У Кремлі завели платівку 2014 року

28 березня Путін заявив, що «фактична влада в Україні перебуває в руках націоналістичних формувань на кшталт «Азова». Тому незрозуміло, з ким підписувати документи і яку силу вони мають, тому що завтра прийдуть інші керівники і скажуть що ми не знаємо, до побачення».

Російський диктатор запропонував таке «рішення»: «У таких випадках міжнародна практика йде відомим шляхом, у рамках миротворчої діяльності ООН кілька разів уже було те, що називається зовнішнім управлінням, тимчасовою адміністрацією. Так було в Східному Тиморі, в частинах колишньої Югославії, в Новій Гвінеї». Путін запропонував обговорити цей варіант з США, Європою, а також із «партнерами і друзями» на кшталт КНДР.

І нібито лише після цього в Україні можна буде «провести демократичні вибори, для того, щоб привести до влади дієздатний уряд, який має довіру народу. І потім уже з ним починати переговори про мирний договір, підписувати легітимні документи, які будуть визнані в усьому світі й будуть надійними і стабільними».

НАСПРАВДІ, чи не головним наративом Москви увесь цей час була мантра про те, що Україна буцімто знаходиться під зовнішнім управлінням США.

Тепер, після відомих подій, у риториці Путіна з’явилася нова смислова конструкція – «куратори України з Європи». Але загалом, риторика Москви зводиться до маніпуляцій навколо легітимності керівництва України.  Так, у січні Путін наполягав на «нелегітимності» президента України і казав, що підписати майбутній договір може голова Верховної Ради.  У лютому диктатор вперше згадав про Залужного, оголосивши його «найближчим політичним суперником» Зеленського, і що ексголовком ЗСУ нібито має вдвічі більший рейтинг, ніж чинний президент. 

І ось тепер у березні Путін завів стару платівку про те, що Україна нібито є неспроможною державою, котрою керують не президент і уряд, а  «націоналістичні формування». Все це майже дослівно російська пропаганда повторювала у 2014 році, розповідаючи про те, що після падіння режиму Януковича Україною нібито керують «озброєні радикали з Майдану».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Операція «Узурпація»: Як і навіщо Кремль намагається поставити під сумнів легітимність Зеленського

Втім, спроби Кремля підважити легітимність керівництва України виявились жалюгідними. У Білому домі одразу заявили, що влада в Україні визначається її Конституцією і народом. Офіційна представниця Єврокомісії Паула Пінью зазначила, що президент України Зеленський був обраний на демократичних виборах і що «поки народ України не вимагає виборів, ніхто не повинен їх пропонувати». Генсек ООН Антоніу Гутерріш відповів, що «Україна має легітимний уряд, тому очевидно, що це необхідно поважати». 

Весняне загострення риторики Кремля має цілком очевидну мету. Росія не почувається настільки впевнено, щоб просто відкинути заклик США до дипломатичного врегулювання, але намагається зробити все, щоб затягувати переговорний процес. 

Хто підживлює фантазії Путіна про «добивання ЗСУ»

На зустрічі з військовими моряками в Архангельську, Путін він заявив: «Я зовсім недавно говорив, що ми дотиснемо ЗСУ, але тепер є підстави вважати, що ми їх доб’ємо».

НАСПРАВДІ, станом кінець березня 2025 року справи окупантів виглядають наступним чином. За даними групи «Інформаційний спротив», у березні російські війська захопили 84 км² території України. При цьому втрати агресора становили 26 400 осіб, тобто 1 км² української землі коштував Росії в середньому 314 життів. У січні 2025-го показник становив 148 окупантів за 1 км². А середній показник 2024 року становив 129 окупантів за 1 км². 

Варто нагадати й про загальні цифри. Лише на основі відкритих джерел з початку повномасштабного вторгнення встановлені імена понад 100 000 російських солдатів, загиблих в Україні. Ну а за даними Генштабу ЗСУ, станом на 31 березня армія РФ втратила вже понад 915 тисяч особового складу. 

Не дивно, що навіть пропагандистам стає все важче пояснювати росіянам, навіщо все це. Наприклад, «воєнкор» Стєшин в інтерв’ю «Комсомольской правде» зізнався, що замість «звільнених» міст Донбасу Росії дістаються безлюдні руїни: «Тактика «випаленої землі» продовжує працювати. Ми звільняємо міста в такому вигляді, що просто хочеться за голову схопитися і не знаєш, що робити». На запитання ведучого про те, як за таких умов продовжувати війну, Стешин розгублено відповів: «Я не знаю».

Тож скидається на те, що фантазії Путіна про «добивання ЗСУ» підживлюють ті самі люди, які в лютому 2022 року розповідали йому казки про «Київ за три дні».

Чому фейкороби полюбляють Time

30 березня відомий пропагандист і сенатор Алєксєй Пушков 30 березня поширив фейк про те, що 2022 року USAID нібито заплатив $4 млн журналу Time за оголошення президента України Зеленського персоною року і розміщення його фото на обкладинці.

НАСПРАВДІ, ще на початку березня AFP опублікувало розбір, який повністю спростовує цю абсурдну вигадку. Першоджерелом цього вкиду був пост у Х від 26 лютого користувача «Johnny Midnight», який «неодноразово поширював дезінформацію серед своїх підписників у соцмережі X».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Корупція» і «торгівля дітьми»: напрямки атак російської пропаганди на Олену Зеленську

Звісно ж, ані USAID, ані будь-яка інша організація не платили журналу Time за визнання Зеленського «Людиною року». Переможця цієї номінації, як відомо, обирають виключно редактори журналу Time. Розслідувачі AFP взагалі не виявили «жодних свідчень виділення або виплати журналу коштів USAID».

Нагадаємо, у квітні минулого року російські ресурси поширили фейк, що керівник Офісу Президента Андрій Єрмак нібито заплатив $27 млн за потрапляння до топ-100 найвпливовіших людей за версією все того ж журналу Time. Звідки ж у фейкоробів така любов до цього американського видання? 

По-перше, воно є одним з найпомітніших на сучасному медійному полі, при тому у глобальному масштабі. Завдяки цьому фейкороби намагаються збільшити охоплення своїх вкидів. 

По-друге, Москва прагне підважити авторитет міжнародних медіа для того, щоб відвоювати аудиторію для власних мереж поширення брехні.

По-третє, пропаганда з усієї сили намагається переконати українців в тому, що західна підтримка України — це не про спільний опір російському агресору і не про спільні цінності, а виключно про банальну корупцію, тенета котрої з’єднують Київ з Вашингтоном та іншими столицями. 

І вся ця брехня тримається на ось таких недолугих фейках.

Про що нагадують треті роковини трагедії в Бучі

І наостанок — про третю річницю звільнення Бучі, яка перебувала в російській окупації 33 дні. Протягом березня 2022 року це невеличке містечко поблизу Києва потерпало від насильства, пограбувань, руйнування будинків та інфраструктури.

Після того, як в місто увійшли українські військові та журналісти світових ЗМІ, було виявлено факти масових звірських вбивств, деякі тіла лежали просто на вулиці, деякі — зі зв’язаними за спиною руками. 

Світлини та відео з Бучі облетіли весь світ і стали свідченням не тільки воєнних злочинів РФ, а й геноциду українського народу.

Пропаганда й досі наполягає на тому, що все це було інсценування в стилі «Butcher з Бучі»: «Буча співзвучна англійському butcher — м’ясник. І цю гру слів західні медіа зараз почнуть використовувати».

Z-ресурси і тепер запевняють в тому, що це «Україна вбила понад 100 мирних жителів, щоб звинуватити в цьому Росію. Буча була організована спецслужбами Британії та України і дуже інтенсивно використовувалася для демонізації Росії, для підриву будь-яких спроб миру і для виправдання воєнних злочинів і терору з боку України».

НАСПРАВДІ, приховати злочини росіян стало неможливо ще під час їхньої окупації міста. Американська компанія Maxar Technologies повідомила, що перші ознаки братської могили біля церкви Андрія Первозванного і всіх святих у Бучі були зафіксовані на супутникових знімках ще 10 березня 2022 року. «Свіжі репортажі показують місце поховання з траншеєю довжиною приблизно 14 метрів у південно-західній частині району біля церкви», — заявили в компанії.

Журналісти Reuters побували в Бучі 2 квітня. Вони побачили тіла загиблих, що лежали на вулицях. А та сама братська могила була все ще відкрита, з-під насипаної поверх землі було видно ноги та руки мертвих.

Президент Європейської ради Шарль Мішель 3 квітня 2022 року написав про Бучу українською та запустив хештег «бучанська різанина».

8 квітня 2022 року тут почали ексгумацію, щоб ідентифікувати людей та встановити обставини їхньої смерті.

Загалом правоохоронці зафіксували понад 9 тисяч воєнних злочинів, які російські окупанти скоїли під час окупації Бучанського району. Загинули понад 1700 цивільних людей. Лише протягом 2022 року правоохоронцям вдалося ідентифікувати 91 російського військового, які чинили воєнні злочини.

Зараз Росія продовжує всіляко уникати відповідальності. Але марно. Третя річниця визволення Бучі – це чергове нагадування для всього світу про те, що історія злочинів Путіна і російської армії триває й зараз і не може залишатися безкарною. 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело