Яворівське ДПІ інформує
Правом на податкову знижку за 2023 рік фізична особа може скористатись до кінця поточного року
Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує, що фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним, податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначений пунктом 166.3 статті 166 ПКУ.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Фізичні особи – платники податку мають право на податкову знижку за 2023 рік виключно до кінця 2024 року.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Яворівській ДПІ
Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує.
Днями за участі старшого державного інспектора Яворівської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області Наталії Британ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання податкового законодавства».
Під час сеансу фахівець відповідала на різні питання платників, що стосуються основних новацій податкового законодавства у 2024 році, а саме особливості застосування РРО/ПРРО, про можливість реалізувати своє право на податкову знижку та про сплату громадянами земельного податку та податку на нерухомість.
Наталія Британ звернула увагу на те, що актуальним і важливим сьогодні є питання легалізації найманої праці. Лише офіційне працевлаштування та отримання легальної заробітної плати гарантує працівникам державний соціальний захист.
Крім того, фахівець поінформувала платників, що за допомогою Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/) та мобільного застосунку «Моя податкова» можна переглядати особисті дані, отримати довідку про доходи, інформацію з реєстрів, сплачувати податки, надавати звітність тощо.
Усі громадяни отримали кваліфіковані відповіді на свої запитання.
Електронні сервіси ДПС
Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє.
Одним з пріоритетних напрямків роботи ДПС в умовах воєнного стану є надання максимальної кількості адміністративних послуг у форматах, зручних для платників.
Сучасний сервіс Електронний кабінет створений для забезпечення спілкування платників з податковою службою в електронному вигляді.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС (https://tax.gov.ua/).
Нагадуємо, що увійти до приватної частини Електронного кабінету користувач може після проходження електронної ідентифікації:
– з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;
– через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID);
– за допомогою Дія Підпису;
– за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Сервіси для фізичних осіб об’єднані в окремому меню приватної частини Електронного кабінету – «ЕК для громадян».
За допомогою Е-кабінету платники можуть отримувати низку податкових послуг в режимі онлайн, зокрема:
– подати Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР для проведення реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр);
– подати Заяву на внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР;
– направити запит на отримання та отримати відомості про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.
Зазначені податкові послуги також доступні фізичним особам в безкоштовному мобільному застосунку від ДПС – «Моя податкова», який можна завантажити в App Store або Google Play.
Документи, що надсилаються для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру в електронній формі, оформлюються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних довірчих послуг, електронного документообігу, надання публічних (електронних публічних) послуг.
Правила, порядок та строки розгляду контролюючими органами документів, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для документів, поданих у паперовій формі.
Також звертаємо увагу, що платники мають змогу скористатися послугою «єМалятко» та зареєструвати дитину в Державному реєстрі під час державної реєстрації народження. А послуга «ІD-14» дозволяє отримати паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм вперше особі у віці з 14 до 18 років з одночасною реєстрацією у Державному реєстрі.
Тож пропонуємо користуватися онлайн сервісами ДПС та переконатись в зручності отримання податкових послуг в електронному вигляді.
Перебування об’єктів нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності: хто є платником податку?
Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб регулюється п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ, а саме.
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Тренінг з платниками податків
Днями в Яворівській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Львівській області проведено тренінг для платників податків щодо подання податкової декларації про майновий стан та доходи та іншої звітності за допомогою сервісу «Електронний кабінет».
Під час тренінгу, платників податків ознайомлено з безкоштовними електронними сервісами податкової служби, а особлива увага приділяється Електронному кабінету. Податківці прокоментували, що за допомогою цього сервісу авторизовані платники можуть зареєструвати програмний РРО, подати та переглянути подану звітність, отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом, переглянути податкові повідомлення – рішення на сплату майнових податків та іншу податкову інформацію.
Крім того, фахівці податкової служби акцентували увагу платників податків на необхідність дотримання працедавцями норм трудового законодавства, що передбачає не тільки сплату податків, але й надання найманим працівникам соціальних гарантій.
Чи можна змінити групу платника єдиного податку протягом року
Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує, що ФОП на спрощеній системі оподаткування може змінити групу платника єдиного податку за умови, що він відповідає критеріям обраної групи, у підприємця не має податкової заборгованості та не перевищено ліміт річного доходу.
Для переходу на іншу групу потрібно подати до ДПС заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з відміткою про зміну групи та ставки податку.
Заяву необхідно подати не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу у такі терміни:
– із 1 січня — заяву потрібно подати до 16 грудня;
– із 1 квітня — до 16 березня;
– із 1 липня — до 15 червня;
– із 1 жовтня — до 15 вересня.
Заяву можна подати в електронному вигляді або роздрукувати та подати до податкової служби у паперовому вигляді.
Як здійснити перехід із загальної системи оподаткування на 3 групу (5%)?
Перейти можна з початку наступного кварталу. Для цього, за 15 календарних днів до початку наступного кварталу, потрібно подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з відміткою про перехід.
Перехід новоствореного ФОП із загальної системи на єдиний податок.
Якщо під час реєстрації ФОП, ви не поставили відмітку про обрання спрощеної системи у реєстраційній формі, потрібно окремо подати заяву про перехід на спрощену систему.
Заява подається у наступні строки:
– для переходу на першу-другу групу єдиного податку заява подається до кінця місяця в якому відбулася реєстрація ФОП. На єдиний податок переведуть з першого числа наступного місяця;
– для переходу на третю групу 5% заяву потрібно подати протягом 10 днів із дати реєстрації. На єдиний податок переведуть з дати державної реєстрації.
Про зміни до порядку повідомлення органів ДПС про прийняття працівника на роботу
Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє, що Кабінетом Міністрів України постановою від 23 серпня 2024 року № 967 (далі – Постанова № 967) внесено зміни до постанови Кабінет Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» (із змінами).
Пунктом 2 Постанови № 967 передбачено, що вона набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 25 квітня 2024 року № 3680-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників».
Щодо застосування класичних і програмних РРО
Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням РРО або програмних РРО, що під час торгівлі підакцизними товарами необхідно дотримуватися вимог п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).
Згідно з вимогами п. 11 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або програмні РРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Звертаємо увагу, що наразі діють коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), запроваджені Законом України від 19.10.2022 № 2697-IX «Про Митний тариф України».
Відповідальність за порушення вимог Закону №265, у тому числі, але не виключно, передбачена:
– п. 7 ст. 17 Закону №265 – триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Крім того, за рахунок забезпечення суб’єктами господарювання вимог п. 11 ст. 3 Закону №265 ДПС розраховує частки для зарахування до відповідного бюджету місцевого самоврядування акцизного податку з роздрібного продажу окремих підакцизних товарів на основі даних РРО та/або програмних РРО про загальну вартість та обсяг операцій з роздрібної торгівлі окремих підакцизних товарів за відповідний період.
Щодо порядку сплати платежів з використанням єдиного рахунку
Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує, що Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №321 (зі змінами).
Для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, в Казначействі на ім’я ДПС відкривається єдиний рахунок за субрахунком відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого Мінфіном.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Повідомлення про використання або відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет. Платник податків має право повідомити про використання або відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
Інформація про реквізити єдиного рахунку розміщується на офіційному веб-порталі ДПС, Казначейства, Єдиному державному веб-порталі електронних послуг “Портал Дія”, а також є доступною платнику в електронному кабінеті у день його включення до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Якщо на єдиний рахунок надійшли кошти від юридичної чи фізичної особи, яка не є платником, включеним до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, або від платника, якого ДПС не може ідентифікувати з інформації про рух коштів на єдиному рахунку, такі кошти повертаються ДПС або уповноваженим територіальним органом ДПС на рахунок у банку, небанківському надавачу платіжних послуг, через який здійснено таке зарахування. Зазначені кошти не вважаються зарахованими на єдиний рахунок та не підлягають відображенню в єдиній картці платника.
У разі відмови від використання єдиного рахунку таке використання припиняється з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.
Яким чином здійснюється скасування реєстрації РРО, що знаходяться на територіях, які тимчасово окуповані або на яких ведуться бойові дії?
Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), розроблений відповідно до ст. 7 Закону № 265 та затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 547, Порядок № 547), встановлює процедури реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації РРО.
Пунктом 1 глави 4 розд. ІІ Порядку № 547 встановлено, що реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, визначених, зокрема, підпунктами 1 та 13 п. 1 глави 4 розд. ІІ Порядку № 547, коли:
суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4 до Порядку № 547);
щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.
Згідно з п. 2 глави 4 розд. ІІ Порядку № 547 скасування реєстрації РРО на підставі, визначеній п.п. 1 п. 1 глави 4 розд. ІІ Порядку № 547, здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, а на підставі, визначеній п.п. 13 п. 1 глави 4 розд. ІІ Порядку № 547, – за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.
Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадку, передбаченому п.п. 13 п. 1 глави 4 розд. ІІ Порядку № 547, може прийняти рішення про скасування реєстрації РРО лише за наявності в контролюючому органі повідомлення про об’єкти оподаткування, або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – повідомлення), що подане суб’єктом господарювання відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ, згідно з яким господарська одиниця, на яку зареєстровано РРО, обліковується в контролюючому органі як об’єкт оподаткування, що закритий або не експлуатується.
Враховуючи зазначене, для скасування реєстрації РРО, що знаходяться на територіях, які тимчасово окуповані, або на яких ведуться бойові дії, керуючись положеннями розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, та положеннями глави 4 розд. ІІ Порядку № 547 необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку як платника податків повідомлення за формою № 20-ОПП та/або заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО.
Зазначені документи можуть бути подані в паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Пунктом 3 глави 4 розд. ІІ Порядку № 547 встановлено, що перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО) з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.
Отже, у разі скасування реєстрації РРО за рішенням контролюючого органу, прийнятого на підставі отриманого від суб’єкта господарювання повідомлення № 20-ОПП з інформацією про об’єкти господарювання, які закриті або не експлуатуються, процедура розпломбування РРО в ЦСО проводиться за можливості.
Відомості щодо зареєстрованих/скасованих РРО, об’єктів оподаткування та контролюючі органи, у яких суб’єкт господарювання перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, відображаються у приватній частині Електронного кабінету.
Скасування реєстрації РРО передбачає одночасне скасування книги обліку розрахункових операцій, що зареєстрована на такий РРО у порядку, визначеному главою 3 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 547.
Національна стратегія доходів – підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури у суспільстві
Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує, що Національна стратегія дохоів (далі – НСД) – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.
Акцентуємо увагу на основних аспектах НСД та заходах ДПС із її впровадження.
Так, зокрема метою запровадження регулярного вивчення оцінки якості надання послуг та виявлення проблемних питань, що виникають у діяльності ДПС, шляхом опитування платників податків, оприлюднення його результатів та публічне звітування про вжиті заходи, а також підтримання зворотного зв’язку із зацікавленими сторонами щодо удосконалення процесів адміністрування є:
– зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості й ефективності процедур управління;
– вирішення проблемних питань, що впливають на рівень довіри до податкових органів, та побудова партнерських відносин платників податків і держави, що сприятиме:
▪ підвищенню рівня доброчесності працівників ДПС та довіри платників податків до діяльності ДПС;
▪ підвищенню загального рівня податкової культури платників податків;
▪ підвищенню рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, у тому числі за категоріями уваги;
▪ збільшенню рівня податкових надходжень, у тому числі за рахунок добровільної сплати;
▪ удосконаленню та розширенню податкових сервісів і послуг, що надаються податковим органом.