Norbert K. Ivan

Українська дівчина у вишуканому традиційному одязі дивиться у майбутнє. В її очах – невідомість нового життя і тривога за Батьківщину, але за її спиною – надійний тил, який надала їй Країна Кленового Листка.

За дівчиною – Вінніпег, який став новим домом для 30+ тисяч українців. Поперед неї – метелики, як символ трансформації, надії та відродження. Синьо-жовта стрічка у дзьобі білого голуба – знак надії і миру, який врешті-решт обов’язково настане в нашій країні.

У Вінніпезі з’явився українсько-канадський мурал “Pray for Ukraine”, розміщений на 492 Main Street, виконаний на алюмінієвих пластинах, розміром 6 на 9 метрів. Зображені пшениця, соняшник, метелики – це те, що єднає Україну та Канаду.

Ідея, яка зародилася в голові Людмили Шикоти у травні минулого року, спочатку здалася їй шаленою, бо жінка ніколи раніше не займалася муралами, не мала досвіду, ні знайомих, ні грошей, щоб втілити свій задум.

Людмила розуміла, що для муралу насамперед має величезне значення локація: це мало бути людне місце, а зображення мало бути добре видно.

“Я об’їздила місто і склала список із 11 локацій, – пригадує Людмила Шикота, – І я побачила це місце – у самому центрі на 492 Main Street. Стіну будівлі, в якій розташований The Exchange District BIZ, прекрасно видно як пішоходам, так і пасажирам однієї з найзавантаженіших доріг у центрі міста. Близько в один бік – перехрестя з Portage Ave, через одну будівлю в іншу сторону – мерія”.

Роботу виконала талановита Джен Мосієнко. Джен – автор більше 40-ка муралів тільки у Вінніпезі, не враховуючи інших міст Манітоби.

Вартість виробництва й встановлення муралу становила кілька десятків тисяч доларів. У Канаді дуже розвинута філантропія. У Вінніпезі сотні меценатів і фундацій, які жертвують сотні тисяч доларів на різні галузі, зокрема й на мистецтво. Для Людмили Шикоти справжнім викликом було, як переконати цих людей спонсорувати такий важливий для українців проєкт. Жінка цілими днями сиділа в інтернеті і вивчала списки заможних людей Манітоби. Здається, спитай її серед ночі, вона могла б чітко відповісти – який об’єкт і за чий кошт відбувся.

І це спрацювало. Перший грант вони отримали від Shevchenko Foundation. Іншому філантропу Людмила просто подзвонила за номером, який знайшла в інтернеті. Це виявився його особистий мобільний. Натхненниця ідеї муралу розповіла про ідею, а меценат узяв і погодився! Ще один донор, котрому Людмила написала, як з’ясувалось, раніше уже працював із Джен, і також підтримав їх. І остання фундація, яка брала час на роздуми, зрештою написала: “Ми подумали і готові вас підтримати. Скільки вам ще не вистачає?”, – і закрила збір.

Найбільш фантастичною була мить, коли три чверті усіх донорів ОДНОЧАСНО надіслали Людмилі Шикоті підтвердження про фінансування! Фактично протягом двох днів жінка зібрала майже усю суму.

Таким був шлях від ідеї до її чудового втілення. Тепер кожен, хто підніме голову і побачить цей неймовірний мурал “Pray for Ukraine”, розумітиме сенс і нашої духовної зброї. Моліться за Україну. Щодня. За мир, за силу для її захисників, за мудрість для її народу. Вірте в перемогу світла над темрявою. Як повірили Людмила Шикота і Джен Мосієнко у свій мурал!

  

Джерело