Частина 2. Допити, втеча, спроби врятувати сина: Історія маріупольчанки, яка пережила знущання російських окупантів і двічі виїжджала з окупованого міста

☝️Що було після арешту між новоазовськом і таганрогом? Допити! Маріупольчанка Марина ділиться своєю історією виживання з УП. Життя.

😡Коли на запитання про сина Марина відповідала, що нічого не знає, її тягали за волосся. Після цього змусили написати заяву про те, що вона більше ніколи не перетне кордон рф. Потім відвели у кімнату, де перебувала донька.

«У кутку було все закривавлене, але на доньці крові не було. У неї були синці, довге волосся розпатлане, нібито його крутили. Колір обличчя був чорний, її трусило всю. Я зрозуміла, що вони сильно з неї знущалися».

🩸Після цього Марина з донькою три дні пробули у підвалі. Окупанти змушували їх мити кімнати після допитів, де були і кров, і зуби, і волосся.

Одного вечора до неї підійшов чеченський військовий, який спитав, за що з ними так. На його зміні жінкам віддали речі та перепустки, щоб пройти три блокпости.

🇺🇦Наступного ранку вони вже були в Маріуполі та знову звернулися до волонтерів. Згодом разом з колоною, яка рухалася до Запоріжжя, опинилися на підконтрольній Україні території.

🪖У 2014 році син Марини захищав Україну у складі «Азову». Через декілька років він демобілізувався, а на момент повномасштабного вторгнення перебував у СІЗО. Під час наступу росіян його та інших людей не відпустили. Окупанти швидко захопили ізолятор.

Після цього зустрітися з сином Марина змогла тільки у травні 2022 року. Вже після виїзду до Запоріжжя, жінка вирішила повернутися в окупований Маріуполь, щоб врятувати сина. Під час пошуків Марина дізналася, що його збираються «судити» зокрема через те, що він був в «Азові». За хабар жінка домовилася, щоб сина відпустили.

✊Жінка змогла виїхати повторно з окупації в Нідерланди і звідти через знайомих передала гроші сину, щоб той теж зміг виїхати. Проте у червні 2023 року за ним знову прийшли.

«Світ не без „добрих“ людей. Хтось його здав. Одного літнього дня він прокинувся від того, що над ним стояли четверо російських військових. Його заарештували. Ми чотири місяці нічого не знали. Це був жах. А потім дзвінок: „Він живий“. Нам вдалося домовитися через треті руки. Його привезли до будинку побитого і кинули в город»

Восени 2023 року хлопець опинився на лікуванні в окупованому Новоазовську. Після цього з другої спроби син Марини зміг виїхати у таганрог, потім доїхав до ростову і до москви. Звідти потрапив у білорусь та перетнув кордон на Волині.

🇺🇦Вже на підконтрольній Україні території хлопець влаштувався на роботу та почав проходити реабілітацію. У січні 2024 року Марина зустрілася з сином.

Повна історія

Фото української журналістки Вікторії Рощиної для Української правди. Окупанти утримували журналістку у полоні, катували та знущалися над нею. У жовтні 2024 року батьку Рощиної росіяни повідомили про її смерть. Тіло журналістки досі не передали в Україну.