На початку повномасштабної війни я не розмірковував, чи я волонтер, чи представник влади. Моєю головною метою було зрозуміти, що робити далі. Я не бачив чіткої межі між суспільством і державою, адже нас об’єднувала спільна мета – перемога.
Сьогодні, коли минуло майже три роки, маємо не лише підтримувати спільну справу, а й працювати над зміцненням державних інституцій, формувати довіру в суспільстві та між державою і людьми.
Наголосив на цьому під час панельної дискусії «Партнерство між державою і волонтерами» у межах форуму «Міжнародний день волонтера. Єдність! Стійкість! Сила!».
