Для створення ефективного механізму захисту історичного надбання столиці необхідно посилити взаємодію між органами влади, правоохоронцями, фахівцями та громадськістю. На цьому наголосила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко під час круглого столу, присвяченому захисту культурної спадщини в умовах війни та внутрішніх загроз.

«Влада має діяти системно: забезпечувати правові механізми та оперативно реагувати на факти недобросовісного ставлення до пам’яток. А громада – бути активним партнером, який не дає замовчати знищення нашого спільного надбання. Вирішальну роль повинні відігравати правоохоронні органи. Необхідне постійне залучення поліції та прокуратури до фіксації правопорушень, розслідування фактів знищення або доведення до руйнації пам’яток і притягнення винних до реальної відповідальності. Тільки за таких умов ми можемо говорити про ефективну систему охорони культурної спадщини», – зауважила вона.

Захід став майданчиком для напрацювання рішень, спрямованих на збереження пам’яток, що руйнуються через російську агресію та недбалість недобросовісних власників. В обговоренні взяли участь представники міської влади, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, громадських організацій, Головного управління Національної поліції у місті Києві, КЗ «Центр консервації предметів археології», народні депутати України.

«Повномасштабне вторгнення стало найважчим викликом для культурної спадщини України за новітню історію. Утім, на жаль, пам’ятки зазнають шкоди і через недбалість чи навмисне доведення до руйнації. Так, серйозною проблемою є недосконале законодавство. Зокрема, через відсутність дієвих механізмів притягнення до відповідальності у занедбаному стані лишаються пам’ятки, такі як Гостиний двір, будинок Сікорського чи Національний художній музей. Такий стан речей неприпустимий», – підкреслила Ганна Старостенко.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова поділилася з учасниками круглого столу ключовими аспектами діяльності Департаменту у 2024 році та окреслила основні виклики, з якими зіштовхуються столичні пам’яткоохоронці.

«Ми часто стикаємося з ситуацією, коли об’єкти культурної спадщини в приватній власності лишаються без належного догляду. Власники не зацікавлені в їх збереженні, уникають реставрації або навмисно допускають руйнування, аби звільнити місце під новобудови. Крім того, існує проблема незаконної реконструкції – надбудови мансард, скляних балконів та інших перебудов, які загрожують автентичності пам’яток. Тому важливо підвищити штрафні санкції та кримінальну відповідальність за такі дії», – зауважила Марина Соловйова.

Під час круглого столу учасники обговорили удосконалення законодавства, розробку нормативних актів щодо зон охорони пам’яток, проблеми археологічних досліджень і музеєфікації, забезпечення доступу до об’єктів для їх збереження.

Нагадаємо, що в серпні 2024 року за ініціативи столиці у Верховній Раді були зареєстровані законопроєкти № 11458 та № 11459. Вони передбачають посилення адміністративної та запровадження кримінальної відповідальності за руйнацію пам’яток, а також механізм примусового викупу об’єктів у комунальну власність.

Також у 2024 році Київрада ухвалила міську цільову програму «Охорона та збереження культурної спадщини м. Києва на 2025–2027 роки». Вона передбачає реставрацію понад 40 пам’яток у комунальній власності, їх інвентаризацію, консервацію й адаптацію до сучасних потреб, зокрема і створення зручного доступу для маломобільних груп.

Також у структурі Департаменту охорони культурної спадщини створено відділ правового забезпечення. Його фахівці представлятимуть інтереси громади у судових справах, оскаржуватимуть незаконні рішення. Крім того, співпрацюватимуть з правоохоронцями задля спільної фіксації правопорушень, розслідування фактів знищення або доведення до руйнації пам’яток та притягнення винних до реальної відповідальності.