27 березня 2025 року у Львові, у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці, що в Патріаршому домі, для працівників Патріаршої курії провели День духовної віднови. Реколектантом був владика Андрій Хім’як, єпископ-помічник Київської архиєпархії.

День духовної віднови розпочався молитвою Шостого часу.

Під час реколекційної науки владика Андрій звернув особливу увагу на хрест, який у ці дні, після Хрестопоклонної неділі, виставлений до почитання на тетраподі храму. Він наголосив, що лише Христос і Його хрест гідні наслідування. Окрім Христа, немає кращого лідера для людини, народу чи держави, за яким варто йти. Реколектант підкреслив, що для християн хрест — це не просто прикраса, а знак спасіння, глибокої любові та надії.

Хрест — знак спасіння

Хрест є знаком спасіння, адже Христос віддав своє життя за кожного грішника, даруючи йому можливість вічного життя. Навіть якщо нам важко прийняти, що Він помер за таких людей, як путін, Сталін чи Гітлер, Христос своєю смертю і воскресінням дарує кожному шанс на спасіння.

Хрест — знак глибокої любові

Хрест — це акт найбільшої любові. Владика наголосив, що розп’яття Господа є виявом найглибшої любові, яку Він явив кожній людині. Адже Сам Христос сказав: «Немає більшої любові, ніж віддати життя за друзів своїх» (Ів.15,13). Його воскресіння, подібно до ліфта, поєднало землю і небо в єдине.

Хрест — знак надії

Саме на хрест ми покладаємо нашу людську та християнську надію. «Християнська надія — це не просто оптимізм чи слова про те, що „все буде добре“. Це насамперед Боже запевнення. Ми чекаємо воскресіння мертвих, зустрічі з рідними, що відійшли у вічність. Ми живемо надією на життя з Богом», — наголосив владика.

Він підкреслив, що підставою надії є сам Бог, і ми черпаємо її з Його слова. Надія має вести кожного християнина через усе життя. Коли ми слухаємо Боже Слово і йдемо за Христом, отримуємо сповнення надії, на яке чекає кожен віруючий християнин.

Під час реколекцій владика Андрій запросив учасників у тиші роздумати над своїм особистим «хрестом», а також поділитися своїм болем, щоб бути не лише слухачами, а й почуватися вислуханими.

День духовної віднови завершився молитвою Парастасу за загиблих військових і всіх рідних працівників курії, які вже відійшли у вічність.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело