«Коли у світ приходить маленька дитина, вона народжується з затиснутими кулаками, немовби хотіла здобути весь світ. Але коли людина відходить з цього світу, її руки не є затиснуті – вони розслаблені. Все, що ми зберемо тут, на цій землі, своїми силами та Божою ласкою, те перенесемо в інший вимір – життя після смерті». Про це сказав о. Павло Іванець в одній зі своїх наук у рамках листопадових днів духовної віднови для братів-семінаристів, які тривали у стінах Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата з 8 по 10 листопада.

Основною темою реколекцій, над якою розважав реколектант із майбутніми душпастирями, стали сім дарів Святого Духа. Про це пише інформаційний центр формаційного закладу.

Читайте більше – «Ми є носіями дарів Святого Духа», — о. Павло Іванець до семінаристів ІФДС на початку листопадових реколекцій

Під час другої науки о. Павло продовжив розгляд теми семи дарів Святого Духа, зосередившись, зокрема, на мудрості та розумі. Він підкреслив, що розум, дарований Богом, допомагає людині відкривати своє серце для глибшого пізнання Творця та укріплює її духовну основу.

«Ми не можемо сидіти та чекати, коли хтось прийде і скаже: “Іди розвивай свій дар”, – наголосив отець й додав: – Ми повинні самостійно працювати, щоб ці дари розвивати».

Дар мудрості, як зазначив реколектант, є особливо цінним, бо навчає людину розрізняти, що є дійсно корисним, а що потрібно усувати зі свого життя. Ці дари Святого Духа дані людині для того, щоб вона не тільки користувалася ними, але й ділилася з іншими, несучи Божу благодать у світ.

Під час третьої науки о. Павло розглянув три наступні дари Святого Духа: раду, кріпость та знання. Говорячи про раду, реколектант наголосив на важливості допомоги одне одному в різних життєвих випробовуваннях, а також про те, що ми не повинні соромитись просити поради у когось попри нашу гординю.

До того ж о. Павло додав, що рада як дар Святого Духа не може бути без довіри до Бога. Душпастир навів приклад Авраама, який, довірившись Богові, ладен був принести свого єдиного сина в жертву.

Розповідаючи про кріпость, о. Павло влучно порівняв її з мужністю наших Захисників, які віддають своє життя через любов до сім’ї, до Батьківщини, рідних, близьких та друзів. Він підмітив, що кріпость не може бути лише фізичною, це є дарунок Божий, який ми мусимо розвивати. «Наша духовна мужність – це дар, який допомагає нам бути витривалими в буденних викликах, випробуваннях та допомагає нам сприймати з вдячністю не тільки похвалу, а й критику», – зазначив священнослужитель.

Наприкінці третьої науки реколектант вказав на те, що дар знання для братів-семінаристів є особливо цінним, адже «ми навчаємось, щоб мати змогу гідно та правдиво трактувати слово Боже».

У четвертій науці о. Павло продовжив свої роздуми щодо останніх двох дарів Святого Духа: побожності та страху Божого.

«Побожність – це Божий дар, який ми повинні правильно реалізовувати у власних вчинках, оскільки всі наші дії, які ми виконуємо, мають бути справжнім відображенням нашого внутрішнього та зовнішнього стану, а не лише показовістю задля людського ока», – підкреслив о. Павло Іванець.

Далі о. Павло розповів про Страх Божий, а також про те, які є великі відмінності з людським страхом:

«Страх Божий і страх людський є радикально протилежними, тому що людський страх завжди сковує та робить людину невільною, проте страх Божий дарує нам шлях подолання людського рабства, а також спонукає ставитися до Бога з особливим трепетом у своєму серці», – наголосив реколектант.

Крім того, проповідник підкреслив важливу роль, що відіграє страх Божий у нашій щоденній молитві:

«Кожна молитва є нашою зустріччю з Богом, у якій ми словесно звертаємося до Нього. Саме тому завдяки страхові Божому наше серце наповнюється боязню за будь-яких умов не порушити цієї присяги Богові під час діалогу з Ним», – розповів о. Павло.

У неділю, 10 листопада, у своїй завершальній п’ятій науці під час недільної Божественної Літургії, о. Павло роздумував над євангельським оповіданням про смерть та воскресіння юнака.

Продовжуючи тематику дарів, отець-реколектант мовив, що Бог довірив людству управління світом, але часто людина губиться та розчаровується. Однак Бог не перестає прощати й дає дари, які людина розвиває, ще отримує плоди Святого Духа.

Підсумовуючи реколекції, душпастир заохотив просити Бога, щоб дари Святого Духа, які ми отримуємо через Святі Тайни, стали джерелом нашої освячуючої ласки. «Щоб наші старання, бажання і вправляння в Божих чеснотах приносили нам плоди, а з тих плодів користали інші для добра та слави Божої!» – побажав на завершення реколектант.

Після Святої Літургії духівник семінарії о. Роман Кандрач, від імені отців ректорату та семінарійної братії подякував реколектанту за проведення глибоких духовних наук.

На завершення о. Павло поблагословив всіх присутніх свяченою водою, а в семінарійному храмі лунало Многоліття для отця-реколектанта.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело

Друк / PDF