Авторка – Олена Чуранова

У сучасному світі соцмережі – не тільки майданчик для обміну інформації, отримання новин, але й поле битви за наші думки та переконання. Для українців це не метафоричне порівняння, а реальна загроза, адже росіяни активно використовують ці платформи для поширення дезінформації та маніпуляцій. Окрім ворожих країн існують й інші актори, які створюють небезпечний контент, на який легко натрапити в щоденній стрічці. 

Цей путівник, створений на основі рекомендацій StopFake, допоможе вам уникати пасток дезінформації, захистити себе та зробити соцмережі більш безпечним простором для всіх.

Використовуйте свої емоції як інструмент перевірки інформації

Як це не звучить, але в першу чергу ми пропонуємо використовувати не цифрові інструменти перевірки, а ваш емоційний інтелект для виявлення фейків, маніпуляцій, небезпечних дописів у соцмережах. Тим більше, ця порада ґрунтується і на наукових дослідженнях. У 2021 році дослідники побачили, що люди з високим рівнем емоційного інтелекту мають вищі показники визначення недостовірної інформації, яка поширюється Facebook.  

Отже, звертайте увагу на свої емоційні реакції під час перегляду новинної стрічки в соцмережах. Якщо емоції позитивні, це може свідчити про те, що ця інформація відповідає вашим інтересам, цінностям. Якщо ж емоції негативні, це може вказувати на маніпулятивність або неправдивість. Творці фейків насамперед орієнтуються на сильні емоції, адже вони вимикають наше критичне мислення й спонукають швидше натиснути кнопку «Поділитися!».

Якщо відчуваєте сильні емоції, запитайте себе:

• Які саме емоції я відчуваю?
• Чому ця інформація викликає в мене такі емоції?
• Чи містить ця інформація факти, чи тільки емоційні тригери і заклики?
• Чи можу я підтвердити цю інформації іншими джерелами?

Більше інформації про емоційні загрози в матеріалі  «Лідія Смола: Емоційні заголовки – як отруйні гриби: яскраві, але небезпечні».

Штучний інтелект: не довіряйте всьому, що ви бачите на власні очі

Фактчекери StopFakе неодноразово звертали увагу на те, до яких загроз призведе розвиток технологій на основі штучного інтелекту в інформаційній сфері. Звісно, ШІ полегшує життя, допомагає науковцям, виконує за людей рутинні завдання, але в той же час він полегшив роботу і пропагандистам. Створити фейк ніколи не було так легко, як зараз. І ці фейки орієнтовані на те, чому ми звикли безумовно довіряти – на наші органи чуття, на наші очі. Технології удосконалюються, мовні системи розвиваються щохвилини, тож розпізнати фейки, згенеровані ШІ, стає дедалі складніше. Тому, на жаль, нам доведеться звикати до того, що не все, що ми бачимо, варте довіри.

StopFake вже писав про інструменти і способи перевірки ШІ-фейків. Окрім інструментів, звертайте увагу на контекст, у якому поширюються зображення та відео, джерела, що їх використовують, а також на деталі, фон зображення, які можуть видавати штучність і підробку.

Остерігайтесь шахраїв – гаманці тепер крадуть онлайн

Крім росіян та інших ворожих країн в соцмережах залишаються і стають активними ті самі шахраї. Вони так само відстежують неуважних громадян,  які не подбали про безпеку своїх гаманців, а тепер полюють на ваші особисті дані. Іноді вони маскуються під ваших знайомих і просять проголосувати за сина на фотоконкурсі (перехід за таким посиланням може призвести до крадіжки конфіденційної інформації), або ж просять допомогти фінансово від імені ваших друзів, зламавши їхні сторінки в соцмережах.

Щодня в соцмережах з’являються десятки повідомлень про начебто «фінансову допомогу», яка «миттєво» надійде на ваш гаманець. Насправді ж це надання доступу злодію до ваших фінансових даних та ресурсів.

StopFake вже надавав детальну інструкцію, як убезпечити себе від онлайн-шахраїв. Розказуйте про це рідним і друзям, щоб не потрапити на гачок лиходіїв, і не переходьте за сумнівними посиланнями, де хтось просить ввести номер картки та її CV-код. 

Не ведіться на ботів і тролів

За допомогою того самого ШІ росіянам стає легше генерувати тисячі коментарів і надсилати їх під публікації українців, щоб впливати на наші емоції й рішення. Слід пам’ятати, що армія ботів і тролів не зникла, а лише зростає в геометричній прогресії завдяки сучасним технологіям. 

Хто такі тролі? Це користувачі, які залишають провокативні коментарі, щоб викликати емоції та сварки. Вони намагаються спровокувати реакцію інших, часто ігноруючи факти і використовуючи агресивний тон.

Як розпізнати троля?

• Постійно публікує суперечливі пости, меми чи відео з гучними заголовками.
• Повторює одне й те саме, щоб викликати реакцію.
• Ігнорує факти, навіть якщо йому на них вказують.
• Пише з агресією та принижує інших.

Що робити з тролями?

• Ігнорувати тролів.
• Блокувати їх.
• Скаржитися на них у службу підтримки соцмереж.

Боти – це автоматизовані програми, які імітують реальних людей. Вони поширюють необхідну інформацію, штучно збільшують популярність сторінок або просувають певні наративи.

Як розпізнати бота?

• Дата створення акаунту. Боти часто з’являються під конкретні події.
• Ім’я та фото профілю. У ботів часто випадкові набори букв і цифр у назві, а фото може бути вкраденим або взагалі відсутнім.
• Активність. Боти постять дуже багато за короткий час – наприклад, десятки чи сотні постів на годину.
• Посилання. Перевіряйте, які сайти вони поширюють, чи це достовірні джерела.
• Повторювані коментарі. Якщо коментар виглядає підозріло, пошукайте його текст у мережі – можливо, його копіювали інші боти.

Завжди пам’ятайте про першоджерело

Безліч фейків та маніпуляцій виникають через вирвані з контексту цитати, перебільшення чи свідоме спотворення фактів. Тому важливо навчитися знаходити та аналізувати оригінальне джерело будь-якої публікації, що виглядає сумнівною.

StopFake вже писав і про інструменти на основі ШІ, які можуть в цьому допомогти, і про правила пошуку за допомогою Google. Під час перевірки джерел також завжди звертайте увагу на посилання, яке використовується у новині, чи дійсно воно веде на першоджерело, чи є першоджерело відомим і авторитетним, не довіряйте анонімним сторінкам, блогам, сайтам із сумнівними джерелами фінансування, дуже обережно ставтесь до скріншотів, цитат, оформлених у мем чи картинку – шукайте оригінальну цитату, контекст, в якому були сказані ці слова.

Не впевнені – не коментуйте і не поширюйте!

Цифрова грамотність сьогодні – це про відповідальність кожного з нас за те, який інформаційний простір маємо перед собою. Кожен користувач може стати тією крапкою, яка зупинить поширення фейків, не підтримуватиме і не посилюватиме стереотипи, ненависть і не стане співучасником поширення дезінформації.

Варто пам’ятати: кожен лайк, коментар чи репост збільшують охоплення контенту, навіть якщо він неправдивий. Соцмережі сприймають це як сигнал популярності й показують публікацію більшій аудиторії.

Що робити, якщо ви вже поширили фейк?

Видаліть публікацію або коментар, якщо зрозуміли, що інформація була неправдивою.

Напишіть новий допис, щоб попередити своїх підписників про помилку.

Поясніть, як ви дізналися, що це фейк, щоб інші могли уникнути подібних ситуацій.

 

Стаття підготовлена за підтримки NDI

 

Джерело