Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує

Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує

Механізм сплати платежів з використанням

єдиного рахунку

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.

Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.

Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.

Після подання повідомлення про використання платник в електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Державною казначейством для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.

Подання податкової декларації платника єдиного податку – ФОПа за допомогою Електронного кабінету

Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє.

Пунктом 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац другий п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Вимоги п. 296.3 ст. 296 ПКУ не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – електронними резидентами (е-резидентами) (абзац третій п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Разом з тим, абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:

за ідентифікатором форми F0103407 (для першої та другої груп – рiчна) разом з додатками:

Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0134107;

Додаток 2 «Розрахунок загального мiнiмального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0134207;

за ідентифікатором форми F0103309 (для третьої групи – квартальна) разом з додатками:

Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0133109;

Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0133209.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.

Для формування Декларації в режимі «Введення звітності» користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «F01 Прибуток». Із запропонованого переліку форм обирає необхідну форму «F0103407/F0103309» Декларації, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

При цьому у відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Чи необхідно фізичній особі, яка надає в оренду особисте майно, реєструватись ФОП?

Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє, що нормами ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) .

Згідно з п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.

Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 ПКУ без реєстрації орендодавця фізичною особою – підприємцем.

Такий платник за результатами звітного податкового року зобов’язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій задекларувати суму отриманого доходу та визначити податкові зобов’язання з ПДФО та військового збору.

Чи є об’єктом податкового контролю продаж особистих вживаних речей?

Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області звертає увагу, що громадяни, які здійснюють системний продаж товарів за допомогою інтернет платформ протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків, зобов’язані зареєструватися суб’єктом підприємницької діяльності і сплачувати податки від проведення такої діяльності.

При цьому, ДПС розмежовує несистематичні продажі власних вживаних речей та системну підприємницьку діяльність з продажу товарів громадянами.

Продаж індивідуального майна, особистих вживаних речей через маркетплейси OLХ, Prom.ua тощо або через соціальні мережі не є об’єктом податкового контролю з боку ДПС і не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства.

Водночас, громадянам, які здійснюють систематичний продаж однорідного асортименту товарів, що має ознаки підприємницької (господарської) діяльності, необхідно привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства та:

– офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання;

– здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані РРО/ПРРО;

– дотримуватися податкового законодавства.

Про реалізацію товарів (надання послуг) за допомогою мережі Інтернет: застосування РРО/ПРРО

Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області звертає увагу, що п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) встановлено, за яких умов суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані проводити такі операції через РРО/ПРРО та надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

Звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/програмних РРО (ПРРО) виникає при продажу товарів (робіт, послуг) не тільки під час здійснення розрахункових операцій, а за умови їх здійснення суб’єктами господарювання в ході ведення ними господарської діяльності.

Таким чином, за умови здійснення розрахункових операцій суб’єкти господарювання зобов’язані реєструвати продажі товарів (робіт, послуг) за допомогою РРО/ПРРО, КОРО або РК з врахуванням спеціальних норм Закону № 265.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350).

Підпунктом 14 п. 1 ст. 3 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 675) встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – це укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-комунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Разом з тим, продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).

Звертаємо увагу, що обов’язок застосовувати РРО/ПРРО на загальних засадах з 01.01.2022 не поширюється лише на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи.

Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджене постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 29.07.2022 № 164 (зі змінами) (далі – Положення № 164), встановлює вимоги НБУ до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням.

З огляду на вимоги Положення № 164 документ за операцією з використанням платіжних інструментів (квитанція платіжного терміналу) має надаватися за платіжними операціями з переказу коштів, що були ініційовані з використанням платіжних інструментів (електронних платіжних засобів – далі ЕПЗ) через платіжні термінали (віртуальні або фізичні).

Квитанція платіжного терміналу може бути в паперовій та/або електронній формі (пункт 156 розділу VIII Положення № 164).

Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.

Водночас, згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Зауважуємо, що у разі коли держатель платіжного інструменту (платіжної картки) ініціює через надавача платіжних послуг (як еквайра/надавача платіжних послуг, який уклав договір з еквайром) платіжну операцію на користь отримувачів (комунальних підприємств, торговців, фізичних осіб, поштового оператора тощо), надавач платіжних послуг не є ані платником, ані отримувачем за такою платіжною операцією. У такому разі платником (фактичним) є відповідний держатель платіжної картки, а отримувачем (фактичним) – відповідне комунальне підприємство, торговець, фізична особа, поштовий оператор тощо.

Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (роботи, послуги), і розрахунок було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних сервісів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО саме продавцем товарів (робіт, послуг) та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми (фіскальний касовий чек з РРО/ПРРО).

Водночас, при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (роботи, послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад: отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто фізичне отримання споживачем товарів, послуг або приймання робіт) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований не пізніше вручення товару (надання послуги, приймання роботи), а у випадку одночасного отримання оплати та передачі товарів, робіт, послуг покупцю – під час проведення розрахунків за них.

Борг не перевищує 3060 грн – податкова вимога не надсилається!

Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17х180=3060 гривень). У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Довідково: якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для відповідного року (п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Управління комплаєнс-ризиками: формати взаємодії із громадським середовищем

Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє.

► У межах реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі ДПС взаємодіє, зокрема із зовнішніми заінтересованими особами – платниками податків, асоціаціями (об’єднаннями) платників податків, бізнес-асоціаціями, громадськими організаціями, науково-експертним середовищем тощо (далі – громадське середовище).

► Взаємодія із громадським середовищем здійснюється через такі форми та методи:

  • навчальні семінари;
  • тематичні зустрічі (за ініціативою ДПС та/або громадського середовища);
  • інформаційно-просвітницькі кампанії щодо роз’яснення та популяризації норм податкового законодавства та дотримання його вимог серед визначених цільових аудиторій (у разі внесення змін до законодавства) тощо;
  • повідомлення/публікація пріоритетних напрямів розроблення та виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів, на яких ДПС планує зосередити увагу, тощо.

► Для визначення обраних форм та методів взаємодії із громадським середовищем ДПС може розробляти плани взаємодії та проводити відповідні інформаційні кампанії.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо легалізації заробітної плати

Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Легалізація заробітної плати» за участі начальника Яворівської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області Петра Шота.

Під час прямого зв’язку Петро Шот надав відповіді на актуальні запитання платників податків, зокрема про легалізацію заробітної плати, дотримання законодавства про оплату праці.

У ході розмови наголошувалося, що незадекларована праця, навіть у мирний час, суттєво обмежує можливості держави реалізовувати ефективну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, професійного розвитку, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення. Вона також сприяє ухиленню від сплати податків і зменшує надходження до державного та місцевих бюджетів.

Усі запитання, що надійшли під час сеансу «гарячої лінії», розглянуті, надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

Джерело