У пʼятницю, 6 грудня, Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у межах архіпастирського візиту до Старого Лисця, що на Прикарпатті, опісля Архієрейської Божественної Літургії відвідав столітню садибу, а віднедавна — музей ієромонаха Миколи Волосянка.

Екскурсію стінами підпільної святині Патріарху провели місцеві мешканці, які були ініціаторами та фундаторами облагородження будинку, де сьогодні розташований музей пам’яті.

Як пригадують мешканці Старого Лисця, у цій обителі світлої памʼяті о. Микола Волосянко провадив підпільні богослужіння, вінчав молодят, хрестив дітей, сповідав та причащав вірян з усієї області. За це й зазнав переслідувань з боку радянської влади, був засуджений до семи з половиною років тюрми суворого режиму. Та ці випробування не зламали його віри, відваги та любові до Бога. Опинившись на волі, отець Микола доклався до збереження та відродження Української Греко-Католицької Церкви. 

У 1965 році о. Микола став монахом Згромадження Редемптористів Найсвятішого Ізбавителя, ЗНІ, і провадив молитовні місії по всій Україні, викладав у підпільній семінарії. П’ять років тому ієромонах відійшов у вічність, залишивши про себе добру пам’ять. Відтак мешканці Старого Лисця вирішили відремонтувати його садибу і створити там музей.

«Пам’ять про героїв нашої підпільної Церкви потрібно зберігати по краплинах. Бо коли ми сьогодні розказуємо за кордоном, навіть церковним достойникам, про те, як наша Церква жила у підпіллі, то на це часто реагують так, ніби ми розповідаємо їм казку. Ніхто не вірить, що так справді колись могло бути. А це власне історія, яка написана кров’ю нашого народу. Сьогодні воно інколи виглядає так гарно й “романтично”, а тоді за те все треба було заплатити здоров’ям та життям», — промовив Блаженніший Святослав.

Пригадаємо, що відкриття музею відбулося 10 листопада. Його освятив Владика Йосафат Говера, Екзарх Луцький.

Ініціатори створення музею додають, що люди хочуть, щоб садиба стала не просто музеєм, а дієвим центром роботи з дітьми. Саме тому дана будівля є не просто історичною пам’яткою, але й місцем зустрічі з Богом — тут проводитимуть біблійні читання, реколекції, розважання та різноманітні акції з дітьми. У подальших планах — створення садиби святого Миколая.

Довідково: 

Народився о. Микола Волосянко 14 вересня 1930 році у селі Старий Лисець, Івано-Франківська області.

Вступив до підпільного монастиря у 1961 році, будучи єпархіальним священником. Священниче рукоположення отримав 8 жовтня 1957 року із рук блаженного Миколая Чарнецького, ЗНІ. У 1965 році склав вічні обіти у Згромадженні Найсвятішого Ізбавителя.

Протягом всього підпілля працював садівником, кочегаром та двірником, а у вільний час душпастирював як підпільний священник. У 1970-1973 рр. перебував у в’язниці в Товмачику та в Чернівцях. Причиною ув’язнення було перевезення релігійної літератури з Польщі, куди отець їздив до свого рідного брата Івана.

З 1990 року перебував на пенсії. Почав служити в селах Росільна та Іваниківка на Рогатинщині. Опісля служив у різних монастирях редемптористів: Львів, Стрий, Тернопіль, Вінниця, Новояворівськ, Івано-Франківськ. З кінця 2002 року постійним місцем проживання й служіння став монастир св. Герарда у Кохавині. Тут о. Микола був духівником новичків та служив у парафіяльному храмі.

Помер о. Микола 23 березня 2019 року у Львові в монастирі сестер милосердя, які опікувались ним в часі його хвороби.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело