Москва приховує кількість зниклих безвісти окупантів 

Щонайменше 48 тисяч росіян, які брали участь у війні проти України, зникли безвісти. Таку цифру озвучила заступниця міністра оборони РФ Цивільова (до речі, племінниця Путіна). За її словами, щоб знайти та впізнати цих людей, у родичів «абсолютно безкоштовно» беруть ДНК.

НАСПРАВДІ, цікава не лише озвучена цифра, але й те, як її намагалися приховати. Відповідну заяву Цивільова зробила під час круглого столу у Держдумі, який пройшов ще 26 листопада. Про захід відзвітувало й МО РФ, проте відеозапис заходу не з’явився ані на сайті Держдуми, ані на ресурсах військового відомства. 

Втім, уривок відео все ж таки потрапив в інтернет, зокрема діалог Цивільової з головою комітету Держдуми з оборони Картаполовим, який попросив її не поширювати «чутливу» інформацію: «Я переконливо прошу, ви цими цифрами ніде не фігуруйте. Це така, закрита інформація, досить чутлива. І ось коли будемо документи складати підсумкові, теж щоб ці цифри ніде не плавали». 

Отож, приховати «чутливу інформацію» у Москві вже не зможуть. Як і той факт, що російські регіони масово закуповують засоби для впізнання тіл загиблих учасників війни проти України. Із січня до середини листопада поточного року на це було виділено загалом 182,9 млн рублів, що майже вдвічі більше порівняно з 2023 роком.

Російські регіони вже не «тягнуть» контрактне «м’ясо»

4 грудня Путін заявив, що ВВП РФ за січень-жовтень 2024 року зріс на 4,1%. Головним досягненням російської економіки за останні 2-3 роки диктатор оголосив її структурну зміну.

Щоправда, реальною структурною зміною в економіці РФ є її фактичний перехід на військові рейки. Проте мілітаризація не приносить доходів. А от видатки зростають невпинно. Ще влітку Путін збільшив федеральний «бонус» за підписання контракту більш ніж удвічі – зі 195 до 400 тисяч рублів. Крім того, як відомо, в кожному регіоні є свої доплати, які значно перевищують федеральні. 

Цей атракціон небаченої щедрості мав би стимулювати поповнення «гарматного м’яса». Але НАСПРАВДІ – ні. Російське військо зіткнулося з різким скороченням темпів вербування на війну контрактників і «добровольців». У середньому, в третьому кварталі поточного року вдавалося залучати близько 700 нових контрактників на день. Таку цифру на основі статистики федерального бюджету РФ називає Яніс Клюге, науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки. І це майже на третину нижче від результату другого кварталу, коли, за розрахунками Клюге, контракти уклали 92,9 тисячі добровольців, тобто близько 1020 осіб на день.

Якщо виходити з оцінок НАТО, приплив нових російських солдатів також перестав покривати втрати на фронті: у листопаді вони досягли рекордних від початку війни 1500 осіб на день, з яких 300 – вбито. У вересні, за підрахунками Міноборони Британії, середньодобові втрати російської армії на війні в Україні становили 1271 людину вбитими і пораненими. На той момент це було максимальним значенням від початку вторгнення. Попередній рекорд було зафіксовано в травні 2024 року, коли російська армія наступала на Харків і втрачала по 1262 людини на добу.

До того ж регіональні виплати будуть зменшуватись, адже брати кошти немає звідки. Так, бюджети окремих регіонів на 2025 рік вже ухвалили з дефіцитом. У Ленінградській області дефіцит склав понад 23 млрд, у республіці Марій Ел – 3,135 млрд, у Свердловській області – 45,3 млрд. У Татарстані ухвалили трирічний бюджет із загальним дефіцитом у 38,9 млрд, а в Тюменської – у 41,2 млрд рублів.

Так що Путін може скільки завгодно розповідати про «зростання економіки», але це брехня, яка стане наочною вже в наступному році. І позначиться в тому числі (або насамперед) на наборі «контрактників».

Вашингтон відповів Москві її мовою

Нещодавно так званий православний олігарх Малофєєв заявив, що Кремль «пошле нафіг» представника Трампа з питань України Кіта Келлога з його мирним планом. «Келлог приїжджає в Москву зі своїм планом, ми візьмемо його і скажемо, щоб він пішов нафіг, тому що нам нічого з цього не подобається. Ось і всі переговори. Щоб переговори були конструктивними, ми повинні говорити не про майбутнє України, а про майбутнє Європи і світу», – сказав Малофєєв, чию заяву потім активно цитували західні ЗМІ.

НАСПРАВДІ, в етері Fox News на ці слова відреагував особисто Кіт Келлог, який запропонував Малофєєву «краще залізти назад у свою коробку і зрозуміти президента Трампа, тому що, очевидно, ти точно не розумієш США».

До такої відповіді у Москві явно були не готові, про що свідчить відсутність будь-якої реакції як від Малофєєва, так і офіційних осіб. 

Вочевидь, у Кремлі не очікували, що фірмове хамство його офіційних та неофіційних речників раптом перестане справляти враження на американських адресатів. І тут напружитись треба не лише Малофєєву, а й, наприклад, Захаровій, яка 4 грудня розпатякувала про те, що «яструбами американців назвати складно, вони якісь напівдохлі кури». 

І мова не лише про Келлога. Варто пригадати, як різко Дональд Трамп відреагував на заклики Росії «відійти від долара», адресовані країнам-членам БРІКС. Не виключено, що до 20 січня Москва буде підіймати ставки та блефувати, зокрема, на рівні риторики, сподіваючись вплинути на нову адміністрацію у Вашингтоні. І якщо розрахунок не справдиться, то Малофєєва, Захарову і їм подібних хамів в коробку посадить сам Кремль.

До речі, ще трохи про Малофєєва. Торік прокурор окружного суду в Нью-Йорку Пол Гардеф ухвалив рішення конфіскувати у Малофєєва $5,4 млн з його рахунку в банку США. Як зазначає Reuters, це перше подібне рішення суду відтоді, як 2022 року американський Мін’юст створив спеціальну групу KleptoCapture, що відстежує дотримання санкцій проти Росії і може накладати тимчасовий арешт на активи росіян.

З огляду на те, що наприкінці 2022 року президент Джо Байден підписав закон, за яким Мін’юст США зможе передати частину конфіскованих російських активів Держдепартаменту, саме судове рішення по Малофєєву відкрило шлях для використання конфіскованих коштів для відновлення України після російського вторгнення. 

Кремль дозволив своїм спецслужбам «трохи здичавіти»

І наостанок про круглу дату: 10 років тому на складах боєприпасів у чеському селі Врбетіце пролунала друга серія вибухів – після першої, що трапилася 16 жовтня 2014-го, внаслідок якої загинуло двоє співробітників компанії Imex Group.

Після тривалого розслідування уряд Чехії оприлюднив інформацію про підозрюваних у скоєнні цього злочину – співробітників в/ч 29155 ГРУ (ГУ Генштабу РФ). Впевненість Праги в їхній причетності до вибухів стала причиною висилки одразу 18 російських дипломатів із Праги, які були ідентифіковані як співробітники спецслужб, зокрема ГРУ і СЗР.

Влада Чехії оголосила в розшук двох росіян, які перебували в країні з 11 по 16 жовтня 2014 року. Павел Земан, тодішній генпрокурор Чехії, оприлюднив копії двох паспортів – Руслана Табарова (таджицький паспорт) і Ніколая Попи (молдавський паспорт). 

НАСПРАВДІ, зовнішність на фотографіях збігалася зі знімками на документах, опублікованих британськими спецслужбами після отруєння Сєргєя Скрипаля та його доньки Юлії в Солсбері 2018 року. Але у Великій Британії вони, як відомо, використовували паспорти на імена Олександра Пєтрова і Руслана Боширова. Надалі було встановлено справжні імена цих агентів: Анатолій Чєпіга та Алєксандр Мішкін.

З того часу пройшло вже десять років і за цей час диверсійна діяльність Росії на Заході набула ознак системності. Лише за останній рік росіяни активізували свою підривну діяльність у Європі – від кібератак до вбивств з очевидною метою створити хаос і атмосферу страху.

У березні злочинці, яких найняла російська військова розвідка, підпалили склади, що належали Україні, в Лейтоні, на сході Лондона. Москву також звинуватили в серії підпалів по всій Європі – від польських торгових центрів до німецької фабрики. У липні Вашингтон і Берлін оголосили про розкриття російської змови з метою вбивства генерального директора збройового конгломерату Rheinmetall Арміна Паппергера.

А як нещодавно попередив британський міністр кабінету міністрів Пет Макфадден, Росія розширила свою кампанію кібератак. І хоча деякі з них, по суті, є операціями зі збору розвідданих, проте все частіше їхня мета – підривна діяльність. Наприклад, атаки на залізниці Чехії цього року або регулярні хвилі неправдивих повідомлень про закладені бомби. Останні стали причиною нещодавніх контрольованих вибухів у Глазго, на вокзалі Лондона, поруч із посольством США та в аеропорті Гатвік британської столиці.

За словами директора MI6 сера Річарда Мура, «схоже, що в середині минулого року Кремль ухвалив рішення дозволити своїм спецслужбам трохи здичавіти».

Подібні диверсії і кампанії кібер- і проксі-атак спрямовані не тільки на досягнення звичайних цілей Москви – внести розкол і деморалізацію, а й донести до європейців відчуття того, що тривала підтримка України негативно позначається саме на їхньому житті та безпеці. 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело