія Мумінджанова порушено кримінальну справу про корупцію. За даними слідства, він, ще очолюючи департамент ресурсного забезпечення МО РФ, сприяв укладенню договорів на поставку обмундирування на 1,5 млрд рублів, за що отримав хабар на суму понад 20 млн.

Таким чином за чотири останні місяці затримано/заарештовано вже 12 осіб із верхівки «МО РФ імені Шойгу» і пов’язаних із ним структур: керівника парку «Патріот» Ахмедова, начальника «Воєнторгу» Павлова, керівника «Військово-будівельної компанії» Бєлкова, заступника начальника управління інноваційного розвитку МО Шестерова, заступника керівника департаменту МО із держоборонзамовлення Вертелецького, ексначальника департаменту ресурсного забезпечення МО Мумінджанова, екс-очільника речового управління МО Демчика, керівника управління кадрів МО Кузнєцова, заступника начальника Генштабу Шамаріна і трьох заступників міністра оборони: Іванова, Булгакова і Попова.

Тобто де-факто в МО РФ діяло організоване злочинне угруповання. І усіх його членів Путін протягом тривалого часу особисто знав, призначав, нагороджував, підвищував. Зважаючи на один з улюблених наративів диктатора, виходить, що не тільки Захід і Україна, а і його власні генерали «надурили з другою армією світу». Хоча, з іншого боку, вони небезпідставно вважали, що дурнику й мультиків вистачить.

Як працює путінський шкільний «трансформатор»

І наостанок про відкритий урок, який Путін дав 2 вересня тивінським школярам. Наговорив він там багато чого різного і дивного. Але цікава його історія про «трансгендерів». У Кизилі він запитав у школярки (яка займається боксом), чи дивилася вона Олімпійські ігри (і це при тому, що росТБ їх не транслювало) і як вона ставиться до того, що на ринг там виходили трансгендери.

«Людина, яка оголосила себе жінкою, нокаутувала справжню жінку і зламала їй ніс. Це несправедливо, нісенітниця, маячня. Вони просто цілковито вбивають жіночий спорт. Адже будь-який чоловік може просто оголосити себе жінкою і виступити в будь-якому виді спорту», – брехав школярам Путін.

НАСПРАВДІ, розповідь Путіна тувинським школярам про трансгендерів заснована на відомому фейку держпропаганди. На Олімпіаді в Парижі жоден трансгендер не брав участі, а алжирська боксерка Іман Хеліф (на яку натякав Путін), від народження була жінкою.

Цю тему активно просувала кремлівська міжнародна федерація боксу (її очільник Кремльов). А сам Путін дедалі частіше говорить про трансгендерів, яких він називає «трансформерами». Ресурс «Можем объяснить» нагадав:

• вперше він використав це слово ще в червні 2019 року;
• про шкоду від них у жіночому спорті Путін говорив у грудні 2021-го;
• про трансгендерність узагалі та розмитість гендерних ролей на Заході – у листопаді та жовтні того ж року;
• у листопаді 2022 року він знову згадував про «трансформерів або трансформаторів;
• у червні 2023 року в Росії набув чинності закон, який істотно ускладнює процедуру гендерного переходу, раніше була розширена заборона на так звану ЛГБТ-пропаганду. 

Отже, як бачимо, болить Путіну це питання. ЛГБТ-правозахисник Ігор Кочетков пояснює: «Для Путіна це продумана комунікаційна стратегія. Неосвічені люди якось звикли до того, що геї – це вже не так страшно, а трансгендери – це щось зовсім страшне, – нове опудало, яке вони намагаються виставляти. Це такий жупел: «дивіться, чому ми воюємо з Україною, щоб у Донбасі не було гендерно-нейтральних туалетів».

З огляду на те, що 2 вересня 2024 року на святі першого дзвоника в Кемеровому вже з’явився 1-Z клас (нехай і за власною ініціативою його керівниці), путінський дитячий комунікаційно-стратегічний «трансформатор»  працює. Але яким буде останній дзвоник для тих, хто цього дня пішов у Росії у свої перші «Z-класи», страшно уявити.

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело