В  першій  половині  зими  спостерігалась  тепла,  як  для  цієї  пори  року  погода,  з  коливанням  температури  повітря  та    дефіцитом  опадів,  що  впливає  на  поповнення  грунту  продуктивною  вологою.  Небезпечних  метеорологічних  явищ  не  відмічалося, а  отже  не  було  нагальної  потреби  робити  глибокий  аналіз  життєдіяльності  рослин,  що  передбачає  відбір  монолітів,  переважно  в  господарствах  обмежувалися  візуальним  спостереженням  за  станом  посівів. За  таких  умов,  вегетація  озимих  культур  кілька  разів  відновлювалася  та  припинялася.  У  другій  половині  лютого  прийшли  холодні  повітряні  маси,  які  зумовили  поступове  зниження  середніх  добових  температур  повітря. Зниження  температури  відбулося  без  снігового покриву.  Озимі  культури  мають  певну  морозостійкість.  Мінусові  температури  в  зимовий  період  не  є  чимось  особливо  дивним.  Ми  завжди з  деякою  тривогою  дивимося  на  посіви  озимих,  коли  немає  снігового  покриву. Морози  були  не  настільки  сильні,  щоб  пошкодити  зернові  чи  ріпак.  На  витривалість  рослин  впливають  і  інші  метеорологічні  умови,  наприклад  холодний  і  сухий  вітер,  який  би  додатково  «обпікав»  рослини  і  значно  підвищував  ризик  вимерзання,  крижаний  дощ, розміщення  поля,  рівень  загартування,  фаза  розвитку  та  інше.

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

За середньодобової температури повітря вище +5ºС розпочинається розмноження гризунів та формування популяцій у нових стаціях за межами місць резервації. При цьому їх шкідливість і чисельність зростатимуть. При досягненні порогу шкідливості більше 3-5 жилих колоній на гектар попереджують пошкодження посівів через розкладання отруйних зернових принад бактороденциду, бродісану-А, по 2-3 г в нору, шторму 0,005%, воскові брикети, 0,7-1,5 кг/га та інших родентицидів.

За прогрівання ґрунту до +12ºС спостерігатиметься активізація і переміщення у верхні його шари дротяників та несправжніх дротяників, личинок хрущів, інших ґрунтових шкідників. Вийшовши з зимової діапаузи, повсюдно існуватиме загроза осередкового пошкодження сходів ярих зернових і просапних культур. Тому для попередження пошкоджень насіння та молодих рослин ґрунтовими фітофагами перед посівом обов’язково проводять протруювання насіння гаучо, семафором, космосом, круїзером тощо. За перевищення ЕПШ цих шкідників у 2-3 і більше разів, під час сівби вносять у рядки форс, г. 4 кг/га.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Система догляду за озиминою у весняний період вегетації повинна бути направлена на створення оптимальної щільності продуктивного стеблостою (550-600 шт./кв.м) шляхом максимально можливого забезпечення рослин елементами мінерального живлення і вологою, систематичного контролю оптимального фітосанітарного стану в посівах.Для стимулювання швидкого відростання і формування повноцінної кількості продуктивних стебел озимі зернові культури підживляють азотними добривами, або проводять позакореневе підживлення збалансованими за вмістом макро- і мікроелементами. Внесення добрив обов’язково проводять на основі агрохімічного аналізу ґрунту. Проведені заходи забезпечують виснаженим рослинам повноцінний запас пластичних речовин, що позитивно впливатиме на їх стійкість до стресових умов впродовж ранньовесняного періоду. Існуючий ще з осені минулого року інфекційний запас фітопатогенів у посівах озимих колосових культур є джерелом розповсюдження хвороб рослин. Тому, враховуючи особливості кліматичних умов і технологічних заходів системи захисту озимих зернових культур на початкових етапах розвитку, можливо цілеспрямовано та успішно впливати на їх фітосанітарний стан, досягаючи бажаного результату.

Надалі з підвищенням температури повітря шкідливість зазначених збудників хвороб посилиться, що може викликати виникнення епіфітотій, і, відповідно, призвести до значних втрат урожаю. Тому у ранньовесняний період ослаблені рослини потраплять в зону підвищеного ризику, і в умовах значного інфекційного запасу їх потрібно захистити. По-перше, у фазу кущіння (ІІ-ІІІ етапи органогенезу) з метою зменшення інфекційного навантаження фітопатогенів і попередження пошкоджень хлібною жужелицею, злаковими мухами проводять боронування посівів впоперек рядків, що забезпечить краще провітрювання посівів та аерацію ґрунту. По-друге, обробляють рослини гуматами калію і натрію, які містять у своєму складі молібден і цинк. Застосування гуматів сприятиме зняттю стресу в рослин, покращенню їх фізіологічного стану після зимівлі і формуванню доброго урожаю. По-третє, обстежують посіви, визначають видовий склад фітопатогенів, їх розповсюдження та розвиток і, залежно від результатів фітомоніторингу, разом з хімпрополкою проводять обробки фунгіцидами. При виборі гербіцидів і фунгіцидів до кожного поля підходять диференційовано, виключаючи шаблонне застосування одного препарату на всій площі вирощування озимих зернових культур в господарстві.

Перед проведенням посіву ярових зернових культур важливо ефективно знезаразити насіння.  Вибираючи препарати відповідного спектра дії та рівня захисної спроможності щодо комплексу патогенів, проти сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей листя, пліснявіння насіння застосовують один з протруйників: вінцит, к.с., 1,5-2 л/т, вітавакс 200 ФФ, в.с.к., 2,5-3 л/т, дерозал, к.с., 1,5 л/т, кінто дуо, к.с., 2-2,5 л/т, ламардор, т.к.с., 0,2 л/т або аналоги.  Лише за умови диференційованого підходу до кожного поля можна вирішити багато фітосанітарних проблем більш успішніше.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ОЗИМОГО РІПАКУ

Впродовж ранньовесняного періоду важливим залишатиметься оцінювання стану озимого ріпаку після перезимівлі. Якщо густота рослин сортів і гібридів вітчизняної селекції після відновлення вегетації становить 30-45 шт. на кв.м, а рослина має товщину кореневої шийки мінімум 10-12 мм, то такі посіви не пересівають. Пересіву підлягають площі, на яких густота рослин не перевищує 15 шт. на кв.м.

В ранньовесняний період ослаблені посіви, за нормальної густоти стояння рослин, потребуватимуть боронування з одночасним підживленням азотними добривами (половина дози від загальної) і з мікроелементами. Цей захід обмежить поширення й знизить шкідливість чорної ніжки, пероноспорозу, альтернаріозу, які зберігаються ще з осені. Надалі щодекадно проводять фітосанітарний моніторинг хвороб і планують обробку триазольними фунгіцидами (карамба, в.р. 0,75-1,25 л/гa; імпакт Т, к.с. 1,0 л/га; фолікур, 1,0 л/га тощо). Для слабких рослин і при загрозі ураження фомозом планують дворазове внесення фунгіциду з рістрегулюючим ефектом: перший раз – при активному відновленні листкової маси (висота рослин 8-11 см), а другий – через 12-14 днів (висота рослин ~25 см).Як показують обстеження озимого ріпаку, впродовж практично всієї вегетації рослини інфікує альтернаріоз з піками ураження в ранньовесняний період і при формуванні зав’язі. Тому надалі, в фазу бутонізації, коли ріпак додатково пошкоджують ще й такі шкідники генеративних органів, як ріпаковий квіткоїд і прихованохоботник,

Ріпаковий прихованохоботник  Квіткоїд  Капустяний прихованохоботник необхідно провести обробку фунгіцидами, яку технологічно можна суміщати з інсектицидною обробкою. В умовах низьких температур проти зазначених фітофагів (ЕПШ 5-6 жуків на рослину) проводять обприскування піретроїдними інсектицидами (карате зеон, мк.с., 0,1 л/га, децис, к.е., 0,3 л/га, фастак, к.е., 0,1-0,15 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,3 л/га, або аналоги). Проте при утриманні прохолодної дощової погоди активного поширення  шкідників  не  спостерігатиметься.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

В яблуневому саду за середньодобової температури повітря понад 6оС під час набубнявіння бруньок розпочнеться вихід із місць зимівлі садових довгоносиків – яблуневого квіткоїда, сірого брунькового, букарки, казарки, а за t 10-14оС очікується їх масове розселення.

Яблуневий квіткоїд  Розанова листовійка  Травневий хрущ Червоний ябл. кліщ

На початку розпускання бруньок за температури повітря понад 12о залишатимуть гнізда й живитимуться бруньками гусінь білана жилкуватого і золотогуза. Повсюдно у незахищених приватних і лісопаркових насадженнях гусінь непарного шовкопряда відроджуватиметься після розпускання бруньок за середньодобової температури повітря понад 6о, а кільчастого – через 3-7 днів після переходу середньодобової температури через 11оС. З групи сисних фітофагів плодових насаджень в період набубнявіння і розпускання бруньок із зимуючих яєць виплоджуватимуться личинки яблуневої, інших видів попелиць. За температури повітря 7-8оС відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки, за t 10оС відкладатиме яйця грушева листоблішка. Відродження личинок червоного і бурого плодових кліщів відбуватиметься під час відокремлення бутонів за переходу середньодобової температури через 7-8оС, а за 10оС виходитиме із зимівлі глодовий кліщ. Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря 12-13оС заселятимуть  бутони  і  листки  дерев.  За  умов  чергування  вологих  і  сухих  днів   та

температури повітря понад 7оС у фазу зеленого конусу повсюдно розпочнеться дозрівання псевдотецій і літ сумкоспор збудника парші яблуні. Муміфіковані плоди, які спостерігаються на дереві або під ним, слугуватимуть первинним джерелом інфікування збудником моніліозу. У фазу розпускання бруньок під час відособлення бутонів на пагонах і листках з’являтимуться ознаки ураження борошнистою росою.

      Парша яблуні                                             Моніліоз               Борошниста роса

Для захисту яблуневих дерев від пошкоджень фітофагами і ураження патогенами на початку розпускання бруньок проводять обприскування. Проти жуків яблуневих довгоносиків, гусені білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, молі, а також проти збудників парші, борошнистої роси, інших захворювань проводять комбіноване обприскування каліпсо, к.с., 0,2-0,5 л/га, актарою, к.с., 0,14 кг/га, діазиноном, к.е., 1 л/га .

 Ганна  Масинец Державний  фітосанітарний  інспектор ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області

 

Джерело