Про укладання трудових договорів (угод)  за сумісництвом

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.

Нагадуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визнано такими, що втратили чинність, а саме:

– постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;

– постанову Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».

Наразі оплата праці за сумісництвом регулюється КЗпП.

Згідно із вимогами ст. 1021 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Додатково повідомляємо, що особа не може виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.

Чи має право на податкову знижку фізична особа, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту?

Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує, що згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Так, платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.

Отже, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може лише в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

Податківці інформують платників податків про переваги використання електронних сервісів ДПС на черговому тренінгу

На черговому тренінгу працівники Яворівської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області інформують громадян та суб’єктів господарювання про роботу електронних сервісів ДПС, зокрема «Електронного кабінету» та мобільного застосунку «Моя податкова».

 Звернули увагу на можливість здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет, відповідно до пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Підпунктами 17.1.13 та 17.1.14 пункту 17.1 статті 17 Кодексу передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено Кодексом, реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року
№ 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Листування контролюючих органів з платниками податків, визначеними абзацом першим п. 42.4 ст. 42 Кодексу, які подали заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, зокрема отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених Кодексом, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку (пункт 421.2 статті 421 Кодексу).

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 01 серпня 2017 за № 942/30810, зі змінами і доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 18 Порядку функціонування Електронного кабінету затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 серпня 2017
за № 942/30810, зі змінами (далі – Порядок) листування контролюючих органів з платниками податків, які подають звітність в електронній формі у встановленому законодавством порядку та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, здійснюється в електронній формі за умови подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (далі – Заява) за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику) (пункт 42.5
статті 42 Кодексу).

Переваги здійснення листування контролюючих органів з платниками податків в електронній формі:

• Отримання документів від контролюючого органу в електронному вигляді через Електронний кабінет;
• Митєєве отримання повідомлень на електронну пошту про надходження документів в Електронний кабінет (інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет);
• Забезпечення своєчасного отримання повідомлень, вимог, рішень та іншої офіційної кореспонденції;
• Зменшення кількості особистих візитів до контролюючих органів;
• Постійний доступ до архіву листування в Електронному кабінеті.

Порядок подання Заяви:

• Увійти до приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого сертифікату електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

• У меню «Налаштування» обрати вкладку «Бажання листування з КО»;
• Натиснути «Бажаю отримувати документи» та вказати електронну пошту, на яку бажаєте отримувати інформацію про документи, що надійшли в Електронний кабінет;
• Підписати КЕП та надіслати.

Електронний кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який спрощує процес отримання податкових послуг платниками податків, мінімізує безпосередній контакт з органами ДПС та унеможливлює виникнення корупційних ризиків при  наданні послуг.

Можливість здійснення листування в електронній формі створює умови для оперативної, надійної та зручної взаємодії платників податків із контролюючими органами.

Мета запровадження системи управління комплаєнс-ризиками

Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує, що метою експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (ДПС) є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками (тобто ризиками дотримання податкового законодавства, далі – податковими ризиками) – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

ДПС продовжить розвивати систему управління ризиками дотримання податкового законодавства, яка буде інтегрованою в організаційну структуру та процеси діяльності служби. В межах системи управління ризиками дотримання податкового законодавства будуть вживатися заходи реагування на виявлені податкові ризики, спектр яких варіюватиме від сприяння добровільному дотриманню вимог законодавства платниками податків (шляхом їх попередження про податковий ризик та можливість самостійного його усунення) на одному кінці спектру до примусового дотримання вимог (шляхом спрямування податкового контролю на діяльність платників податків, які систематично грубо порушують законодавство) на іншому.

Такий системний підхід до управління податковими ризиками допомагатиме підвищити рівень прозорості та системності в роботі ДПС, забезпечить ефективний розподіл ресурсів, дозволить досягти суттєвої економії часу працівників ДПС та платників податків загалом.

Довідково: комплаєнс у податковій сфері – це комплекс заходів, які здійснюються податковим органом в межах реалізації експериментального проєкту з метою сприяння добровільному дотриманню платниками податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені таким законодавством, шляхом управління податковими ризиками (постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854).

«Дія»: популярні податкові послуги

Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує.

Запровадження Національної стратегії доходів до 2030 року (Національна стратегія) – крок у напрямі економічного зростання та інтеграції України до європейського ринку. Запровадження нових підходів до контролю та адміністрування податків дозволяє не лише збільшити надходження до бюджету, а й створити більш комфортні умови для ведення бізнесу та інвестування в Україну.

Цифровізація ключових сервісів є одним з пріоритетних завдань Національної стратегії.

Завдяки спільній роботі ДПС та Міністерства цифрової трансформації низка податкових сервісів доступна фізичним особам на порталі та у застосунку «Дія».

Податкові послуги, які можна отримати в «Дії»:

– ID14 – реєстрація в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (віком 14 – 18 років) під час оформлення паспорта громадянина України вперше;

– єМалятко – реєстрація дитини в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження;

– еРНКОПП (цифровий реєстраційний номер платника податків) – відображення в електронному вигляді інформації, що міститься в Картці платника податків у мобільному додатку Дія;

– Шеринг документів – відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у цифрових документах, під час процедур реєстрації, внесення змін або отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

ДПС продовжує роботу над удосконаленням цифрових сервісів та посиленням довіри громадськості до податкових органів.

Національна стратегія доходів: вивчення оцінки якості надання послуг та виявлення проблемних питань

Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській нагадує, що контролюючі органи зобов’язані надавати платникам податків інформацію про порядок виконання ними податкових зобов’язань та забезпечувати умови для підвищення рівня добровільної сплати податків.

Створення сприятливих умов для виконання платниками податкового законодавства неможливо без постійного вивчення якості сервісу та зворотного зв’язку з бізнесом.

У рамках Національної стратегії доходів до 2030 року ДПС України здійснює моніторинг якості обслуговування платників податків.

До спеціальних заходів, які проводяться згідно з інформаційною кампанією з управління реформами відносяться:

– оцінка якості надання послуг, шляхом опитування платників податків;

– виявлення проблемних питань, що виникають у процесі адміністрування податків;

– оприлюднення результатів опитування та публічного звітування про вжиті заходи для підвищення ефективності обслуговування.

З метою підвищення рівня довіри суспільства до контролюючих органів вдосконалення процесів дослідження громадської думки щодо оцінки сервісів допомагає підвищити прозорість роботи ДПС та сприяє удосконаленню процедур адміністрування податків.

При цьому, платники податків мають реальний вплив на процес вдосконалення сервісного обслуговування, і запровадження систематичного вивчення якості надання послуг платникам спрямоване на підвищення відкритості податкової служби та розвитку партнерських відносин із бізнесом.

Акцентуємо увагу, що вирішення проблемних питань, що впливають на рівень довіри до податкових органів, та побудови партнерських відносин платників податків і держави сприяє:

– підвищенню рівня доброчесності працівників ДПС та довіри платників податків до діяльності ДПС;

– підвищенню загального рівня податкової культури платників податків;

– підвищенню рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, в тому числі за категоріями уваги;

– збільшенню рівня податкових надходжень, в тому числі за рахунок добровільної сплати;

– удосконаленню та розширенню податкових сервісів та послуг, що надаються податковим органом.

Що таке комплаєнс-ризики?

Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській повідомляє.

Комплаєнс – це дотримання законів, правил і стандартів. Для бізнесу це означає діяти чесно, прозоро та відповідально. А для податкової служби – ще й оцінювати ризики порушень, щоб ефективно працювати з платниками.

Що таке комплаєнс-ризики? Це потенційні ситуації, коли платник податків може ненавмисно або свідомо порушити податкове законодавство: невчасно сплатити податки, занизити доходи, тощо.

Податкова аналізує такі ризики і відстежує поведінку платників, щоб своєчасно попередити або мінімізувати порушення. Це важливо для бізнесу. Вчасне усунення ризиків допоможе уникнути перевірок і штрафів. Якщо платник демонструє низький рівень ризику, то податкова співпрацює на партнерських засадах.

Робота з комплаєнс-ризиками має на увазі формування індивідуального податкового профілю платника. Він базується на даних звітності, платіжної дисципліни, наявності найманих працівників та інших показниках.

Платникам необхідно регулярно проводити внутрішній аудит, вчасно подавати та уточнювати податкову звітність, користуватися електронним кабінетом та переглядати власний статус платника податків, бути відкритими до комунікації з податковою.

Комплаєнс – це не тільки про контроль, а й про довіру. Системне дотримання правил – це репутація платників податків, що допоможе будувати надійний, стабільний бізнес.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Яворівській ДПІ про право на податкову знижку

Проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за участі начальника Яворівської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області Петра Шота на тему «Про право на податкову знижку».

 Під час заходу фахівець повідомив, що громадяни мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Питання, які цікавили громадян, стосувалися видів минулорічних витрат, які дають право на отримання податкової знижки, порядку заповнення декларації про майновий стан і доходи, термінів та способів надання такої декларації до контролюючого органу та багато іншого.

Петро Шот, зокрема, розповів, що відповідно до підпункту 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу України до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податків витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Податківець зазначив, що правом на податкову знижку можуть скористатися громадяни України, які отримують доходи у вигляді заробітної плати, з яких утримано ПДФО, а також ті, які у звітному році фактично понесли певні витрати, визначені Податковим кодексом України.

Звернув увагу, що якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

На всі поставлені запитання в ході «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

НСД: впровадження нових механізмів роботи ДПС

Яворівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує.

Для успішної реалізації імплементованих дій Плану дій BEPS (а в подальшому – також правила GAAR, підрозділ 4.3.3(b)(ii) «Впровадження правил, спрямованих на боротьбу з ухиленням від сплати податків») необхідно забезпечити ефективний обмін податковою інформацією за спеціальними запитами з іноземними компетентними органами, оскільки такий обмін є одним із важливих (а іноді єдиним) формуванням доказової бази при здійсненні податкового контролю в галузі міжнародного оподаткування (контроль за трансфертним ціноутворенням, виплат пасивних доходів, діяльність нерезидентів, КІК тощо).

Застосовування сучасних технологій сприятиме вирішенню таких завдань:

– вдосконалення ризик-орієнтованих підходів (запровадження принципів рівності та справедливості оподаткування);

– оптимізація процесів обміну податковою інформацією з іноземними компетентними органами (підготовка, надсилання, отримання);

– забезпечення накопичення та структурування інформації з питань обміну податковою інформацією з метою уникнення дублювання їх повторного ініціювання та направлення до іноземних компетентних органів протягом встановленого (у тому числі міжнародними договорами) терміну зберігання;

– оперативний пошук та використання інформації структурними підрозділами ДПС відповідно до функціональних повноважень;

– прискорення отримання запитуваної інформації від іноземних компетентних органів;

– забезпечення взаємозв’язку системи обліку обміну з ІКС ДПС (інформаційні бази даних) щодо реєстраційних даних резидента, періоди запитуваної інформації (операція, що досліджується може бути триваючою);

– оперативне реагування на отримані запити від іноземних компетентних органів;

– комп’ютерний (автоматизований) переклад (запит/відповідь);

– підтвердження або спростування ризиків щодо дотримання платниками податків вимог чинного законодавства;

– формування повної, якісної та об’єктивної доказової бази при здійсненні заходів контролю і, як наслідок, зменшення судових спорів;

– створення аналітичних матеріалів (довідка, діаграма, графік, таблиця тощо) для формування висновків щодо ефективності обміну в розрізі країн, тематики, ризиків, платників податків, ініціаторів запитів, виконавців відповідей на запити, що надійшли від іноземних компетентних органів тощо.

Впровадження нових механізмів роботи ДПС, що ґрунтуються на більш широкому використанні технологій, обміну інформацією за стандартом Автоматичного обміну інформацією (AEOI), застосуванням автоматизованого ризик-орієнтованого підходу, автоматизація процесу обміну інформацією з іноземними компетентними органами забезпечать ефективне та комплексне протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань, зростання доходів бюджету, затвердження принципів рівності та справедливості оподаткування (враховуючи існуючі сучасні міжнародні практики).

Джерело